- •1. Визначте джерела цивільного процесуального права.
- •2. Визначте мету, підстави та форми участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •3. Визначте належність та допустимість доказів.
- •4. Визначте поняття та види судових витрат.
- •5. Визначте поняття та елементи позову, його види.
- •6. Визначте поняття та значення заочного розгляду справи.
- •8. Визначте поняття та значення цивільної юрисдикції (підвідомчості). Охарактеризуйте її види.
- •9. Визначте поняття та підстави процесуального правонаступництва, процесуальні права та обов’язки правонаступника.
- •10. Визначте поняття та способи забезпечення доказів.
- •11. Визначте поняття цивільних процесуальних правовідносин. Розкрийте підстави та передумови їх виникнення.
- •12. Визначте поняття цивільного процесуального права України, його значення.
- •13. Визначте поняття, завдання та значення підготовки справи до розгляду.
- •14. Визначте поняття, значення та види представництва у цивільному процесі. Розкрийте процесуально-правове становище представника.
- •15. Визначте поняття, підстави виникнення та види процесуальної співучасті.
- •4. Визначте та охарактеризуйте законну силу судового рішення.
- •5. Визначте та охарактеризуйте зміни у позовному спорі.
- •6. Визначте та охарактеризуйте способи захисту відповідача від заявленого позову.
- •7. Висвітліть виправлення недоліків у судовому рішенні судом, що його постановив.
- •8. Висвітліть порядок фіксування цивільного процесу.
- •9. Охарактеризуйте показання свідків як засіб доказування в цивільному процесі.
- •10. Охарактеризуйте попереднє судове засідання як процесуальну форму підготовки справи до судового розгляду.
- •11. Охарактеризуйте судове засідання як процесуальну форму розгляду та вирішення цивільної справи.
- •12. Проаналізуйте порядок видачі та зміст судового наказу, процедуру його скасування.
- •13. Розкрийте відкриття провадження у справі як стадію цивільного процесу.
- •14. Розкрийте зміст заочного рішення, підстави та порядок його перегляду.
- •15. Розкрийте підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •16. Розкрийте повноваження суду апеляційної інстанції.
- •17. Розкрийте поняття та види експертизи. Проаналізуйте підстави та порядок призначення експертизи.
- •18. Розкрийте поняття та види судових рішень.
- •19. Розкрийте поняття та значення наказного провадження.
- •20. Розкрийте поняття та значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •21. Розкрийте поняття, зміст, порядок вручення судових викликів та повідомлень.
- •22. Розкрийте порядок підготовки та судового розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •23. Розкрийте порядок підготовки та судового розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •24. Розкрийте правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •25. Розкрийте право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •26. Розкрийте право касаційного оскарження та порядок його реалізації
- •27. Розкрийте сутність та значення апеляційного провадження.
- •28. Розкрийте сутність та значення касаційного провадження.
- •29. Розкрийте форми тимчасового припинення провадження по справі.
- •30. Розкрите поняття та форми закінчення провадження по справі без постановлення рішення, правові наслідки.
9. Визначте поняття та підстави процесуального правонаступництва, процесуальні права та обов’язки правонаступника.
У процесі провадження у справі у цивільному судочинстві можлива також заміна сторін та третіх осіб іншими особами, коли до них переходить права та обов’язки у спірних правовідносинах. Така заміна сторін називається процесуальним правонаступництвом (ст. 37 ЦПК).
Сторона може вибути з процесу в силу різних причин, однак процесуальне правонаступництво виникає тільки у тому випадку, коли має місце правонаступництво у матеріальних правовідносинах. Однак, на відміну від цивільного правонаступництва процесуальне має ряд особливостей, обумовлених характером участі у процесі, сукупністю процесуальних прав та обов’язків, якими наділені сторони.
Підставами процесуального правонаступництва є смерть фізичної особи при правовідносинах, в яких допускається правонаступництво, реорганізація юридичної особи, уступка вимоги, перевід боргу чи інші форми переходу прав та обов’язків від однієї особи до іншої.
Для настання процесуального правонаступництва правонаступник (особа, яка бажає вступити у процес) повинен довести судові своє право на зайняття процесуального становища суб’єкта, якого він заміняє. Доказом може виступати рішення суду; статут; свідоцтво про право на спадщину; інші документи, які підтверджують перехід прав та обов’язків у матеріальних правовідносинах, які є предметом судового розгляду.
Правонаступник набуває усього обсягу процесуальних прав та обов’язків, які мав його попередник, також для нього є обов’язковими усі дії, які вчинені у цивільному процесі до вступу (зміна предмету та підстави позову, відмови від частини позовних вимог, тощо) (ст. 37 ЦПК). Тобто, процесуальні правонаступники набувають усіх нездійснених і нереалізованих прав попередника на час вступу до справи і виходячи з дії принципу диспозитивності можуть вільно ними розпоряджатися.
Зміст норм про процесуальне правонаступництво повністю поширюється на третіх осіб.
Цивільне процесуальне правонаступництво по суті є заміною однієї сторони на іншу, що є подібним до заміни неналежної сторони, однак від останнього має ряд відмінностей. Процесуальне правонаступництво може застосовуватися при заміні позивача, відповідача, а також третіх осіб, а заміна неналежної сторони може застосовуватися тільки щодо заміни відповідача. При заміні неналежної сторони дії неналежної сторони для належної не викликають жодних правових наслідків. При процесуальному правонаступництві усі процесуальні дії, виконані правопопередником, є обов’язковими для правонаступника. При заміні процес може починатися заново, а при правонаступництві – продовжується. Процесуальне правонаступництво можливе у всіх стадіях процесу, заміна неналежної сторони – тільки у суді першої інстанції, до ухвалення рішення суду у справі.
На відміну від цивільного матеріального правонаступництва, яке поділяється на універсальне (загальне) та сингулярне (часткове), у цивільному процесуальному праві сингулярного правонаступництва немає, оскільки правонаступник набуває усіх цивільних процесуальних прав та обов’язків попередника без будь-яких виключень.