20. Моделі екосистем

Основою формування моделі екосистеми є сукупність уніфікованих і стандартизованих регламентів і нормативів антропогенного впливу, за яких рівень екологізації господарської діяльності буде відповідати рівневі розвитку продуктивних сил. Це передбачає: - принцип мети (пріоритет довгострокових цілей і наслідків перед короткостроковими, регіональних перед локальними і т.ін.); - принцип саморегуляції (врахування в господарській діяльності не лише позитивних, але й негативних зворотних зв’язків, дотримання їх оптимального балансу); - принцип інтеграції (врахування внутрішньосистемних резервів щодо параметрів простору, часу, речовини, енергії й інформації у сучасній господарській практиці); - принцип інтенсифікації (відмова від економічного розвитку за рахунок збільшення кількісних характеристик виробничої діяльності); - принцип зниження ризику (розвиток таких напрямів зростання матеріального споживання, за яких питоме техногенне навантаження на одиницю виробленої продукції знижується ) та ін.

21.Математичне моделювання.

Математи́чне моделюва́ння — метод дослідження процесів або явищ шляхом створення їхніх математичних моделей і дослідження цих моделей.

В основу методу покладено ідентичність форми рівнянь і однозначність співвідношень між змінними в рівняннях оригіналу і моделі, тобто, їхню аналогію. Математичні моделі досліджуються, як правило, із допомогою аналогових обчислювальних машин, цифрових обчислювальних машин, комп'ютерів.

На початку 60-их років було розроблено один із методів математичного моделювання — квазіаналогове моделювання. Цей метод полягає в дослідженні не досліджуваного явища, а явища або процесу іншої фізичної природи, яке описується співвідношеннями, еквівалентними відносно отримуваних результатів.

М.м. тією чи іншою мірою застосовують всі природничі і суспільні науки, що використовують математичний апарат для одержання спрощеного опису реальності за допомогою математичних понять. М.м. дозволяє замінити реальний об'єкт його моделлю і потім вивчати останню. Як і у разі будь-якого моделювання, математична модель не описує явище абсолютно адекватно, що залишає актуальним питання про застосовність отриманих таким шляхом даних. М.м. широко застосовується у гірництві, геології, для вивчення і аналізу процесів переробки корисних копалин.

22. Екологічне прогнозування

Прогнозува́ння екологі́чне — передбачення можливої поведінки природних систем як за рахунок впливу природних процесів, так і людської діяльності. Для П.е. виконують прогнозні карти, які час від часу поновлюють виходячи з нової інформації про стан довкілля. Для особливо важливих об'єктів або ситуацій екологічні прогнозні карти можуть виконуватися у постійному режимі моніторингу. Приклад - виконання прогнозу розвитку екологічної ситуації під час Чорнобильської катастрофи.

Прогнозування складається:

– з оцінки перспектив розвитку майбутнього стану прогнозованого явища на основі наявного досвіду;

– умовного тривання у майбутньому тенденцій і закономірностей, що довго тривали у минулому й існують у сучасному;

– моделювання майбутнього стану прогнозованого явища згідно з очікуваними або бажаними змінам.

Основними елементами еколого-економічного прогнозу є:

– оцінка сучасного стану;

– зонування території (виділення ареалів з різними параметрами середовища і забруднення);

– оцінка можливого антропогенного навантаження;

– економічна оцінка збитків;

– оцінка витрат на запобігання збиткам;

– оцінка ефективності природоохоронних і ресурсозберігальних заходів.

Екологічні прогнозі поділяються також за часом (терміном), на який виробляють прогноз. Прийнято виділяти прогнози:

– короткотермінові – до 2 років;

– середньотермінові – від 3 до 5 років;

– довготривалі або далекотривалі – понад 5 років.