5.4.3. Сучасна структура господарства

Як і всі постіндустріальні країни структура виробництва Франції відображає у цілому типовий для Великої сімки склад та співвідношення основних галузей. Так, наприкінці 90-х років на сільське господарство припадало 2,3% ВВП, що виробляється, на промисловість – 26,2%, сферу послуг – 71,5%^*. Подібною до цього була й структура зайнятості. Найбільші французькі фірми є досить відомими у світі та Європі, а відтак їх значення у глобальній економічній моделі є важливим, проте за обсягами торгового обороту, прибутковістю та чисельністю працюючих вони поступаються американським, німецьким та цілому ряду британських компаній (див. табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Провідні французькі корпорації у 2001 році

Ранг в країні	Світовий ранг	Назва	Спеціалізація	Торговий оборот, млн. євро	Прибуток, млн. євро	Кількість працюючих
1	14	Totalfinalf	Переробка нафти та корисних копалин	105518	7518	122025
2	27	Carrefour	Торгівля	69486	1266	382821
3	39	Vivendi Universal	Змішаний тип	57360	-13597	320654
4	47	PSA Peugeot Citroen	Автомобільний	51663	1691	192500
5	69	France Telecom	Зв'язок	43026	-8280	206184
6	71	Suez	Енергетика	42359	2087	177545
7	74	EDF	Енергетика	40716	841	162491
8	92	Renalt	Автомобілебудування	36351	1051	140417

Складено за: Журнал европейской экономики.-2003.-№3.-с.419-428.

Як випливає з таблиці, позиції французьких компаній є доволі різними. Так, приміром, два автомобільні гіганти приватний “Пежо-Сітроен” та державний “Рено” забезпечують відповідно 4 та 5% світового виробництва автомобілів та сумарну зайнятість близько 330 тис. осіб. Французька промисловість представлена також європейськими лідерами у галузі виробництва швидкісного рухливого складу залізниць (TGF), літаків (Airbus, Falcon, Mirage), ракет (Arian), ядерної енергетики в якій вона має передові технології, в обробці рідкоземельних металів, робототехніці, біотехнологіях, мікроелектроніці.

Для країни характерним є високий рівень концентрації та централізації капіталу, при якому провідні позиції належать десяти фінансово-монополістичним групам, при цьому державні та приватні корпорації досить успішно конкурують як на зовнішньому так і на внутрішньому ринках. Прикладом такої конкуренції можуть слугувати не тільки “Пежо” і “Рено”, а й французькі лідери електронної та електротехнічної промисловості: приватна корпорація “Компані женераль д’електрисіті” та державна “Томпсон”. Дещо по-іншому склалися стосунки лідерів авіакосмічної промисловості – державної “Аероспасьяль” та приватної “Дассо”. Остання була просто поглинена першою через досить нестандартний підхід, коли французький уряд оголосив про свій намір передати 45,9% акцій «Дассо» компанії “Аероспасьяль”.

Посилена конкуренція з американськими літакобудівними компаніями призвела на поч. 70-х рр. до створення нового міжнародного консорціума “Ербас індастрі”, пакети акцій у якому належать “Аероспасьяль” (Франція), “Брітіш аероспейс” (Великобританія), “Каса” (Іспанія) та ряду інших. Проте найбільша частка у пакеті акцій належить першим двом.

Французькі фірми мають досить високі конкурентні позиції також у хімічній, хімікофармацевничній та харчовій промисловості, на які припадає значна частка виробництва продовольства в Європі, за обсягами якого країна вийшла на друге місце в світі та перше в ЄС. Одним з лідерів галузі є компанія “Данон”, експансій на діяльність якої в країнах ЦСЄ забезпечила її домінування на ринках молокопродуктів. Традиційно конкурентними виглядають позиції Франції у виноробній, коньячній та парфумерній промисловості.

Разом з тим, країна має досить жорстку позицію ЄС щодо металургійної галузі, яку французький уряд розглядає як найбільш “чуттєву” ланку. Тільки одна компанія “Юзінор-Сасілор” забезпечує близько 70% виробництва сталі та 98% експорту продукції галузі. Розширення ЄС, що мало місце у 2004 році аж ніяк не вплинуло на її конкурентні позиції через значне обмеження випуску металовиробів в державах Центральної та Східної Європи.

Сільське господарство. Інтенсивне зростання механізації та автоматизації упродовж періоду 1960-1990 рр. призвело до того, що валовий аграрний продукт країни подвоївся, а його середньорічний приріст перевищував 3%, внаслідок чого питома вага Франції значно зросла у світовому сільгоспвиробництві. У середині 90-х років її частка в ЄС досягла 23%, при тому що чисельність населення становила лише 10%. Зараз країна забезпечує майже половину європейського виробництва вина, 25% яловичини, майже 1/6 виробництва молока і баранини, 1/3 птиці. Країна щорічно збирає 35% зернових, що вирощуються в ЄС, 26% цукрового буряку, 15-16%% овочів та фруктів. Близькими до цього показника є виробництво, яєць та свинини. За виробництвом молока і молочних продуктів на душу населення Франція випереджає навіть США.

Сфера послуг. Ця галузь традиційно оцінюється у Франції за чисельністю зайнятих у різних сферах. Найбільшою за питомою вагою при цьому виступають консультативні послуги, що складаються з інформаційних, рекламних, маркетингових, інжинірингових тощо. Крім цього виділяють також оперативні послуги, підбір персоналу, роботу з кадрами, забезпечення безпеки громадян. Провідну роль в структурі галузі видіграють банківська сфера, транспорт, торгівля, туризм.

Найбільшими банками Франції вважаються “Сосьете женераль”, “Кредит Ліонне”, «Банк насьональ де Парі”. Вони мають розгалужену мережу відділень та активно працюють на світових ринках банківських послуг. В умовах глобалізації світового господарства в економіці країни йде активний процес злиття фінансового капіталу з промисловим з утворенням так званих фінансово-промислових груп. У своїй основі до них можуть входити як сімейні клани: групи Ротшильдов, Ампен-Шнейдеров, так і конгломерати банків та компаній: “Париба”, “Соез”.

Франція має розвинутий транспортний комплекс, який представлений перш за все надшвидкісними залізницями “ТЖВ”, швидкість руху на яких перевищує 320 км на годину, розгалужену автодорожну систему та потужний авіаційний транспорт. Так, відома французька авіаційна компанія “Ер Франс” мала у 2002 році торговий оборот в розмірі 12,3 млрд. євро, а чисельність працюючих була близько 65 тис. осіб, поступаючись таким чином на європейському ринку повітряних перевезень лише німецькій “Люфтганзі”, натомість маючи більші за неї прибутки. Досить важливим є також морський транспорт, проте його позиції виглядають більш скромними (25-е місце у світі за тонажем).

Суттєві зміни відбуваються в організації оптової та роздрібної торгівлі Франції. Як і крізь у західних країнах тут розповсюджені супер і гіпермаркети та торгівля по каталогах, збереглися магазини споживчих кооперативів, народні магазини та великі магазини (що нагадують досить добре відомі універмаги), проте ефективність “ланцюжків постачання” в них поступається сучасним формам організації торгівлі.

Франція є світовим лідером у галузі туризму, в якому зайнято майже 500 тис. осіб. Щорічно країну відвідають понад 62 млн. туристів, які приносять їй дохід в розмірі 28 млрд. дол. Питома вага туризму (включаючи внутрішній) перевищує 10% ВВП. У Франції вважають, що ця галузь є однією з перспективних та може реально вплинути на зниження досить високого для постіндустріальних країн рівня безробіття (понад 11%).