32. Групи крові, резус-фактор. Явище аглютинації.

Гру́па кро́ві — це класифікація крові за наявністю або відсутністю певних успадковуваних антигенів на поверхні еритроцитів. Такими антигенами можуть бути білки, вуглеводи,глікопротеїни або гліколіпіди, в залежності від системи груп крові. У людини відомо близько тридцяти систем груп крові. У людини відомо близько тридцяти систем груп крові^[1], серед яких найважливішими є система AB0 та система Rh. У разі переливання крові, тільки несумісність за цими двома системами, може становити серйозну загрозу для здоров'я, несумісність за іншими, такими як MNS, Duffy, Kell, Lewis, має наслідком дуже слабку реакцію, або ж вона взагалі відсутня.^[2]

За системою AB0 є два основні білки еритроцитів (гемаглютиногени), позначаються літерами А і В (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми (гемаглютиніни)- Альфа та Бета(грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою "0". За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові:

без аглютиногенів та з обома аглютинінами — (0) відома також як І

тільки з аглютиногенами А та з аглютиніном бета — (А) відома також як ІІ

тільки з аглютиногенами В та з аглютиніном альфа — (В) відома також як ІІІ

з обома аглютиногенами та без аглютинінів — (АВ) відома також як IV

Резус-фактор - це речовина (білок), яка лежить на поверхні еритроцитів, червоних кров'яних тілець. Близько 85% людей мають цей самий резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15%, які його не мають, є резус-негативними. Зазвичай негативний резус-фактор ніяких неприємностей його хазяїну не приносить.

Аглютинація - склеювання еритроцитів, яке відбувається в результаті реакції антиген-антитіло. Як правило, аглютинація супроводжується гемолізом еритроцитів. Аглютинація відбувається при зустрічі однойменних аглютиногенів і аглютинінів. Вважають, що аглютинін має 2 активних центри, тому може зв'язати 2 еритроцити, утворивши з ними місток

33. Будова серця. Цикл серцевих скорочень. Артеріальний тиск. Гіпо- і гіпертонія.

Се́рце — внутрішній м'язовий орган кровоносної системи, який закачує кров в артеріальну систему і забезпечує її повернення по венах.

Серце людини розташоване посередині між правою і лівою легенями і трохи зміщене ліворуч. Маса серця людини становить 250-360 г. Це порожнистий м'язовий орган. Стінка серця утворена трьома шарами: внутрішнім - ендотеліальним, середнім м'язовим - міокардом (від грец. міо - м'яз ікард - серце) і зовнішнім - сполучнотканинним. Ззовні серце оточене еластичною навколосерцевою сумкою - перикардом (від грец. перикардіо - навколосерцевий), який оберігає його від перерозтягнення під час наповнення кров'ю. Внутрішні стінки навколосерцевої сумки виділяють рідину, що зволожує серце і зменшує його тертя об стінки перикарду під час скорочень.

Як і в інших ссавців, серце людини чотирикамерне: складається з двох передсердь (верхня частина серця) і двох шлуночків (нижня частина серця) (мал.2).

Передсердя- це відділи серця, в які кров збирається із вен. Шлуночки - це відділи серця, з яких кров надходить у артерії. Ліва і права частини серця розділені суцільною перегородкою (мал.2). Серце має чотири клапани: два стулкові і два півмісяцеві. Стулкові містяться між передсердями і шлуночками. У лівій частині серця клапан має дві стулки (двостулковий), у правій - три стулки (тристулковий) (мал.2,1). При скороченні передсердь під тиском крові клапани відкриваються і пропускають її у шлуночки. При скороченні шлуночків клапани рухом крові закриваються і не пропускають кров назад до передсердя. Таким чином, кров у серці рухається тільки в одному напрямку - від передсердь до шлуночків.

Півмісяцеві (кишенькові) клапани (мал.2,1) розташовані один - на виході аорти (з лівого шлуночка), а другий на виході легеневої артерії (з правого шлуночка). Ці клапани не пропускають кров назад із судин після розслаблення шлуночків. Отже, кров рухається в одному напрямку. 

Скорочення і розслаблення передсердь і шлуночків за нормальних умов взаємоузгоджені й становлять єдиний цикл роботи серця.

Тривалість серцевого циклу при частоті серцевих скорочень 72 удари на хвилину (уд./хв) становить 0,8 с. Період відпочинку (0,4 с) достатній для того, щоб серце повністю відновило свою працездатність. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою індивідуальна і коливається від 60 до 80 уд./хв. При збільшенні частоти серцевих скорочень тривалість серцевого циклу скорочується, переважно за рахунок періоду відпочинку.

Артеріальний тиск — сила тиску крові на стінку артерій під час систоли та діастоли серцевого м'язу. Завжди вимірюється два значення: систолічний (верхній) і діастолічний (нижній).

Визначають за допомогою сфігмоманометра (тонометр), говорять про верхній та нижній АТ відповідно. Одиниці вимірювання АТ — мм рт.ст (міліметри ртутного стовпчика), наприклад — 120/80 мм рт.ст

гіпотонія понижений артерільний тиск характеризується зниженням систолічного тиску нижче 100 мм ртутного стовпчика та діастолічного тиску нижче 60 мм ртутного стовпчика

Гіпертонія - це захворювання, яке характеризується стійким підвищенням артеріального тиску в результаті нервово-функціонального порушення судинного тонусу.