- •1. Визначте джерела цивільного процесуального права.
- •2. Визначте мету, підстави та форми участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •3. Визначте належність та допустимість доказів.
- •4. Визначте поняття та види судових витрат.
- •5. Визначте поняття та елементи позову, його види.
- •6. Визначте поняття та значення заочного розгляду справи.
- •8. Визначте поняття та значення цивільної юрисдикції (підвідомчості). Охарактеризуйте її види.
- •9. Визначте поняття та підстави процесуального правонаступництва, процесуальні права та обов’язки правонаступника.
- •10. Визначте поняття та способи забезпечення доказів.
- •11. Визначте поняття цивільних процесуальних правовідносин. Розкрийте підстави та передумови їх виникнення.
- •12. Визначте поняття цивільного процесуального права України, його значення.
- •13. Визначте поняття, завдання та значення підготовки справи до розгляду.
- •14. Визначте поняття, значення та види представництва у цивільному процесі. Розкрийте процесуально-правове становище представника.
- •15. Визначте поняття, підстави виникнення та види процесуальної співучасті.
- •4. Визначте та охарактеризуйте законну силу судового рішення.
- •5. Визначте та охарактеризуйте зміни у позовному спорі.
- •6. Визначте та охарактеризуйте способи захисту відповідача від заявленого позову.
- •7. Висвітліть виправлення недоліків у судовому рішенні судом, що його постановив.
- •8. Висвітліть порядок фіксування цивільного процесу.
- •9. Охарактеризуйте показання свідків як засіб доказування в цивільному процесі.
- •10. Охарактеризуйте попереднє судове засідання як процесуальну форму підготовки справи до судового розгляду.
- •11. Охарактеризуйте судове засідання як процесуальну форму розгляду та вирішення цивільної справи.
- •12. Проаналізуйте порядок видачі та зміст судового наказу, процедуру його скасування.
- •13. Розкрийте відкриття провадження у справі як стадію цивільного процесу.
- •14. Розкрийте зміст заочного рішення, підстави та порядок його перегляду.
- •15. Розкрийте підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •16. Розкрийте повноваження суду апеляційної інстанції.
- •17. Розкрийте поняття та види експертизи. Проаналізуйте підстави та порядок призначення експертизи.
- •18. Розкрийте поняття та види судових рішень.
- •19. Розкрийте поняття та значення наказного провадження.
- •20. Розкрийте поняття та значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •21. Розкрийте поняття, зміст, порядок вручення судових викликів та повідомлень.
- •22. Розкрийте порядок підготовки та судового розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •23. Розкрийте порядок підготовки та судового розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •24. Розкрийте правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •25. Розкрийте право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •26. Розкрийте право касаційного оскарження та порядок його реалізації
- •27. Розкрийте сутність та значення апеляційного провадження.
- •28. Розкрийте сутність та значення касаційного провадження.
- •29. Розкрийте форми тимчасового припинення провадження по справі.
- •30. Розкрите поняття та форми закінчення провадження по справі без постановлення рішення, правові наслідки.
11. Визначте поняття цивільних процесуальних правовідносин. Розкрийте підстави та передумови їх виникнення.
цивільні процесуальні правовідносини – це врегульовані цивільним процесуальним правом суспільні відносини, які виникають між судом та іншими учасниками процесу з приводу розгляду та вирішення цивільної справи.
Цивільні процесуальні правовідносини мають ряд ознак, які їх характеризують. Поряд із загальними ознаками, які притаманні усім правовідносинам, цивільні процесуальні відносини врегульовані нормами цивільного процесуального права; завжди виникають між судом як органом державної влади та іншими учасниками процесу (відносини субординації); вони оформлюють поведінку учасників процесу, яка складається з приводу відправлення правосуддя у цивільних справах; мають відносний характер, тобто визначений конкретний суб’єктний склад правовідношення із чітким визначенням правового статусу кожного з них; ці правовідносини виражаються у спеціальній, встановленій законом, цивільній процесуальній формі; постійно перебувають у русі, що у цілому складає певну їх систему
Для виникнення правовідносин необхідні певні передумови та підстави. Передумовами виникнення цивільних процесуальних правовідносин слід визнати наявність відповідної норми цивільного процесуального права та цивільну процесуальну правосуб’єктність, а підставою є певний юридичний факт, тобто конкретна дія або подія, з якого цивільний процесуальний закон пов’язує виникнення, зміну або припинення цивільних процесуальних правовідносин.
Норми цивільного процесуального права визначають нормативну передумову виникнення цивільних процесуальних правовідносин, оскільки у разі відсутності відповідної правової норми про можливість участі даної особи в якості суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин або ж прямої заборони на цю поведінку, такі процесуальні правовідносини виникнути не можуть. Наприклад, не можуть бути свідками священнослужителі з приводу відомостей, які одержані ними на сповіді віруючих (ст. 51 ЦПК).
Цивільна процесуальна правосуб’єктність визначає можливість особи бути суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин. У кожного із суб’єктів така правосуб’єктність визначена законом по-різному. Так, наприклад, правосуб’єктність суду визначена Конституцією України, Законом України “Про судоустрій України”, ЦПК та іншими нормативно-правовими актами. У цивільному процесуальному законодавстві найбільше уваги приділяється основним учасникам цивільного процесу – сторонам та третім особам, оскільки безпосередньо спір між ними є предметом судового розгляду та вирішення.
Юридичними фактами, внаслідок яких виникають, змінюються або припиняються цивільні процесуальні правовідносини, є процесуальні дії учасників процесу (подання заяви, заявлення клопотання, призначення експертизи та ін.).
12. Визначте поняття цивільного процесуального права України, його значення.
Цивільне процесуальне право – це сукупність правових норм, які регулюють діяльність та пов’язані з нею процесуальні правовідносини суду та інших учасників цивільного процесу, що виникають при здійсненні правосуддя в цивільних справах.
Предметом цивільного процесуального права є процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу, що виникають при здійсненні правосуддя – тобто сам цивільний процес, а також система цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантіями їх реалізації.
Метод цивільного процесуального права за змістом є імперативно-диспозитивним. Він обумовлюється властивостями предмету цивільного процесуального права, правовим становищем суб’єктів цивільних процесуальних відносин та особливістю юридичних фактів, від яких залежить виникнення, розвиток та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
Імперативний характер впливу на поведінку суб'єктів цивільних процесуальних відносин закріплюється у нормах права, що встановлюють зобов'язання, заборону і примус. Зобов'язання становить обов'язок вчинення конкретної активної поведінки суб’єкта цивільних процесуальних відносин. Заборона проявляється у забороні виконувати (вчиняти) певні дії. Примус - у впливі, який спрямований на забезпечення виконання правил окремих норм цивільного процесуального права. Імперативний спосіб проявляється у визначенні процесуально-правового становища суду та кола учасників цивільного процесу.
Диспозитивний характер визначається дозволом і правами суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин на здійснення відповідної поведінки в межах, встановлених нормами цивільного процесуального права. Спосіб дозволу закріплюється в нормах, які визначають процесуально-правове становище сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, діяльність яких характеризується принципом диспозитивності.