Закупівельна ціна 1 ц. молока , грн. – _______

1 ц. яловичини, грн. – ________

1. Добові надої за місяцями лактації

5. Середньодобові прирости ремонтних телиць, г.:

0 – 6 міс. 700,

7 – 12 міс. 650,

13 – 18 міс. 500.

6. Реалізаційна жива маса понадремонтного молодняку, кг 350 і більше.

Проектування технологічного процесу здійснюється у наступному порядку:

• розрахунок поголів’я тварин необхідних для виконання виробничої програми виробництва продукції;

• розрахунок валового виробництва молока;

• визначення потреби у кормах, підстилці і потреба кормових угідь;

• вибір типу доїльної установки і проектування процесу доїння;

• підрахувати вихід гною і сечі;

• встановити потребу основних і допоміжних виробничих площ для утримання тварин, зберігання кормів і готової продукції.

Всі розрахунки в процесі робочого проектування супроводжуються описом їх умов і обмежувальних факторів, конкретизацією прийомів, що закладені в технологічному процесі з відтворення, годівлі, утримання, експлуатації, ветеринарному захисті тварин і первинної обробки продукції, що виробляється.

Проектування технології здійснюється на основі “Общесоюзных норм технологического проектирования ферм крупного рогатого скота (ОНТП-1-77), а також рекомендацій кафедри (див. додатки).

Методичні прийоми проектування і розробки окремих питань проекту та виконання розрахункової частини викладені у відповідних розділах методичних рекомендацій. Крім того, з рядом методичних положень, рекомендацій з технології і нормативних показників можна познайомитися у рекомендованій літературі, список якої додається.

В процесі роботи над курсовим проектом студенту необхідно виконати великий об’єм розрахунків. Для прискорення цієї роботи і виконання її на сучасному рівні слід використовувати ЕВМ, шляхом підготовки вихідних даних для машинної обробки, а також рішення задач зі складанням деталізованих кормових раціонів для різних типів годівлі та різної продуктивності і сезонів року, за спеціальними програмами, що розроблені викладачами кафедри.

2.2. Розрахунки показників з ремонту стада

Розрахунок розпочинають з показників ремонту молочного стада. Необхідно кількість перевірених первісток для поповнення основного гурту (з урахуванням 25% вибраковки протягом року) складатиме:

400 – 100% х = 100 голів,

х – 25%

за умов рівномірного комплектування гурту щомісячно необхідно ввести:

100 : 12 = 8 голів.

Враховуючи, що вибракування первісток після оцінки їх за власною продуктивністю і на придатність до машинного доїння (30%) необхідно мати неперевірених первісток (нетелів) на рік:

100 – 70% х = 143 голови,

х – 100%

щомісячно необхідно мати 12 (143 : 12) неперевірених первісток.

Під час вирощування ремонтних телиць частка вибраковування їх становить 10%, отже на вирощування необхідно поставити теличок:

143 – 90% х = 159 голів,

х – 100%

щомісячно необхідно мати 14 (159 : 12) ремонтних теличок.

Протягом року буде одержано телят:

- від основного гурту:

400 – 100% х = 380 голів,

х – 95%

- від нетелів: 143 голови,

- всього від корів і нетелів: 380 + 143 = 523 голови,

в т.ч. щомісячно 523 : 12 = 44 голови.

2.3. Розрахунки середньорічного поголів’я і структури стада

Середньорічне поголів’я тварин в дільницях та секціях визначається за формулою:

(1), де

П – середньорічне поголів’я в дільниці або секції;

К – розрахункове поголів’я корів або молодняку;

ДВПР – тривалість виробничого періоду (тривалість перебування тварин в дільниці або секції), дані беруть із проектного завдання;

365 – тривалість всього виробничого періоду.

2. Розрахунки середньорічного поголів’я молочного гурту і його структура

2.4. Архітектурно-планувальне рішення розташування будівельних споруд ферми

Архітектурно-планувальне рішення генплану передбачає раціональне взаєморозташування приміщень і споруд ферми або фермерського господарства з урахуванням усіх економічних, інженерно-технічних, санітарних і художньо-естетичних вимог, а також природнокліматичних, геологічних і топографічних умов.

