
- •1. Історія створення Java.
- •2. Історія розвитку Java
- •3.Опишіть поняття “об’єкт”
- •4. Опишіть поняття “клас”
- •5. Опишіть типи відношень між класами
- •6. Переваги і недоліки об’єкто-зорієнтованого програмування
- •7. Опишіть правила побудови ідентифікаторів мови Java, наведіть приклади
- •8. Поняття літералів. Приклади
- •9. Оператори та операції в мові Java
- •11. Типи даних у мові Java
- •12. Клас Object
- •13. Клас String
- •14. Клас Class
- •15. Імена в Java
- •16. Пакети в Java
- •17. Область видимості імен
- •18.Об’ява класів у Java
- •19.Приведення типів у Java
- •21.Приведення посилальних типів даних.
- •22.Приведення до рядка.
- •23.Заборонені приведення.
- •24.Застосування приведення типів.
- •25.Статичні елементи.
- •26. Ключові слова this і super.
- •27. Ключове слово abstract.
- •28. Поняття інтерфейсів.
- •29. Поліморфізм.
- •30. Масиви в Java.
- •31. Приведення типів для масивів.
- •32. Клонування масивів.
- •33. Керування ходом виконання програми.
- •34. Нормальне і перерване виконання операторів.
- •35. Блоки і локальні змінні.
- •36. Порожній оператор.
- •38. Синтаксис оператора if.
- •39. Синтаксис оператора switch.
- •40. Керування циклами.
- •41.Синтаксис оператора while
- •42.Ситаксис оператора do
- •43.Синтаксис оператора for
- •44.Оператори break I continue
- •45.Іменовані блоки
- •46. Оператор return
- •47. Оператор synchronized
- •48. Помилки при роботі програми. Виняткові ситуації
- •48. Помилки при роботі програми. Виняткові ситуації
- •49.Причини виникнення помилок
- •50.Обробки виняткових ситуацій
- •51.Конструкція try-catch-finally
- •52.Використання оператора throw
- •53.Виняткові ситуації, які перевіряються і які не перевіряються
- •54.Створення класів користувача обробки виняткових ситуацій
- •55.Поняття потокв в Java
- •56.Базові класи для роботи з потоками
- •57.Класс Thread
- •58. Інтерфейс Runnable
- •60. Потоки-демони
- •61.Синхронізація роботи потоків.
- •62.Класи обгортки для примітивних типів.
- •63.Клас Math.
- •66.Клас Calendar.
- •67.Клас TimeZone.
- •68. Колекції java
- •69.Інтерфейс Collection.
- •70.Інтерфейс Set.
- •71.Інтерфейс List.
- •72.Інтерфейс Map.
- •73.Інтерфейс SortedSet.
- •74.Інтерфейс SortedMap.
- •75.Інтерфейс Iterator.
- •76.Конкретні класи колекцій.
- •77.Клас Properties.
- •78. Інтерфейс Comparator.
- •79.Клас BitSet.
- •80.Клас Random.
- •81.Система введення/виведення. Потоки даних.
- •82.Класи реалізації потоків даних.
- •84. Робота із файловою системою.
- •59. Робота із пріоритетами потоків
9. Оператори та операції в мові Java
Оператори
Використовуються в різних операціях – арифметичних, логічних, бітових. Операції порівняння і присвоєння. Наступні 37 лексем (всі складаються тільки з ASCII-символів) є операторами мовиJava:
= >< ! ~ ? :
==
<= >= != && || ++
+
* & | ^ % <<>>>>>
+= *= /= &= |= %= <<+ >>= >>>=
Більшість з них цілком очевидні и добре відомі з інших мов програмування, однак деякі нюанси в роботі з операторами в Java все ж є
Над цілочисловими аргументами можна виконувати наступні операції:
операції порівняння (повертають булеві значення)
<, <=, >, >=
==, !=
числові операції (повертають числове значення)
унарні операції + і –
арифметичні операції +, -, *, /, %
операції інкременту и декременту (в префікс ній і постфікс ній формі) ++ і–
операції бітового зсуву <<, >>, >>>
бітові операції ~, &, |, ^
оператор з умовою ?:
оператор приведення типів
оператор конкатенації з рядком +
Над дробовими аргументами можна виконувати наступні операції:
операції порівняння (повертають булеві значення)
<, <=, >, >=
==, !=
числові операції (повертають числові значення)
унарні операції + і –
арифметичні операції +, –, *, /, %
операції інкременту і декременту (в префікс ній и постфікс ній формі): ++ ––
оператор з умовою ?:
оператор приведення типів
оператор конкатенації з рядком +
Над булевими аргументами можна виконувати наступні операції:
операції порівняння (повертають булеве значення)
==, !=
логічні операції (повертають булеве значення)
!
&, |, ^
&&, ||
оператор з умовою ?:
оператор конкатенації з рядком +
10. Змінні в мові Java
Змінні використовуються в програмі для зберігання даних. Змінна має три базові характеристики:
ім’я;
тип;
значення.
Ім’я унікально ідентифікує змінну і дозволяє до неї звертатися в програмі. Тип описує, які величини може зберігати змінна. Значення – поточна величина, яка зберігається в змінній на даний момент.
Оголошення змінних і можлива ініціалізація при оголошенні описуються так: спочатку вказується тип змінної, потім її ім’я і, якщо необхідно, ініціалі затор, який може бути сталою або виразом, який обчислюється під час компіляції. Зокрема, можна використовувати й уже оголошені змінні. Далі можна поставити кому и оголошувати нову змінну точно такого ж типу.
Після оголошення змінна може використовуватися в різних виразах, в яких буде використовуватися її поточне значення. В будь-який момент можна змінити значення, оператор присвоєння.
При оголошенні змінної можна використовувати ключове словоfinal. Його вказують перед типом змінної, тоді її необхідно зразу ініціалізувати і вже більше ніколи не змінювати її значення. Отже, final-змінні стають певного роду сталими, хоча деякі ініціалізатори можуть обчислюватися тільки під час виконання програми, генеруючи різні значення.
Найпростіший приклад оголошення final-змінної:
finaldoublepi=3.1415;