9.Касова книга

Касова книга - форма відбиття операцій із готівкою, враховує все надходження, і видачі грошей. Касова книга ведеться касиром. Кожне підприємство може мати не лише одну касову книжку. Листи у книзі коштів нумеруються, прошнуровуються і опечатуються сургучевою (зазвичай круглої) печаткою підприємства. На останній сторінці книжки робиться напис: «У даний книзі всього пронумерована «Х» сторінок» і проставляються підписи керівника і головного бухгалтера підприємства. Записи в касової книзі досліджують двох примірниках через копіювальну папір. Другі екземпляри би мало бути відривними, вони служать звітом касира. Перші екземпляри аркушів залишаються у касової книзі. Ті й другі екземпляри аркушів нумеруються однаковими номерами. Підчистці і обумовлені виправлення в касової книзі забороняються. Зроблені виправлення посвідчуються підписами касира і головного бухгалтера.

Записи в касову книжку виробляються відразу після отримання чи видачі грошей. Касир зобов'язаний підрахувати підсумки операцій протягом дня, вивести залишок грошей до касу і передати в бухгалтерію звіт прибутковими і видатковими касовими документами під розписку в касової книзі (першою примірнику). Касова книга теж ведеться щоденно, в розрахунку залишку наприкінці кожного дня. Бухгалтери та інші лічильні працівники, з правом підписи касових документів, що неспроможні виконувати обов'язки касирів. Контроль за правильним веденням касової книжки доручається головного бухгалтера.

Рух грошей до касі здійснюється касиром по касової книзі (формаКО-4), що має бути пронумерована,прошнурована і пропечатана сургучевою печаткою. Кількість аркушів касової книжки завіряється підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Записи в касової книзі досліджують двох примірниках через копіювальну папір чорнилом чи кульковою ручкою. Другі екземпляри аркушів називаються звітами касира. Перші екземпляри залишаються у книзі. Помарки і не обговорені виправлення в касової книзі не допускаються. Усі виправлення мають бути посвідчені підписами касира чи головного бухгалтера!

Записи в касову книжку виробляються касиром відразу після отримання чи видачі грошей в кожному ордеру чи іншому заміняющому його документа. Наприкінці робочого дня підраховуються підсумки щодо надходження і видачі грошей до касу і виводиться залишок наприкінці дня. Потім касир передає в бухгалтерію відривний лист записів прибутковими і видатковими касовими ордерами під розписку в касової книзі.

Касова книга можна вести автоматизованим способом. І тут листи формуються як машинограми «Вкладний лист касової книжки». Поруч із ній формується машинограма «Звіт касира» формоюКМ-6. Обидві машинограми повинні складатися до початку наступного дня, мати однакове утримання і охоплювати всі реквізити, передбачені формою касової книжки.

Наприкінці місяці листи касової книжки зшиваються і скріплюються сургучевою печаткою із кількості аркушів.

Картка, у якій відбивається облік руху, і залишки матеріалів. Кожна номенклатурний номер відкривають окрему картку. Картки відкривають в бухгалтерії і записують їх у ній номер складу, найменування матеріалу, марку, сорт, профіль, розмір, одиницю виміру, номенклатурний номер, дисконтну ціну й ліміт. Після цього картки передають складу і комірник заповнює колонки приходу, витрати і залишку матеріалів. Запис в картках комірник робить виходячи з первинних документів (прибуткових ордерів, вимог, накладних тощо.) щодня скоєння операцій. Після кожного запису виводять залишок матеріалів.

Картки складського обліку — відпустку матеріалів зі складів (комор) підрозділи організації виробництва може оформлятися шляхом записи у картках складського обліку. І тут видаткові документи на відпустку матеріалів не оформляються. Матеріали відпускаються виходячи з лімітно-збірних карт, виписаних у одному примірнику. Ліміт відпустки можна вказати у самій картці. Одержувач розписується отриманні матеріалів у картці складського обліку. Але тут вказується шифр чи найменування замовлення (витрат). Під час цієї системі відпустки матеріалів зі складу картка складського обліку є регістром аналітичного обліку, і одночасно виконує функції первинного облікового документа. Перелік матеріалів, що виділяються зазначеним способом, й молдавські підрозділи організації, де зараз його застосовується, встановлює керівник організації. Картки складського обліку відкриваються на календарний рік службою постачання (постачальницько-збутової) організації. У цьому заповнюються реквізити, передбачені в картках, а саме: номер складу, повне найменування тих матеріальних цінностей, сорт, артикул, марка, розмір, номенклатурний номер, одиниця виміру, облікова ціна, рік та інші реквізити. Кожна номенклатурний номер матеріалу відкривається окрема картка. Картки складського обліку реєструються бухгалтерської службою організації у спеціальному реєстрі (книзі), а при механізованої обробці — на відповідному машинному носії. При реєстрації на картці ставиться номер картки, і віза працівника бухгалтерської служби чи спеціаліста, здійснює бухгалтерську функцію у створенні. Картки видаються завідувачу складом (комірнику) під розписку в реєстрі. У отриманих картках складського обліку завідуючий складом (комірник) заповнює реквізити, що характеризують місця зберігання тих матеріальних цінностей (стелаж, полку, ланка й т. п.).