Генеральний план ферми передбачає розподіл території на виробничу і кормову зони, що пов’язані між собою мережею доріг і проїздів з твердим покриттям.

У кормовій зоні розташовуються силосні траншеї та башні, майданчики для збереження сіна, кормоприготувальний цех і склад концентрованих кормів.

У виробничій зоні розташовують корівники, доїльний зал, вигульно-кормовий двір, вигульні майданчики, пункт штучного осіменіння.

В сучасних умовах виробництва рекомендовані наступні основні типові проекти для ферм з великою і малою кількістю корів:

• ферми з технологією безприв’язно-боксового утримання і вирощування телят до 20-денного віку, застосовують павільйонні приміщення. В проектах передбачена потоково-дільнична організація виробництва, доїння на автоматизованій установці типу УДА-16, “Ялинка”, роздавання кормів мобільними кормороздавачами, видалення гною скреперними транспортерами 4С-250 у поперечний канал посередині приміщення на транспортер ТСН-2, ОБ, який подає гній на станцію перекачки і дальше установкою УТН-10 трубами – в гноєсховище;

• ферми з технологією прив’язного утримання з вирощуванням телят до 20-денного віку або 6-місячного віку. В типовому проекті передбачені потоково-дільнична організація виробництва, утримання корів і нетелей у корівниках на 200 голів прив’язне у стійлах, роздавання кормів мобільними кормороздавачами КТУ-10, доїння корів за допомогою доїльних установок АД-8 або ДАС-2Б в стійлах, видалення гною скребковими транспортерами ТСН-160 у транспортерні візки, а потім у секційні гноєсховища;

• ферми з технологією удосконалено-прив’язного утримання. Для прив’язування корів використовують автоматичні прив’язі. Доїння проводять в доїльно-молочному блоці на установках УДА-8, “Тандем”, роздавання кормів – мобільними кормороздавачами, видалення гною – скребковими транспортерами ТСН-160 у поперечний канал, на станцію перекачки і далі гній подається установкою УТН-10 трубами на майданчик компостування або інші варіанти;

• ферми з технологією утримання корів у приміщеннях з глибокою довго незмінюваною підстилкою. Доїння проводять в доїльно-молочному блоці на установках “Ялинка”, “Тандем” та ін., роздавання кормів у групові годівниці, що розташовані на вигульно-кормових майданчиках у всі пори року. Прибирання гною здійснюється гусеничним трактором бульдозером один раз на рік.

Враховуючи вищевказане під час виконання даного розділу студент, користуючись типовим проектом молочних ферм і приміщень, складає перелік усіх виробничих об’єктів, визначає їх кількість (Додаток Б). Потім на окремому листку викреслює план ферм, схему розташування виробничих об’єктів з відповідними поясненнями і позначеннями.

3. Організація виробничих процесів технології виробництва молока

На основі проектного завдання і узагальнення літературного матеріалу студент складає загальну технологічну схему виробництва. На фермі з великим поголів’ям планується застосування потоково-дільничної системи організації виробництва, яка передбачає створення чотирьох дільниць: сухостійної, пологової, роздоювання і осіменіння корів, виробництва молока, а на малих підприємствах формують не дільниці, а відповідні групи.

У різні фізіологічні періоди коровам необхідно створити відповідні умови годівлі та утримання. Задача організації виробництва молока полягає в тому, щоб забезпечити найбільш повне задоволення потреб тварин з урахуванням їх фізіологічного стану, максимального використання засобів механізації і мінімальних витрат кормів і праці.

3.1. Догляд і утримання тварин

В цьому розділі слід коротко охарактеризувати догляд та утримання усіх статево-вікових груп великої рогатої худоби за дільницями (молочна, дільниця та вирощування ремонтних телиць). При цьому вказати спосіб утримання, організацію відпочинку тварин у кожній секції (пологова, лактаційна, сухостійна секції , профілакторій, телятник, нетельник, ізолятор), з поданням технологічних нормативів відповідно завдання на проектування.

