Основні економічні показники найбільших країн цсє

І ндикатор розвитку Країна	ВВП, приріст до попереднього року, %				Споживчі ціни, приріст до попереднього року, %				Безробіття*, середньорічний рівень, %				Платіжний баланс по поточним операціям, сальдо в % до ВВП
	2001	2002	2003	2004	2001	2002	2003	2004	2001	2002	2003	2004	2001	2002	2003	2004
1. Чехія	3,1	2,0	2,3	2,7	4,7	1,8	0,7	3,5	8,1	7,3	7,6	7,5	-5,7	-6,5	-6,3	-6,4
2. Угорщина	3,8	3,3	3,2	3,5	9,2	5,3	5,3	5	5,7	5,8	6	6	-3,4	-4,0	-4,9	-4,5
3. Польща	1,0	1,4	2,5	3,0	5,5	1,9	2	3	18,2	19,9	20,5	20,5	-3,9	-3,6	-3,4	-3,7
4. Словаччина	3,3	4,4	4	5	7,1	3,3	8	7	19,2	18,5	18	17	-8,5	-8,2	-2,9	-2,0
5. Словенія	2,9	3,2	2,5	3,5	8,4	7,5	5,5	4,5	6,4	6,4	6,5	6	0,2	1,7	0,4	0,4
Разом ЦСЕ-5	2,2	2,2	2,7	3,5	…	…	…	…	14,5	15,3	15,7	15,5	-4,2	-4,2	-4,0	-4,0
Болгарія	4,1	4,8	4,5	5	7,4	5,8	3	4	19,7	17,8	18	17	-6,2	-4,4	-3,4	-2,6
Румунія	5,7	4,9	4	4	34,5	22,5	18	15	6,6	8,4	8	9	-5,5	-3,4	-2,7	-4,1
Разом ЦСЕ-7	2,8	2,7	3,0	3,4	…	…	…	…	12,9	13,8	13,9	14,1	-4,4	-4,1	-3,8	-4,0
Росія	5,0	4,3	5,0	4,5	21,6	16,0	14	10	9,1	8,0	7,5	8	11,3	9,5	6,7	…
Україна	9,2	4,8	6	4	12,0	0,8	10	7	11,1	10,2	11	11	3,7	7,7	4,0	…

^*За методикою Міжнародної організації праці

2003 – попередні дані

2004 – прогнозні дані

Джерело: Гаврик П. Страны с переходной экономикой: тенденции развития и перспективы // Проблемы теории и практики управления. – 2004. - № 2. – с. 20-26.

Як випливає з неї, споживчі ціни зростатимуть найближчим часом швидше за приріст ВВП, що може призвести до незадоволення населення, яке після 1 травня 2004 року відчуло на собі, що цінова конвергенція (зближення) розпочалася, а заробітна плата поки що мало корелюється з нею. Слід також відзначити й те, що і в самому Євросоюзі виділяється чотири групи «найдорожчих країн», до першої з них Євростат включено ті, де рівень цін перевищує 120-ти процентну риску середнього по ЄС (Великобританія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ірландія), до другої групи віднесено ті держави, де відповідний показник сягає 100%-120% (Люксембург, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Кіпр, Австрія, Італія, Франція). Третя група представлена такими країнами як Іспанія, Словенія, Мальта, Португалія, рівень цін в них становить 80-100%, а ось четверту групу утворюють країни з показником 80% і нижче – Польща, Литва, Словаччина, Латвія, Чехія, Угорщина та Естонія¹. Проте в Євросоюзі вважають, що одного погрупування для ґрунтовного аналізу замало, тому нерідко використовують контрастні показники, тобто мінімальний і максимальний. Найдорожчою країною при цьому виявилася Ірландія, що має рівень цін у 144% середнього по ЄС рівня, а ось у Польщі ціни становлять лише 55% європейських. Можна передбачити, що з усуненням митних кордонів ціни в Ірландії навряд чи зменшаться, а ось в країнах четвертої групи швидше за все зростуть, хоча й не дуже стрімко – купівельна спроможність громадян продовжує залишатися доволі низькою (за європейськими мірками), а тому більшість урядів вважають, що їх найголовнішим завданням є боротьба з бідністю.

