
- •Тема 1.1. Сучасні підходи до організації навчання й інтерактивні технології…………….………………………………………………….
- •Тема 1.2. Методика мовленнєвої підготовки спеціаліста вищої технічної школи………………………………………………………..
- •Розділ і . Використання інноваційних технологій під час вивчення дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)»
- •Тема 1.1. Сучасні підходи до організації навчання й інтерактивні технології
- •1. Суть і роль інноваційних технології навчання. Інтерактивне навчання.
- •2. Інтерактивні технології кооперативного навчання.
- •3. Технології колективно-групового навчання.
- •Гpафiк пpоцесу заняття «аналізу виробничих ситуацій»
- •Поpядок взаємного pецензування письмових звiтiв гpаючих ланок
- •Оцінювання досягнень учасників ігрового заняття
- •П'ятибальна шкала оцiнювання знань
- •4. Технології ситуативного моделювання.
- •Ознаки навчальної ділової гри:
- •5. Технології опрацювання дискусійних питань.
- •Тема 5.2. Методика мовленнєвої підготовки спеціаліста вищої технічної школи
- •1. Мовленнєва підготовка спеціаліста вищої технічної школи.
- •2. Використання діалогів, полілогів, ділових, рольових ігор під час вивчення «Української мови за професійним спрямуванням».
- •3. Використання тренінгової форми навчання, риторики та вправ під час вивчення «Української мови за професійним спрямуванням».
- •Загальні вимоги
- •Структура тренінгу
- •Вступний блок
- •Основна частина
- •Завершення
- •Тренінг «Невербальна комунікація»
- •Ділові ігри при вивченні дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)» спілкування як наука й мистецтво
- •Управлінське спілкування
- •Засоби та форми мiжособистiсного управлiнського спiлкування
- •Невербальнi засоби управлiнського спілкування
- •Культура й етикет в управлiннi
- •Основи ділової взаємодії керiвника
- •Стилi управлiнського спiлкування
- •Бар’єри спiлкування
- •Способи управлінського впливу
- •Ділова нарада
- •Дiлова суперечка
- •Дiлова бесiда
- •Дiловi переговори
- •Телефонна розмова
- •Кадрова спiвбесiда
- •Управлiння конфлiктними ситуацiями в діяльності керiвника
- •Короткий словник лінгвістичних термінів
- •Короткий словник термінів з фаху для студентів напряму підготовки
- •«Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва»
- •Короткий словник термінів з фаху для студентів напряму підготовки
- •«Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі»
- •Російсько-український словничок типових мовних зворотів
- •Нормативне вживання типових для професійного мовлення мовних зворотів
- •Відповідники словосполучень з прийменником по
- •Конструкції, у яких залишається прийменник по
- •Відмінності слововживання частин мови Іменники
- •Прикметники
- •Дієслівні форми
- •Плекаймо слово! Питання мовної культури
- •Культура мовлення. Морфологія. Частини мови Іменники. Назви спеціальностей
- •Іменники, які називають осіб за професією, посадою тощо, поділяються на три категорії:
- •Ті, що вживаються лише у чоловічому роді
- •2) Ті, що мають паралельні форми чоловічого і жіночого роду
- •3) Ті, що вживаються лише у жіночому роді
- •Назви населених пунктів України і їх мешканців
- •Питання для підсумкового контролю
- •Орієнтовна тематика рефератів
- •Список рекомендованої літератури
2. Інтерактивні технології кооперативного навчання.
Робота в парах – найпоширеніший метод, який застосовують для визначення і оцінки рівня знань студентів. Під час проведення економічних та графічних диктантів, розв’язування тестів, опитування по картках з питаннями і завданнями студенти отримують завдання парами, але виконують їх самостійно, потім перевіряють результати напарника, оцінюють їх, коментують і доповнюють. У ході складання діалогів на заняттях з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» робота в парах передбачає обов’язковий двосторонній процес, бо в підготовці реплік кожен виконує свою функцію, при потребі даючи поради співбесіднику.
Такий метод співпраці не дає студентам можливості ухилитися від виконання завдання, сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати, вести дискусію.
Двічі
по два –
такий метод
ефективний при викладанні
всіх дисциплін. Поставивши перед
студентами проблемне питання, викладач
об’єднує їх в пари і пропонує обговорити
свої ідеї один з одним за вказаний
проміжок часу. Пари обов’язково повинні
дійти згоди щодо відповіді або рішення.
Далі пари об’єднуються в четвірки, які
обговорюють попередньо досягнуті
рішення щодо поставленої проблеми. Як
і в парах, у четвірках прийняття спільного
рішення є обов’язковою умовою. При
необхідності четвірки об’єднуються у
вісімки. Далі проходить колективне
обговорення всією групою.
Цей метод розвиває у студентів навички спілкування у групі, уміння переконувати, вести дискусію. Рішення студентів повинні сприйматися серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
Деякі студенти зразу готові активно працювати і в більшій групі, але дійсно ефективною групова робота буде в групі не більше 5-6 осіб. Більші групи потребують інших технологій!
Синтез думок. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи і виконання завдання студенти передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші передаються експертам, які знову ж таки зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, котрий обговорює вся група.
На початку цієї технології студенти розподіляють ролі, що будуть виконувати під час групової роботи.
Обираються:
Керівник групи, який:
– зачитує групі завдання (методичні вказівки до практичної роботи);
– організовує порядок виконання;
– надає слово кожному учаснику групи;
– заохочує групу до роботи;
– висловлює думку групи;
– підводить підсумки виконаної роботи.
Секретар:
– веде записи думок кожного члена групи;
– стежить за часом.
Експерт:
– оцінює результати роботи;
– за необхідності вносить корективи.
Доповідач:
– висловлює думку групи;
– доповідає про результати роботи групи.
Цей метод варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму, вимагають спільної, а не індивідуальної роботи.
Пошук скарбів – метод, який застосовує більшість викладачів при проведенні семінарських занять, а також з метою доповнити прочитані раніше лекції додатковим цікавим матеріалом, викладачі розробляють питання, відповіді, на які студенти можуть знайти в таких джерелах інформації:
– роздатковий матеріал;
– документи;
– підручники;
– довідкові видання;
– інформація з Інтернету;
– преса ( газети, журнали).
Студенти об’єднуються в групи по дві-три особи. Кожна группа отримує своє питання. На пошук, обробку та аналіз інформації встановлюється термін. Матеріали, оформлені в реферати, зачитуються перед групою, найбільш цікаві моменти занотовуються (за бажанням будь-якого студента). При необхідності зі схем і таблиць заготовляються ксерокопії, які роздаються всім членам колективу.
Груповий пошук і обробка інформації виховує навички колективної співпраці, почуття відповідальності за спільні результати виконаної роботи.
Коло ідей. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.
Коли
малі групи завершують виконувати
завдання і готові подати інформацію,
кожна з них по черзі озвучує лише один
аспект проблеми, що обговорюва
лася.
Продовжуючи по колу, викладач запитує
всі групи по черзі, поки не вичерпаються
ідеї. Це дасть можливість кожній групі
розповісти про результати своєї роботи,
уникаючи ситуації, коли перша група, що
виступає, подає всю інформацію.
Як варіант можуть подаватися по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним для вирішення проблемних питань. Для створення списку думок, точок зору можна попросити кожного студента по черзі запропонувати одну ідею усно або написати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені. Викладач збирає всі картки і складає список зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.