3.2. Годівля корів, нетелей і телиць

У розділі характеризують годівлю різних вікових і фізіологічних груп худоби, способи підготовки, кратність і порядок згодовування, механізацію процесів підготовки і роздавання кормів. Потім встановлюють добову і річну потребу в кормах для худоби на фермі, розмір землекористування, необхідного для виробництва кормів та їх вартість.

3.2.1. Розрахунок річної потреби в кормах

Годівлю корів організовують з урахуванням потреби у поживних і біологічно активних речовинах у залежності від живої маси, продуктивності, фізіологічного стану і умов утримання. За встановленими нормативами витрат кормів у кормових одиницях на одиницю продукції і структурі кормового раціону розраховується потреба окремих видів кормів на 1 корову і для всього поголів’я в цілому.

Середньорічна структура раціонів у процентах від загальної поживності наведено в таблиці 3.

3. Середньорічна структура витрат кормів для корів, %

Річну потребу корів у кормах, виражену загальною кількістю кормових одиниць, обмінної енергії, сухої речовини і перетравного протеїну, в залежності від рівня молочної продуктивності (в середньому при живій масі 500кг і жирності молока 3,8-4%) наведено в таблиці 4.

Добові кормові раціони для корів різних виробничих груп складаються на основі деталізованих норм годівлі (Ноздрін М. Т. та ін. Деталізовані норми годівлі с.-г. тварин. – К.: Урожай. – 1991).

4. Потреба повновікових корів в енергії, сухій речовині, перетравному протеїні кормів (в середньому на корову, жирність молока 3,8-4,0%

При визначенні деталізованих норм для дійних корів враховуються такі основні показники: жива маса, вік у лактаціях, добовий надій, вміст жиру в молоці, період лактації, вгодованість, спосіб утримання; для тільних сухостійних – жива маса, вік у лактаціях, планова продуктивність у наступну лактацію, витрати поживних речовин на розвиток плоду, декада сухостою, вгодованість, спосіб утримання. Раціони балансуються за енергією, сухою речовиною, перетравним протеїном, вуглеводним комплексом, сирим жиром, кальцієм, фосфором, натрієм, калієм, основними мікроелементами, каротином, вітамінами Д і Е. У раціонах визначається концентрація енергії в сухій речовині, забезпеченість кормової одиниці, перетравним протеїном, співвідношення крохмально-цукрове, цукрово-протеїнове, кальцію до фосфору, натрію до калію. При цьому обов’язковою умовою є облік фактичного хімічного складу і поживності кормів, якими годують тварин. Пропонуємо користуватися для порівняння довідником Карпуся М. М. та ін. “Деталізована поживність кормів зони степу України” – К.: 1993. Орієнтовн6а річна потреба в кормах для корів наведена в таблиці 5.

5. Орієнтовн6а річна потреба в кормах для корів наведена в таблиці, ц

Кратність годівлі – 5-6 кратне мілко порційне через рівні проміжки часу протягом доби. Приготування повноцінних кормосумішей проводиться в кормоцеху, обладнаному лініями приготування і дозування видачі грубих кормів, сінажу, силосу, коренеплодів, концентрованих та мінеральних добавок. Роздавання кормів проводиться мобільними та стаціонарними кормороздавачами.

Річна потреба ферми в кормах розраховується в таблиці 6.

6. Річна потреба ферми в кормах

Продовження таблиці 6

Після проведення розрахунків визначається необхідна площа під кормові культури з урахуванням 15% страхового фонду для забезпечення ферми кормами власного виробництва. У розрахунках використовують середні показники врожайності, що характерні для зони або конкретного господарства (табл. 7).

7. Приблизна врожайність кормових культур, ц/га

Усі розрахункові показники необхідної кількості площі заносять до таблиці 8.

8. Потреба молочної ферми в кормових площах

3.3. Водонапування тварин, потреба у воді та її вартість

У розділі характеризують водонапування різних вікових і фізіологічних груп великої рогатої худоби.

Ферма забезпечується водою, яка відповідає вимогам стандарту 2874-73 “Вода питна”. У зимовий період напування корів проводиться в приміщенні з групових або індивідуальних напувалок, а влітку – на пасовищі з

пересувних автонапувалок на вигульних майданчиках – із групових напувалок.

