5. Технології опрацювання дискусійних питань.

Займи позицію (власна думка) – метод, при якому студентам пропонуються питання, на які може бути дві відповіді «за» чи «проти». Кожен обирає власну позицію і при обговоренні відстоює її, доводячи достовірність своєї думки.

Цей метод допомагає проводити дискусію за спірною, суперечливою темою, надає можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки за темою, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

• викладач називаєу тему та пропонує вам висловити свою думку щодо досліджуваної теми;

• вам потрібно стати біля того плакату, який збігаєтьсяз вашою точкою зору;

• підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали;

• якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плакату і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використовувати на початку заняття для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування студентами певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають одної (правильної) відповіді.

Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, студенти:

• знайомляться з альтернативними поглядами;

• прогнозують, які наслідки матимуть індивідуальні позиції політичні рішення для суспільства, для окремих людей;

• на практиці використовують уміння захищати власну позицію;

• вчаться вислуховувати інших;

• отримують додаткові знання з теми.

Метод «Акваріум» – ефективний метод розвитку вмінь ведення дискусії.

Після того, як викладач розподілив студентів на дві-чотири групи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з групи сідає в центрі аудиторії, утворивши коло.

Учасники та учасниці цієї групи починають обговорювати запропоновану викладачем проблему. Усі інші студенти мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання, необхідно: прочитати вголос ситуацію; обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії; дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дається 3-5хв. Усі інші студенти групи повинні тільки слухати, невтручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення часу группа займає свої місця, а викладач ставить до аудиторії запитання:

– Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

– Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

– Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему). Усі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в аудиторії.

Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення студентів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Тема оголошується заздалегідь, щоб студенти змогли підготуватись до обговорення; попрацювати з літературою, довідниками, підготувати собі нотатки.

У процесі дискусії викладач стежить, щоб обговорення не виходило за межі проблеми, спрямовує роботу в потрібне русло, не дозволяє дискусію перетворювати у суперечку.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності. Вона сприяє розвитку критичного мислення студентів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговореної проблеми.

У процесі підготовки викладач заготовляє на кожну групу листок оцінювання роботи її учасників. Кожен зі спостерігачів, отримує листок індивідуального оцінювання свого учасника дискусії. У них записується вид діяльності, за який можна давати заохочувальні та штрафні бали. Він може бути поданий у вигляді таблиці.

№ з/п	Вид діяльності	Кількість балів	Прізвище
1	Визначення позиції учасника дискусії	+ 2 бали
2	Формування сутнісного зауваження	+ 1 бал
3	Використання аргументів та джерел інформації	+ 2 бали
4	Залучення до дискусії інших учасників	+ 1 бал
5	Наведення уточнювальних питань з метою подальшого розвитку дискусії	+ 1 бал
6	Виявлення протиріччя в аналізі явища	+ 2 бали
7	Пасивність у дискусії	- 1 бал
8	Перебивання інших учасників	- 1 бал
9	Намагання говорити тільки самому	- 1 бал
10	Приниження інших учасників	- 1 бал
11	Загальна кількість балів	=

Дебати – організований процес формулювання і захисту своїх позицій двома чи більше учасниками стосовно конкретної проблеми. Мета дебатів – всебічно розглянути і обговорити проблему, обстоюючи різні точки зору.

Для проведення дебатів спочатку формулюють певну проблему чи питання, наприклад, «СНІД – це біда чи провина людства?» Учасникам пропонується зайняти певну позицію з цієї проблеми.

Відтак протягом визначеного часу вони формулюють аргументи на захист своєї позиції і обирають спікера, який виступатиме від імені групи. Спікери обмінюються промовами, а після цього кожній команді надається можливість спростувати аргументи опонентів. Для організації дебатів важливо дотримуватися таких рекомендацій:

• дозвольте учасникам обрати позицію на власний розсуд;

• якщо у однієї позиції забагато прихильників, попросіть бажаючих відстоювати протилежну точку зору або стати суддями;

• дайте учасникам час і можливість для вивчення проблеми. Підготуйте для цього інформаційні матеріали;

• поясніть правила проведення дебатів;

• під час дебатів уважно стежте, щоб жоден з учасників не домінував, намагаючись виступити за рахунок часу іншого;

• стежте, щоб дебати не виходили за межі заданої теми;

• після закінчення дебатів підведіть підсумки, пояснивши, що аргументи обох сторін зробили однаковий внесок у розкриття проблеми.

