9.2. Методи статистичного вимірювання бідності

У світовій практиці існують різні методи вимірюваня бідності:

1. Консенсусна позбавленість – відсутність у домогосподарства трьох складників, які більшість населення країни назвали предметом першої необхідності.

2. Відносно-прибутковий метод – вартісний показник межі бідності встановлюється на рівні 40 – 60% середньодушового споживання.

3. Політико-адміністративний метод – визначаючими факторами критеріїв бідності виступають мінімальна пенсія або соціальна допомога.

4. Постійна наявність заборгованості – рівень доходу надто низький по відношенню до боргів, труднощі з оплатою необхідних платежів.

5. Суб’єктивна самооцінка – людина тоді вважається бідною, коли вона сама себе так ідентифікує.

Показники статистики бідності. У більшості країн світу межа бідності встановлюється як частина середнього медіанного дохода. Але оскільки середній доход і відповідно межа бідності в різних країнах різняться, це не дозволяє здійснювати міжнародні порівняння національних рівнів і масштабів бідності.

При аналізі бідності використовуються різноманітні індекси:

1) Індекс питомої ваги бідних є найпоширенішим. Він показує, який відсоток всього населення є бідним, тобто питому вагу всіх тих, у кого споживання (або інша відповідна міра добробуту) y(i) менше, ніж межа бідності (z), і розраховується за формулою:

H = g/n,

де g – це кількість бідних, а n – загальна чисельність населення.

2) Індекс глибини бідності ґрунтується на агрегованому дефіциті ресурсів у бідних відносно до межі бідності. Цей показник залежить від того, наскільки нижче за межу бідності знаходиться споживання бідних.

Одним із недоліків індексу глибини бідності є те, що він недостатньо точно враховує різницю в серйозності становища з бідністю, тобто нерівність у споживанні серед бідних.

3) Індекс гостроти бідності використовується для того, щоб врахувати нерівність в розподілі споживання серед бідних. Цей індекс зважує глибину бідності індивідів (або домогосподарств) на основі питомої глибини бідності, так що глибині бідності індивідів, що перебувають набагато нижче за межу бідності, приписується більша вага в сукупному індексі гостроти бідності.

4) Індекс людської бідності існує у світовій статистиці з 1997 року. При його розрахунках виходять з дії трьох чинників, що визначають можливість для кожного індивіда вести гідне життя:

а) тривалість життя (цей чинник оцінюється долею населення, очікувана тривалість життя якого складає менше 40 років);

б) доступ до знань оцінюється показником долі неписьменних в чисельності дорослого населення;

в) матеріальні умови існування. Вони оцінюються за допомогою трьох показників:

• Доля населення, що не має доступу до медичного обслуговування;

• Доля населення, що не має доступу до питної води;

Доля дітей молодше 5 років, які страждають від недоїдання.