3. Підвищення аеробних та анаеробних можливостей.

Підвищення анаеробних можливостей організму плавців передбачає насамперед удосконалення двох основних шляхів енергозабезпечення роботи в анаеробних умовах:1) підвищення кількості макрозрги-чних сполук у м'язах (алактатные2) збільшення можливостей гліколізу (лактат-ві можливості). Раціонально побудована тренування дозволяє в значній мірі підвищити рівень анаеробної продуктивності плавця. Під її впливом в м'язах збільшується вміст креатинфосфату і глікогену, зростає активність ферментів анаеробного обміну, активізується інтенсивність гліколізу. Максимальні величини загального кисневого боргу у спеціально тренованих спортсменів може досягати 15-20: л, в той час як у нетренованих людей зазвичай не перевищують 5-6 л. Для підвищення анаеробних можливостей зазвичай використовуються змагальні та спеціально-підготовчі вправи, наближені до змагальним. Грунтуючись на результатах, робіт Н. В. Волкова і Ст. Н. Черемисинова, можна запропонувати наступну систематизацію вправ, призначених для вдосконалення анаеробних можливостей пловцовУпражнения переважного впливу на внутрішньом'язові процеси анаеробного звільнення енергії (алактатные анаеробні можливості). Довжина тренувальних відрізків 10-25 м, швидкість проплывания - 95-100% від максимальной.Упражнения, переважно впливають на можливості гликолитической системи анаеробного утворення енергії, а також сприяють поліпшенню тканинної адаптації в умовах великих величин кисневого боргу. Довжина відрізків - 25-100 м, швидкість проплывания - 85-95% від максимальнойУпражнения, що дозволяють паралельно впливати на анаеробні і аеробні процеси тканинного обміну. Довжина дистанцій - 100-400 м, швидкість проплывания - 85-90% від максимальной.Планируя тренування, спрямовану на вдосконалення різних сторін анаеробної продуктивності, дуже важливо правильно визначити тривалість інтервалів відпочинку між окремими вправами і кількість повторень.

Билет №20

1. Характер спортивних вправ.

Фізичні вправи є основним засобом фізичного виховання людей різного віку. За їх допомогою вирішуються завдання, спрямовані на всебічний фізичний розвиток дітей; формуються вміння та навички у таких життєво важливих рухах, як ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння та ін.; розвиваються фізичні якості (спритність, швидкість, сила, гнучкість, витривалість). Виконання фізичних вправ пов'язане з активним сприйманням навколишнього середовища, з орієнтуванням у просторі, проявом вольових якостей та різноманітних емоційних переживань. Кожна фізична вправа має свій зміст (характер) і форму. Зміст фізичної вправи – це сукупність якостей і процесів (фізіологічних психічних та ін.), що визначають її вплив на дієздатність організму, на формування вмінь та навичок, на фізичний розвиток людини. Зміст фізичної вправи характеризується різно­манітними процесами в організмі: підвищенням функції дихан­ня, кровообігу, посиленням обміну речовин, активізацією функції нервової системи та ін. Педагогічний зміст фізичних вправ роз­кривається в їхньому впливі на фізичний та духовний розвиток дитини.Форма фізичної вправи — це її зовнішня і внутрішня структура. Внутрішня структура характеризується взаємозв'язком різно­манітних процесів в організмі людини під час виконання певного руху. Зовнішня структура характеризується співвідношенням просторових, часових та динамічних параметрів рухів.Зміст і форма фізичної вправи взаємопов'язані. Так, з розвит­ком фізичних якостей (зміст вправи) з'являється можливість оволодіти досконалими формами рухових дій. А форма фізичної вправи, в свою чергу, може впливати на її зміст. Більш досконала форма рухових дій дає можливість повніше виявити фізичні здібності. Техніка фізичних вправ – це способи виконання рухових дій, покликані підвищити їх ефективність. У вузькому розумінні тех­ніка - найраціональніший спосіб виконання вправ.Досконале оволодіння технікою фізичних вправ підвищує їх результативність. Розрізнюють основу, основну ланку та деталі техніки.Основа техніки – це основний механізм, що характеризуєть­ся співвідношенням головних фаз руху, без яких вправу не мож­на виконати. Основна ланка техніки — найважливіша частина основного механізму кожного руху. Наприклад, для стрибків у довжину з місця це буде відштовхування обома ногами з одночасним ма­хом рук вперед-угору. Деталі техніки - її другорядні елементи, які не порушують основного механізму руху. Індивідуальність техніки фізичної вправи у кожної дитини виявляється в різному виконанні окремих деталей техніки. Це залежить від індивідуальних морфологічних та функціональних її особливостей та умов, в яких ця вправа виконується.Техніка виконання фізичної вправи відрізняється просторовими, часовими та просторово-часовими характеристиками.Просторові характеристики дозволяють визначити початкове положення тіла, кінцеве та проміжне між початковим та кінце­вим (власне рухова дія).