Витрати води для худоби визначають на основі ОНТП-1-77 (табл. 9).

9. Потреба у воді та її вартість

3.4. Машинне доїння і якість молока

В даному розділі слід вказати, яку доїльну установку рекомендуєте в господарстві відповідно завдання на проектування та вимоги щодо процесу автоматичного застосування доїння корів.

Крім того, слід описати первинну обробку молока на молочних фермах.

3.4.1. Визначення розміру і кількості технологічних груп

Розмір технологічних груп залежить від загального поголів’я корів на фермі. Він повинен бути кратним кількості доїльних станків на майданчику і відповідати біологічним особливостям великої рогатої худоби.

Рекомендований розмір груп (ОНТП-1-77), на фермах з поголів’ям корів:

На фермах з малим поголів’ям корів (від 20 – 300 голів) технологічні групи формують у залежності від поголів’я, технології доїння, обслуговуючого персоналу.

Розрахунок: на фермі з поголів’ям 400 корів розмір технологічної групи рівний 32 коровам: 400 : 32 = 13 технологічних груп, в т.ч. в секціях:

- сухостійній 55 : 32 = 2 технологічні групи;

- пологовій 35 : 32 = 1 технологічна група;

- роздоювання і осіменіння 110 : 32 = 4 технологічні групи;

- виробнича 202 : 32 = 6 технологічних груп.

3.4.2. Обґрунтування і розрахунок поточного виробництва молока та валової продукції

Розрахунок ритму і такту роботи молочної ферми. Ритм виробництва і його об’єм за одиницю часу характеризують основу технологічного процесу.

Ритм – це об’єм готової продукції, що випускається за одиницю часу. Він може виражатися кількістю молока, що випускається підприємством, або кількістю отелень, поголів’ям новонароджених телят.

Такт – це часова характеристика ритму і виражається одиницею часу: доба, тиждень, декада, місяць і т.д.

За ритм технологічного процесу на фермі часто приймають ритм роботи пологової секції. Для цього використовують формулу:

(2), де

Р – добовий ритм пологової секції;

- кількість отелень за рік (кількість приплоду);

365 – кількість днів у році.

Отже, розрахунок ритму роботи ферми становитиме:

523 : 365 = 1,43 телят на добу,

місячній ритм 1,43 × 30 = 43 голови.

За такт роботи ферми звичайно приймають час комплектування однієї технологічної групи.

Такт роботи = кількість корів у технологічній групі : ритм роботи пологової секції.

Такт роботи = 32 : 1,43 = 22 дні.

Отже, одна технологічна група буде комплектуватися за 22 дня.

3.4.3. Визначення валового виробництва продукції

На основі завдання, умов технологічного проекту і проведених розрахунків циклограми визначають валове виробництво молока і приростів на фермі (табл. 10).

10. Валове виробництво продукції

3.5. Відтворення стада

Оцінка і планування відтворення великої рогатої худоби у селекційній, технологічній і організаційній системі – важливий етап зооінженерної діяльності фахівця. В цьому розділі коротко описати формування статево-вікових груп великої рогатої худоби, методи, що дозволяють оцінити відтворні якості тварин, способи осіменіння корів, виявлення корів у статевій охоті.

3.6. Контроль здоров’я тварин

Виконання цього розділу розпочати із переліку основних найбільш небезпечних інфекційних хвороб великої рогатої худоби. Потім в короткому викладені подати основні методи профілактики і боротьби з цими хворобами. Крім цього, слід описати як і чим повинна бути обладнана ферма чи окреме приміщення для запобігання занесення цих хвороб.

3.7. Визначення виходу побічної продукції

Норми виходу гною і сечі визначають на основі ОНТП-1-77. Вартість 1 т. гною –_____грн., підстилки – ____ грн. Сеча не оцінюється. Розрахунок виходу побічної продукції вносять до таблиці 11.

11. Вихід побічної продукції та її вартість

У поясненні слід дати характеристику системі видалення гною з приміщень і вигульно-кормових майданчиків, вказати перелік механізмів, що застосовують для цього.

