8.3. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг.

Статистичний аналіз узагальнює факти, що спостерігаються, виявляє фактори, від яких залежить рівень та структура споживання, будує моделі споживання і на цій основі описує відповідні закономірності та тенденції. Результати статистичного аналізу використовують як для формального описування минулих тенденцій, так і для прогнозу розвитку виробництва з метою задоволення потреб населення.

Показники обсягу і структури споживання. Групування, що використовують при аналізі споживання.

Обсяг споживання включає в себе такі елементи:

-Споживання населенням матеріальних благ (продуктів харчування і непрдовольчих товарів);

- Матеріальні послуги (ремонт та пошиття одягу, ремонт та виготовлення взуття, ремонт речей домашнього вжитку);

- Матеріальне споживання в закладах невиробничої сфери, які обслуговують культурно-побутові і соціальні потреби населення;

- Вартість спожитих населенням послуг матеріального характеру- витрати матеріалів і зношення основних невиробничих фондів, а також нематеріальні компоненти вартості послуг (заробітна плата, прибуток, відрахування у соцтрах та ін.).

Натуральні та вартісні показники споживання. Особливе місце належить аналізу споживання в натуральній формі як сукупності певних властивостей продукта, завдяки яким він задовольняє ту чи іншу потребу людей. Виділяють такі групи натуральних показників споживання:

1) які характеризують споживання в натуральних одиницях виміру. Вони охоплюють споживання основних продуктів харчування, текстильних товарів та взуття і розраховуваються на основі матеріальних натуральних балансів (м’ясо, молоко, картопля, тканини, взуття та ін.);

2) вмісту поживних речвин (білків, жирів, вуглеводів, калорійності харчування). Вони характеризують щоденне середнє споживання речовин, які містяться в окремих видах продуктів харчування;

3) дані про наявність товарів довгострокового користування. Їх дістають на основі поточного обліку купівель та оцінки їх вибуття. Використовують також дані бюджетних обстежень населення, обліку телевізорів та радіоприймачів, легкових автомобілів та інших транспортних засобів;

4) які характеризують фізичний обсяг та рівень споживання послуг.

При аналізі у вартісному вираженні споживання оцінюють в поточних та незмінних (порівнянних) цінах. При оцінці покупного споживання застосовують ціни, якими населення заплатило за матеріальні блага і послуги: при купівлі в роздрібній торговлі – роздрібні ціни, на ринку – ринкові ціни. При оцінці натуральних надходжень використовують ціни продажу, а також ціни виробництва; при вимірюванні динаміки фізичного обсягу виробництва; при вимірюванні динаміки фізичного обсягу споживання – незмінні ціни, тобто ціни певного року.

Динаміку рівня середньодушового споживання обчислюють у натуральному та вартісному вираженні. У першому випадку по непродовольчих товарах розрахунок проводять: взуття – в парах, тканин – у метрах тощо, а продуктів харчування – у власній масі (м’ясо, молоко – в кілограмах, яйця – в штуках, а також в перерахунку на основний продукт – молоко та молочні продукти – в молоці, м’ясо та м’ясопродукти – м’ясі).

Динаміку рівня споживання у вартісному вираженні розраховувають в порівняних цінах

Lq =( q1p0 /N1) : (q0p0 /N1)

Де q0, q1 – кількість товарів; p0 – ціна за одиницю; N0, N1 – середньорічна чисельність населення.

Статистика вивчає, як змінюється фонд споживання за рахунок окремих факторів. Зміну його за рахунок рівня середньодушового споживання розраховують за формулою

∆Qq = (q1 – q0) N1

А за рахунок чисельності населення

∆Qq = (N1 – N0) q0