
- •Розділ 5. Країни Європейського Союзу
- •Позиції країн єс та аплікантів на вступ у світі (станом на поч. 2000 р.)
- •5.1.1. Цілі та завдання Європейського Союзу
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.3.1. Місце фрн в глобальній та європейській економіці
- •5.3.2. Особливості німецької економічної моделі
- •5.3.3. Сучасна модель розвитку
- •5.3.4. Структура господарства
- •Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на поч. 2000 р.)
- •5.3.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •5.4. Економіка Франції
- •5.4.1. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі
- •5.4.2. Французька модель економіки
- •5.4.3. Сучасна структура господарства
- •5.4.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в єс
- •5.5.2. Трансформація британської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства
- •5.5.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.6. Економіка Італії
- •5.6.1. Італія в системі міжнародних економічних відносин
- •5.6.2. Особливості італійської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства Італії
- •Структура економіки Італії
- •5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Структура зовнішньої торгівлі товарами, 2000
- •Скандинавська модель розвитку
- •5.7.1. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
- •Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001(млн. Євро)
- •5.7.2. Суть та основні особливості швецької моделі
- •5.8. Економіка нових країн-учасниць єс
- •5.8.1. Країни цсє та Європейський Союз
- •Основні економічні показники найбільших країн цсє
- •5.8.2. Спільні та відміні риси трансформаційних процесів в державах цсє
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Зовнішня заборгованість країн цсє – нових членів єс
- •5.8.3. Економіка Польщі
- •5.8.3.1. Загальна характеристика
- •5.8.3.2. Галузева структура господарства
- •5.8.3.3. Особливості зовнішньоекономічних відносин
- •Експорт та імпорт Польщі, млн. Дол.
- •5.8.4. Особливості економіки Чехії
- •Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду Згуртування для Чеської Республіки упродовж 2004-2006 рр. (млн. Євро, ціни 1999 року)
- •5.8.5. Особливості економіки Словаччини
- •Експорт та імпорт Словацької республіки, млрд. Дол.
- •5.8.6. Особливості економіки Угорщини
- •5.8.6.1. Специфіка переходу до ринку
- •5.8.6.2. Сучасна структура економіки
- •Зовнішня торгівля Угорщини
- •5.8.6.3. Особливості членства в єс
- •5.9. Україна - єс
- •Питання для самоперевірки
- •Література (основна)
- •Література (додаткова)
5.3 Економічна модель Німеччини
Після завершення Другої світової війни у 1949 році на території західної зони окупації утворилася Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) зі столицею м. Бонн, а у східній частині колишнього Рейху у тому ж році було проголошено створення Німецької Демократичної Республіки (НДР), яка приступила до побудови соціалізму у своїй країні. Східна частина Берліну стала столицею НДР, а західна – отримала особовий статус, перетворившись у місто-державу. Упродовж 60-70-х рр. ХХ ст. кордон ФРН-НДР перетворився у зону протистояння двох економічних, політичних та ідеологічних систем. Розвал соціалістичного табору, що мав місце наприкінці 80-х – поч. 90-х років призвів до об’єднання двох Німеччин та перенесення історичної столиці – до м. Берлін (3 жовтня 1990 р.). Проте процес консолідації німецького суспільства виявився досить складним. За різними даними на системну трансформацію Східної Німеччини було витрачено тільки у перші роки об’єднання понад 500 млрд. німецьких марок (близько 250 млрд. євро), однак навіть і зараз більшість земель колишньої НДР (за виключенням Берліну) відносять до депресивних, а відтак вони мають право на отримання системної допомоги як національних фінансових джерел, так і зі структурних фондів Європейського Союзу.
5.3.1. Місце фрн в глобальній та європейській економіці
Німеччину відносять до високорозвинутих постіндустріальних країн світу, значення якої у світовій та європейській економіці є досить вагомим. Питома вага країни у виробництві світового ВВП (за ПКС) у 2000-му році становила 4,6%, у той час коли частка населення Німеччини (загальна чисельність – 82,5 млн., поч. 2004 р.) складала лише 1,4% світового. За обсягами промислового виробництва країна посідає четверте місце у світі після США, Китаю та Японії. У той же час експорт країни становить 10,1% світового, а імпорт – 10,5%. За розрахунками, які були проведені групою Майкла Портера до Світового Економічного Форуму (2003) Німеччина посідала п’яте місце в світі за індексом мікроекономічної конкуренції після Фінляндії, США, Швеції та Данії, а за індикатором оперативності та стратегічності компаній – не мала рівних. Слід також відзначити, що ФРН посідає третє місце у світі за технологічною потужністю, хоча за Індексом технологічних досягнень вийшла лише на 11-е. За показником Індексу розвитку людського потенціалу країна посідає лише 18-е місце у світі (2001), а ось за реальною заробітною платою за годину праці значно випереджає США, Японію і більшість європейських країн.
Німеччина має досить міцні позиції в Європейському Союзі, засновником якого вона була. У 2003 році за попередніми оцінками країна виробила ВВП (за валютним курсом) в розмірі 2160 млрд. євро, що становило 22,8% аналогічного показника всього ЄС–15. Проте, у відносних показниках, хоча вона і має вищий ніж середній по Євросоюзу індикатор ВВП на душу населення – 106,1%*, однак значно поступається Данії (146%), Ірландії (138%), Люксембургу (203%), Нідерландам (115,8%), а також Австрії, Фінляндії, Швеції та Великобританії.
Німецькі компанії посідають провідні позиції у світовій та європейській економіці. Так, корпорація Daimler-Chrysler вийшла на сьоме місце в світі за торговим оборотом – 152,8 млрд. євро (2001). Глобальними лідерами є також Volkswagen (автомобілебудування), Siemens (електротехніка та електроніка), Eon (енергетика), Metro (торгівля) та інші.