3. Планування та облік в спорті

Планування фізичного виховання - це попередня розробка й визначення на майбутню діяльність цільових установок і завдань, змісту, методики, форм організації та методів навчально-виховного процесуз конкретним контингентом що займаються.  По термінах планування розрізняють наступні його види: - Перспективне планування - це планування на тривалий термін; - Поточне планування охоплює етапи роботи; - Оперативне планування - здійснюється на найближчий час. Планування спортивного тренування - це передбачення умов, засобів і методів вирішення тих чи інших завдань, які ставляться перед боксерами для досягнення передбачуваних спортивних результатів. Здійснюючи фізичне виховання, необхідно систематично перевіряти, оцінювати і враховувати стан здоров'я займаються, рівень їх фізичного розвитку, результати спортивної діяльності, старанність, поведінку. До обліку пред'являється ряд вимог: своєчасність, об'єктивність, точність і достовірність, повнота і наочність. У навчально-тренувальному процесі застосовуються такі види обліку: попередній (до початку організації педагогічного процесу), поточний (безперервний у процесі роботи, від заняття до заняття) і підсумковий (по завершенню періоду роботи, навчального року).  У зміст поточного обліку входить реєстрація: відвідуваність занять; пройденого матеріалу та виконання обсягу та інтенсивності навантажень; виконання навчальних вимог і норм; даних про оцінки знань, умінь і навичок; відомостей про стан здоров'я що займаються. Основним документом обліку служить журнал обліку навчальної роботи групи.  Ці дані піддаються систематичному аналізу, творчого осмислення і узагальнення і повинні використовуватися в майбутній роботі. Саме на такій основі впровадження нового можливі постійне поліпшення якості навчального процесу, збагачення його засобів і раціоналізація методики. 

Билет №5

1. «Спортивні досягнення», «спортивні результати», «спортивнакваліфікація».

Спортивні досягнення - показник спортивної майстерності і здібностей спортсмена, висловлені у конкретних результатах. Вищі досягнення, якщо вони виражені в точних об’єктивних мірах, звуться спортивними рекордами. Спортивний результат - кількісний або якісний рівень показників у спорті. У залежності від специфічних особливостей виду спорту, спортивний результат може бути виражений різними показниками: перемогою, одержаних в окремих змаганнях або їх серії (спортивні ігри, одноборства, шахи тощо); одиницями вимірювання часу, простору, маси (плавання, л/а, в/а); кількістю балів, набраних спортсменом за оцінками суддів (спортивна і художня гімнастика, акробатика, фігурне катання). Спортивна кваліфікація - показник рівня спортивної підготовленості, а також результати показані на офіційних змаганнях. Вона оговорюється вимогами єдиної спортивної кваліфікації, де обумовлені нормативні вимоги починаючи з юнацького розряду і закінчуючи вищими спортивними званнями.

2. Психічна підготовленість спортсменів

Під психічною готовністю спортсмена розуміють стан спортсмена, набутий унаслідок результаті підготовки (також і психологічної), і який дозволяє досягти певних результатів у змагальній діяльності.Психологічна підготовка - один з аспектів використання наукових досягнень психології, реалізації її засобів та методів для підвищення ефективності спортивної діяльності. У зв'язку з цим психологічна підготовка тісно пов'язана з підвищенням психологічної культури спорту, з міждисциплінарною взаємодією наук про спорт.У психологічній підготовці спортсменів та команд вирішуються питання сумісності, лідерства. Особливий предмет піклування тренера - забезпечення взаємної адаптації спортсменів або ланок у команді як за термінами, так і за стилем взаємодії. Вічною проблемою є забезпечення умов реалізації для спортсменів індивідуальних якостей, бажаних для різних ігрових дій, але які іноді виступають перешкодою створення колективного стилю. Індивідуальність - це неповторність, яка має соціальне значення, унікальність особистості, яка проявляється в особливостях її темпераменту, характеру, здібностях, в тому числі і пізнавальних процесах. Передумовами становлення індивідуальності є задатки (вроджені анатомо-фізіологічні особливості індивіда) і виховання, як формування особистості, яке забезпечує реалізацію задатків у соціальному середовищі. Психологічна підготовленість команди багато в чому залежить від ступеня її згуртованості, коли досягнуто впевненої взаємодії і одночасно знайдено оптимальний шлях реалізації індивідуальності спортсменів. Нагадаємо про те, що ключовим моментом психологічної підготовки в командних видах спорту є своєчасне забезпечення необхідної взаємодії, управління динамікою командної діяльності. Одним з часто використовуваних засобів для забезпечення заданої динаміки командної діяльності є відбір, у тому числі і за психічними параметрами. Очевидним є і те, що побудова психологічної підготовки, яка спрямована на динаміку командної діяльності, потрібна не тільки в командних видах спорту, оскільки переважна більшість спортивних змагань в індивідуальних видах також має командний залік. Хоча спортсмени не зустрічаються безпосередньо один з одним, проте завдяки підрахунку зайнятих місць, набраних очок тощо проводиться визначення командної першості. Відомо немало спортсменів, які суттєво покращують свої результати в особистому заліку при виступі за команду, їх називають "командними бійцями". Розвиток особистості та психічних процесів спортсмена. Цим напрямом психологічної підготовки спортсмена передбачено розвивати мотиви, волю, почуття, здібності, характер, реалізувати якості темпераменту та інших психологічних особливостей, а також формувати спеціалізоване сприймання і динаміку передстартових станів, психічної стійкості, надійності спортсмена. Спеціалізоване сприймання - це специфічний для кожного виду спорту тип сприймання умов, які суттєві для результату діяльності (наприклад, "відчуття м'яча" у спортивних іграх, "відчуття снігу" в лижників, "відчуття дистанції" в боксерів). Спеціалізоване сприймання формується в міру розвитку спортивної форми на основі комплексної взаємодії різних аналізаторів: зорового, слухового, рухового, вестибулярного. Часто один із цих аналізаторів відіграє в спеціалізованому сприйманні головну роль.