- •1. Поняття міжнародного приватного права.
- •2.Методи регулювання відносин у міжнародному приватному праві
- •3. Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
- •4. Система міжнародного приватного права.
- •5. Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •6. Роль і завдання міжнародного приватного права, тенденції його розвитку
- •7. Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
- •8. Види джерел та їх загальна характеристика.
- •9. Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
- •10. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
- •11. Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •12. Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
- •13. Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
- •14. Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
- •15. Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
- •16. Види колізійних норм
- •17. Основні формули прикріплення
- •18. Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
- •19. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •20. Взаємність і реторсія
- •21. Встановлення змісту іноземного права
- •22. Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •23. Критерії визначення особистого статуту фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •24. Основні принципи правового положення іноземців
- •25. Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
- •26. Правовий статус іноземців в Україні, їх правоздатність та дієздатність
- •27. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •28. Особливості правового статусу біпатридів та апатридів.
- •29. Поняття юридичної особи як суб’єкта міжнародного приватного права.
- •30. Особистий статут і „національність” юридичної особи.
- •31. Загальна характеристика правового статусу іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні.
- •32. Правовий статус суб’єктів господарювання України за кордоном
- •33. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
- •34. Держава як суб’єкт майнових відносин
- •35. Імунітет держави та його види
- •36. Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
- •37. Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
- •38. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного приватного права.
- •39. Поняття і види речового права
- •40. Об’єкти речових прав в міжнародному приватному праві.
- •41. Цінні папери і оборотні документи
- •42. Відносини власності в міжнародному приватному праві.
- •43. Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
- •44. Застосування законодавства про націоналізацію.
- •45. Правове положення власності України і власності юридичних осіб за кордоном.
- •46. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •47. Міжнародний захист іноземних інвестицій.
- •48. Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
- •49. Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
- •50. Умови зовнішньоекономічної угоди.
- •51. Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
- •52. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •53. Обов’язки покупця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів
- •54. Особливості договору в міжнародній торгівлі
- •55. Договір страхування, його характерні особливості.
- •56. Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
- •57. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •58. Міжнародні залізничні перевезення.
- •59. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •60. Міжнародні повітряні перевезення.
- •61. Поняття і основні особливості інтелектуальної власності як об’єкта міжнародно-правового захисту.
- •62. Міжнародно-правова охорона авторських прав.63. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
- •64. Колізійно-правові питання зобов’язань із заподіяння шкоди.
- •66. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •67. Шлюб: поняття, порядок і умови укладення.
- •68. Правовідносини між подружжям.
- •69. Правовідносини між батьками і дітьми.
- •Глава 7. Міжнародні сімейні правовідносини «з іноземним елементом»
- •70. Припинення шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •71. Опіка і піклування.
- •72. Колізійно-правове регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •73. Трудові відносини з іноземним елементом та джерела їх регулювання.
- •74. Колізійно-правове регулювання міжнародних трудових відносин.
- •75. Питання соціального забезпечення в міжнародному приватному праві.
24. Основні принципи правового положення іноземців
Режим іноземців зазвичай визначають як сукупність прав та обов’язків іноземців на території даної держави. Під час встановлення окремого виду режиму проявляється відношення країни до іноземців, які знаходяться на території постійно або тимчасово.
Традиційно застосовуються три режими іноземців: національний режим, режим найбільшого сприяння та спеціальний режим. Але, як правило, в жодній країні не існує якого-небудь одного режиму іноземців, а зустрічаються вони в комбінації: в одній сфері – національний режим, а в іншій сфері – спеціальний і т.п.
Правовий режим в міжнародному приватному праві показує, як держава ставиться до іноземних громадян або юридичних осіб, які знаходяться на її території, - допускає будь-яку дискримінацію, прирівнює цих громадян до своїх співвітчизників, чи ні, обмежує їх права або, навпаки, надає їм переваги.
Основні ознаки трьох вищеперелічених правових режимів у МПП такі:
Національний режим передбачає надання іноземним громадянам і юридичним особам такого ж режиму, що і вітчизняним громадянам та юридичним особам. Таким чином, держава прирівнює іноземців в тій чи іншій сфері із власними громадянами. Іноземні громадяни та іноземні юридичні особи отримують ті ж права і переваги, що мають місцеві суб’єкти права.
Як правило, такий режим знаходить своє закріплення у внутрішніх нормативних актах окремої країни. Він поширюється на господарську діяльність іноземних юридичних осіб, передбачає вільний доступ юридичних та фізичних осіб у суд для захисту своїх прав тощо.
Визначення загального правового статусу іноземців в Україні випливає із загальних принципів міжнародного права про права людини. Згідно Конституції України, іноземці та особи без громадянства користуються в Україні тими ж правами і несуть ті обов’язки, що і громадяни України, за деякими винятками. Це свідчить про те, що іноземцям надається національний режим.
Режим найбільшого сприяння передбачає надання іноземцям таких прав та/або встановлення таких обов’язків, які надані для громадян будь-якої третьої країни, які перебувають на території даної країни в найбільш вигідному у правовому відношенні становищі. Клаузула про найбільше сприяння включається до міжнародних договорів на взаємній основі.
В силу цього принципу створюються найбільш сприятливі умови для фізичних та юридичних осіб окремої країни або групи країн. Таким чином, введення в торговий договір принципу найбільшого сприяння запобігає проведенню дискримінаційних заходів.
Україна встановлює режим найбільшого сприяння переважно на основі взаємності, що призводить в кінцевому випадку до дії або спеціального, або національного режиму.
Спеціальний режим полягає в наданні іноземцям, в будь-якій сфері певних прав та/або встановленні для них певних обов’язків, які відрізняються від тих, що передбачені для власних громадян відповідної держави.
Спеціальний режим може нести як позитивний, так і негативний характер для іноземців. Введення спеціального режиму проводиться шляхом прийняття відповідного нормативного акта, яким, як правило, передбачається механізм реалізації цього режиму.