Цінність цього методу в тому, що правильно організовані дебати дають змогу не лише всебічно розглянути проблему, ознайомитися з аргументами її прихильників і противників, а й навчитися вести дискусію і відстоювати власну позицію з повагою до опонента.

Дебати розвивають життєві навички самоконтролю, критичного мислення, толерантності, адвокації та упевненого відстоювання своєї позиції.

Вибір методу залежить від навчальної дисципліни і конкретної теми.

Аналіз успішності студентів показує, що інтерактивні технології не тільки викликають інтерес до навчання, але й підвищують рівень знань.

У навчальному процесі використовують як окремі елементи технологій, так і кілька методів у сукупності. Повністю змінити загальновідомі традиційні технології навчання на інтерактивні було б нерозумно. Та якщо ми хочемо навчити всіх, враховуючи особистість студента з його потребами, інтересами та життєвими проблемами, ми повинні вносити зміни в навчальний процес.

Наше завдання не лише передати готові знання, а й забезпечити розвиток і саморозвиток особистості студента, активізувати його творчі можливості в навчанні.

Перевірте свої знання

1. Залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності студентів інтерактивні технології розподіляються на чотири групи. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх:

1) інтерактивні технології кооперативного навчання;

2) інтерактивні технології колективно-групового навчання;

3) технології ситуативного моделювання;

4) технології опрацювання дискусійних питань;

а) імітаційні ігри-тренінги; рольові ігри; ділові ігри;

б) робота в парах; два, чотири, всі разом; синтез думок; пошук інформації; коло ідей;

в) займи позицію; акваріум; дискусія; дебати;

г) мікрофон; мозковий штурм; аналіз ситуацій; дерево рішень; аукціон; кейс-метод.

2. На початку технології «Синтез думок» студенти розподіляють ролі, що будуть виконувати під час групової роботи. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх:

1) керівник групи;

2) секретар;

3) експерт;

4) доповідач;

а) веде записи думок кожного члена групи; стежить за часом;

б) висловлює думку групи; доповідає про результати роботи групи.;

в) оцінює результати роботи; за необхідності вносить корективи;

г) зачитує групі завдання (методичні вказівки до практичної роботи); організовує порядок виконання; надає слово кожному учаснику групи; заохочує групу до роботи; висловлює думку групи; підводить підсумки виконаної роботи.

3. Зазначте для кожної з наведених форм навчання її основне призначення. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх:

1) виробничо-технологічна практика;

2) навчальна ділова гра;

3) лабораторне заняття;

4) практичне заняття;

а) сформувати у студентів вміння і навички практичного застосування теоретичних положень шляхом індивідуального виконання завдань;

б) оволодіння студентами практичними уміннями і навичками роботи з устаткуванням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень;

в) сформувати у студентів уміння і навички виконувати трудові і виробничі процеси в цілому, набути досвіду роботи на виробництві;

г) навчити студентів самостійно приймати рішення в умовах змодельованих виробничо-технологічних ситуацій;

4. Укажіть, у якій послідовності проводиться ігрове заняття з аналізу виробничих ситуацій:

1) рішення завдань, оформлення письмових звітів;

2) аналіз рішень, підведення підсумків заняття;

3) передавання матеріалів арбітру, обговорення рішень, висновок арбітра, виявлення переможців;

4) взаємне рецензування;

5) розподіл групи на ланки, вибір ланкових;

6) інструктаж.

Контрольний тест

1. Підготовка та проведення навчальної ділової гри.

2. Особливості проведення заняття з розігрування ролей.

3. Характеристика заняття з ігрового проектування.

4. Підготовка та проведення заняття з аналізу виробничих ситуацій.

5. Особливості проведення заняття з імітаційних вправ.