Європейський Союз у цілому є організацією, де чітко визначені соціальні пріоритети, а механізм дії структурних фондів перш за все направлений на допомогу людині, сільському господарству, забезпеченню населення Європи усім необхідним і перш за все відносно дешевим продовольством, на яке громадяни ЄС-15 витрачають від 12 до 20%% сімейного бюджету (в Україні ця цифра доходила в окремі роки до 60-70%). Нові члени Євросоюзу мають показник у 30-40%, що аж ніяк не є свідченням про зближення з авангардними європейськими націями. Доволі різною є зарплата в старих членах ЄС та в нових. За даними В.Іноземцева на поч. ХХІ ст. цей показник становив в Євросоюзі 22,3 євро/год (в Швеції та Данії він досяг 29 євро/год, а ось в Португалії лише 9,9) тоді як в США, країні яка має найвищу продуктивність праці в світі він дорівнює – 17,5 євро/год. Для порівняння: в Україні така оплата складає 0,4 євро/год, в Чехії – 4,2 євро/год. Разом з тим, високий податковий тиск в країнах Північної Європи відлякує також інвесторів у т.ч. місцевих, які в силу цілого ряду причин мусять виносити своє виробництво в інші країни, останнім часом – у країни Балтії. Так, приміром, Естонія за різними джерелами має показник прямих залучених іноземних інвестицій (ПІІ) від 1200 до 1700 дол. на душу населення (Україна, станом на початок 2004 року лише 138 дол.) і є інвестиційним рекордсменом серед держав ЦСЄ.

Варто відмітити також, що процес розширення чи, як його називають в ЄС – коінтеграції, має значні позитивні моменти, виходячи з того, що в основі будь-якої інтеграційної моделі лежить процес зниження трансакційних витрат, який, як правило, не відчувається упродовж перших місяців розширення кордонів з ЄС, проте у середньостроковій перспективі дає значний ефект, що має прояв у збільшенні інвестицій з найрозвинутих країн ЄС в національні економіки, розширенні ринку збуту товарів та послуг, зменшенні «непродуктивних» витрат на перетинання кордонів, можливості отримувати додаткові кошти зі структурних фондів ЄС та Фонду згуртування, включення в інноваційний процес Європейського Союзу, підвищення соціальних гарантій у відповідності з європейською «Соціальною Хартією» тощо.

Разом з тим, «стартовий рівень» держав ЦСЄ перед вступом суттєво відставав від середнього по ЄС, що наявно випливає з табл. 5.12.

Таблиця 5.12

П’яте розширення ЄС: держави-апліканти у 2002 р.

Назва країни	Населення млн. осіб	ВВП, млрд. євро за ПКС	ВВП на душу населення 2000 р., євро
			за ПКС	% до ЄС-15
Угорщина	10,2	138,2	13600	57
Кіпр	0,8	12,5	17400	72
Латвія	2,4	19,8	8500	35
Литва	3,5	32,6	9400	39
Мальта	0,4	4,5	117001	…
Польща	38,6	365,6	9500	39
Словаччина	5,4	61,1	11400	47
Словенія	2,0	35,4	17700	74
Чехія	10,3	147,3	14400	60
Естонія	1,4	13,6	10000	42
Разом, ЦСЄ-10	75,0	836,4	11100	46
Болгарія	8,4	46,7	5900	25
Румунія	22,4	131,9	5900	25
Разом, ЦСЄ-12	105,8	1015,0	9600	40
Туреччина	65,6	383,3	5500	23
Разом ЦСЄ-12 + Туреччина	141,4	1398,3	8000	33
ЄС-15	378,3	9162,3	24000	100

¹Дані за 1999 рік

Джерело: Борко Ю. Расширние и глубление европейской интегрции // МЭ и МО. – 2004. - № 7. – с. 23.