4. Складання технологічної карти

Поопераційне проектування процесів виробництва заключається в відпрацюванні процесу кожної операції з метою виявлення послідовності в ньому операцій і режимів, їх виконання, складу машин і обладнання, енергетичних засобів, а також витрат часу і праці на виробництво продукції. Ці дані є основою проведення економічного аналізу процесу: визначення продуктивності праці, експлуатації можливостей обладнання, собівартості. Крім того, в результаті поопераційного аналізу складається технологічна документація. Одним із важливих умов ефективності організації виробництва на молочних фермах є розробка технологічних карт виробничих процесів і чітке виконання встановлених графіком робіт. Технологічні карти складають спочатку для кожної виробничої дільниці, потім для ферми. Необхідно, щоб виконання усіх операцій і процесів відповідало зоотехнічним вимогам, дотримувався час роздавання кормів, ефективно і з максимальним навантаженням використовувалася техніка і робоча сила.

Технологічна карта (табл. 14) складається з 4 розділів:

• титульна частина містить дані про систему утримання худоби на фермі, поголів’я і його групування, тип годівлі, тривалість зимового і літнього періодів, валове виробництво молока і приростів;

• технологічна частина дає характеристику прийнятої технології на основі зоотехнічних і організаційних вимог до процесів і операцій;

• технологічна частина містить дані про прийняту механізацію виробничих процесів, дана характеристика машинам і обладнанню, їх продуктивність;

• економічний розділ дає змогу визначити потребу в робочій силі, витрати праці на виробництво продукції.

Методика розрахунку технологічної карти:

ГР.13 – кількість машин розраховується діленням об’єму роботи за добу (гр. 6) на продуктивність машин за зміну (гр. 12 на 7год.).

ГР.15 – необхідна для виконання роботи кількість люд/год за добу визначається діленням добового об’єму роботи (гр. 6) на робочу продуктивність машини за годину (гр. 12).

ГР.16 – кількість люд/год за період дорівнює кількості люд/год за добу (гр. 15) помножену на тривалість періоду (гр. 7).

ГР.14 – необхідна кількість робітників для виконання роботи розраховується за пропорцією:

1 працівник – 2100 люд/год

Х працівників (гр. 14) - _ люд/год (гр. 16).

Кількість працівників люд/год на виробництво молока і приростів:

80% на виробництво молока ;

20% на виробництво приросту.

14. Зведена технологічна карта виробництва молока

1. Утримання худоби на фермі на глибокій довго незмінюваній підстилці;

2. Склад ферми: 2 корівника на 200 голів кожен, ДМБ “Ялинка”, молочна, пункт Ш.О., котельня; 3. Годівля силосно-сінажно-концентратно-коренеплідна з витратами на 1 ц. молока 1,1 ц. корм. од.; 4. Тривалість періодів утримання: зимовий – 210, літній – 155; 5. Надій на 1 фуражну корову 4000 кг., валове виробництво молока на рік 16000 ц., приріст живої маси за даними таблиці 12.

Продовження таблиці 12

13. Добовий графік узгодження технологічних процесів на фермі

5. Економічна ефективність виробництва молока

Основні техніко-економічні показники включають слідуючи дані: поголів’я, надій молока на корову, навантаження на оператора машинного доїння, затрати праці на 1 ц. молока, валове виробництво молока, затрати корм. од. на 1 кг. молока, товарність продукції ціна її реалізації, виручка, повна собівартість реалізованої продукції, прибуток, рівень рентабельності (табл. 14).

14. Основні техніко-економічні показники

Додаток а Методика визначення площі кормових угідь в залежності від врожайності кормових культур і програмованої молочної і м’ясної продуктивності

Приклад: ферма – 400 корів, річний надій на корову 4000 кг. молока, шлейф 400 голів молодняку, на кожній із яких отримаємо 220 кг. приросту (600г х 365). Витрати кормів: на 1 ц. молока – 1 ц. корм. од., на 1 ц. приросту – 8 ц. корм. од. Врожайність кормів з 1 га: - 10 ц. корм. од., 20 ц. корм. од., 40 ц. корм. од. (на зрошені).

