68. Правовідносини між подружжям.

У кожній країні визначається режим особистих немайнових і майнових прав та обов'язків подружжя. У Конституції РФ закріплено принцип повного рівноправ'я чоловіка і жінки. Так, згідно з ч. 3 ст. 19 Конституції чоловіки і жінки мають рівні права і свободи і рівні можливості для їх реалізації.

При визначенні права, що підлягає застосуванню до відносин проживають в РФ подружжя-іноземців або подружжя, один з яких іноземець, основним є принцип спільного місця проживання, а не громадянства подружжя.

Згідно СК РФ "особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя повинні визначатися законодавством держави, на території якого подружжя має спільне місце проживання, а при його відсутності - законодавством держави, на території якого вони мали останнє спільне місце проживання" (п. 1 ст. 161).

СК РФ ввів можливість укладення шлюбного договору - угоди осіб, що вступають у шлюб, або угода подружжя, що визначає майнові права і обов'язки подружжя у шлюбі і (або) у разі його розірвання. Уклавши шлюбний договір, подружжя може змінити встановлений законом режим спільної власності, встановити режим спільної, часткової або роздільної власності на все майно подружжя, на його окремі види або на майно кожного з подружжя 15. СК РФ передбачає, що при укладанні шлюбного договору подружжя, що не мають спільного громадянства (спільного місця проживання), можуть самі вибрати законодавство, яке буде застосовуватися до укладеної нимидоговором (п. 2 ст. 161).

У Мінській конвенції 1993 р. і в Кишинівській конвенції 2002 р. передбачено наступне:

- Особисті та майнові правовідносини подружжя визначаються за законодавством договірної сторони, на території якої вони мають спільне місце проживання; якщо один з подружжя проживає на території однієї договірної сторони, а другий - на території іншої і при цьому обидва з подружжя мають те саме громадянство, їх особисті та майнові правовідносини визначаються за законодавством тієї сторони, громадянами якої вони є;

- Якщо один з подружжя є громадянином однієї договірної сторони, а другий - іншої і один з них проживає на території однієї, а другий - на території іншої договірної сторони, то їх особисті та майнові правовідносини визначаються за законодавством тієї сторони, на території якої вони мали своє останнє спільне місце проживання;

- Якщо подружжя не мало спільного місця проживання на територіях договірних сторін, застосовується законодавство тієї сторони, установа якої розглядає справу;

- Правовідносини подружжя, що стосується їх нерухомого майна, визначаються за законодавством договірної сторони, на території якої знаходиться це майно;

- У справах про особисті і майнові правовідносини подружжя компетентні установи договірної сторони, законодавство якої підлягає застосуванню відповідно до наведених вище положень.

Існують двосторонні договори про правову допомогу. Так, договір, укладений з Естонією, свідчить, що особисті та майнові відносини подружжя, що є громадянами однієї держави і які проживають на території іншої країни, регулюються законами тієї держави, де вони спільно проживають. Договір містить і правило про те, яким законом регулюються відносини подружжя, якщо вони проживають на території різних держав. Наприклад, чоловік - громадянин Естонії проживає в Естонії, а дружина - громадянка Естонії проживає в РФ; їхні відносини будуть регулюватися в даному випадку законом країни їх спільного громадянства.

Наприклад, чоловік і дружина не мають спільного громадянства. Проживає в РФ дружина - громадянка РФ, а живе в Естонії чоловік - громадянин Естонії. На цей випадок договір встановлює правило, за яким особисті та майнові правовідносини подружжя регулюються законом країни, де вони мали останнє спільне місце проживання.