Для відображення змін - у складі майна, власного капіталу та зобов'язання використовуються рахунки бухгалтерського обліку. У кожному рахунку виходячи з первинних документів відбиваються лише однорідні господарські операції, котрим ці гроші призначений. У цьому ці операції збільшують чи зменшують величину який обліковується показника. Отже, рахунок бухгалтерського обліку - це спеціальний спосіб угруповання, поточного відблиски і контролю змін окремих однорідних об'єктів бухгалтерського обліку.

Рахунки бухгалтерського обліку окремо відбивають збільшення і зменшення за відповідний показник. Отже, рахунки мають двосторонню форму - мають частини дебет і кредиту. Отже, рахунок зазвичай має такий вигляд:

Розподіл балансу на частини (актив і пасив) визначає жодну з основних класифікацій рахунків. Для обліку майна, яке показується в активною частиною балансу, використовуються активні рахунки. Для обліку власного капіталу та зобов'язання підприємства використовуються пасивні рахунки. У статті балансу вказується, які дані з яких рахунків формують показник цієї статті.

Відкриття рахунку за конкретний тимчасової період (місяць, квартал, рік) до нього спочатку записується залишок (сальдо) початку цього періоду. Що стосується активного рахунки його сальдо початку періоду записується в дебет рахунки, у разі пасивного рахунки - в кредит рахунки. Надалі записи збільшення за відповідний показник виробляються тій самій боці, як і сальдо рахунки, а зменшення - протилежному боці. Отже, в активних рахунках збільшення іде за рахунок дебету, а зменшення за кредитами, в пасивних рахунках збільшення іде за рахунок кредиту, а зменшення по дебету рахунки. Наприкінці періоду обчислюються сумарні показники збільшення і зменшення коштів за дебету та за кредитом. Ці сумарні показники називають дебетовими і кредитовими оборотами рахунки. При підрахунку оборотів до уваги не приймаються початкові сальдо за рахунками, тобто. обертів визначають збільшення/зменшення протягом періоду часу, якою був відкритий рахунок. Після закінчення періоду розраховуються сальдо наприкінці періоду, з урахуванням яких будується бухгалтерський баланс на дату завершення звітний період.

Отже, схеми записів на рахунках бухгалтерського обліку така:

Для підрахунку кінцевого сальдо застосовуються такі формули: для активних рахунків - Скон =Снач +ОбД -ОбК

для пасивних рахунків - Скон =Снач +ОбК -ОбД

Коли кінцеве сальдо за рахунком одно нулю, кажуть, що рахунок закривається.

Крім активних і пасивних рахунків застосовуються також активно пасивні рахунки, які мають ознаки і політично активних, і пасивних рахунків. Активно-пасивні рахунки, зазвичай, йдуть на обліку різних розрахунків. Наприклад, розрахунки з постачальниками за що їх матеріали може мати характер як кредиторську заборгованість (матеріали поставлені, але ще оплачені), і дебеторскої заборгованості (підприємство заплатило аванс має значення наступної поставки матеріалів). Отже, у цьому рахунку позначаються складові активу балансу, і складові пасиву. Схема записів на таких рахунках така:

Сальдо початкове й сальдо кінцеве в активно-пасивних рахунках може бути як лише дебетовим, і лише кредитовим, і навіть дебетовим і кредитовим одночасно.

Кожна господарська операція віддзеркалюється в рахунках бухгалтерського обліку методом подвійного запису, який у тому, кожна операція записується лише у й тією самою сумі двічі: по дебету одного рахунки і кредиту іншого. Взаємозв'язок дебету одногосчта кредиту іншого називають кореспонденцією рахунків, а рахунки - кореспондуючими. Запис на кореспондуючих рахунках називають бухгалтерської проводкою.

Є чотири типи кореспонденцій бухгалтерських рахунків:

• Зміни, що призводять до підвищення і активу, і пасиву. Відбувається запис по дебету активного рахунки (збільшення на рахунку балансу) та за кредитом пасивного рахунки (збільшення в пасиві балансу).

• Зміни, що призводять до зменшення і активу, і пасиву. Відбувається запис по дебету пасивного рахунки (зменшення в пасиві балансу) та за кредитом активного рахунки (зменшення в пасиві балансу).

• Зміни, що призводять до перегрупуванню коштів всередині активу балансу. Відбувається запис по дебету одного активного рахунки (збільшення за рахунком) та за кредитом іншого активного рахунки (зменшення за рахунком).

• Зміни, що призводять до перегрупуванню коштів всередині пасиву балансу. Відбувається запис по дебету одного пасивного рахунки (зменшення за рахунком) та за кредитом іншого пасивного рахунки (збільшення за рахунком).

Отже, у вигляді методу подвійного запису встановлюється взаємозв'язок економічних явищ, що робить його універсальним способом моделювання реальних процесів господарську діяльність підприємства.