Розрахунок:

• валове виробництво молока – 16000 ц.;

• валове виробництво проросту живої маси – 400 х 220 = 880 ц.

Потреба в кормах (ц. корм. од.):

• для виробництва молока – 16000 х 1 = 16000 ц. корм. од.

• для виробництва приросту – 880 ц. х 8 = 7040 ц. корм. од.

Всього 16000 + 7040 = 23040 ц. корм. од.

Розмір землекористування: на 1 корову зі шлейфом

• 10 ц. корм. од. з 1 га. = 2304 га – 5,8 га;

• 20 ц. корм. од. з 1 га. = 1152 га – 2,9 га;

• 40 ц. корм. од. з 1 га. = 576 га – 1,44 га.

Згідно цих даних можна розрахувати скільки корів необхідно утримувати, якщо площа кормових угідь 100 га, 150 га, 200 га і т.д.

Додаток б Перелік типових проектів сільськогосподарських підприємств, приміщень і споруд

Додаток в Приблизне навантаження на одного працівника на підприємствах з виробництва молока

Додаток д Перелік машин і обладнання для забезпечення виробничих процесів на молочній фермі

Додаток Е

Титульний аркуш курсового проекту

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра технології виробництва

продукції тваринництва

Курсовий проект

на тему: Технологія виробництва молока

Виконав:

студент________________

_____________факультету

_______курсу______групи

Перевірив:

Херсон – 200…

Список рекомендованої літератури Основна:

1. Костенко В. І., Сірацький Й. З., Шевченко М. І., Рубан Ю. Д. та ін. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. К.: “Урожай”, 1995. 471с.

2. Рубан Ю. Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. Харків “Еспада”, 2002. 572с.

3. Костенко В. І. Практикум із скотарства і технології виробництва молока та яловичини. К.: “Урожай”, 1996.

4. Бегучев А. П. и др. Скотоводство. М.: Колос. 1992.

5. Арзуманян Е. А. И др. Скотоводство. М.: Колос. 1984.

Додаткова:

1. Всяких А. С. Производство продуктов животноводства на промышленной основе. М.: 1984.

2. Всяких А. С. Интенсификация молочного скотоводства нечерноземия. М.: Колос. 1987.

3. Бабак А. Л. и др. Рекомоендации по освоению мощностей комплексов по производству молока. К.: “Урожай”, 1984.

4. Бузун І. А. Потокові технології виробництва молока. К.: “Урожай”, 1989. с. 192.

5. Бегучев А. П. Технология молочного скотоводства. М.: 1974.

6. Клайерг Г. Э. Промышленное производство молока. М.: Колос. 1981. с. 153.

7. Мосийко В. И. и др. Интенсификация молочного скотоводства. М.: Агропромиздат. 1989.

8. Ноздрин М. Т. та ін. Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин. К.: “Урожай”, 1991. с. 23-54.

9. Петрушка Е. З. та ін. Операційні технології виробництва молока. К.: “Урожай”, 1988. с. 200.

10. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий крупного рогатого скота. М.: 1977.

11. Стародубцев В. М., Логачев А. А. Основы промышленной технологии молока и говядины. М.: 1978.

12. Технология производства молока на промышленной основе. Под редакцией Админа Е. И. Киев. 1983.

13. Всяких А. С. Научно-производственная система выращивания высокопродуктивных коров.// Молочное и мясное скотоводство. №5. 1991. с. 7.

14. Молохинец Т. Т. Подготовка нетелей к лактации.// Зоотехния. №8. 1989. с. 19.

15. Москаленко С. та ін. Машинному доїнню – постійну увагу.// Тваринництво України. №3. 1997.

16. Погрібний В. та ін. Технологія і гігієна доїння.// Тваринництво України. №1. 2001. с. 5-6.

17. Смоляр В. та ін. Технологічний варіант для реконструкції молочних ферм.// Тваринництво України. №9. 2000. с. 8-10.

Віддруковано у редакційно-видавничому відділі „Колос”

Херсонський державний аграрний університет

73000, Україна, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23

т ел. 26-32-89

15