Бар’єри спiлкування

Дiлова гра

Спiлкування без бар‘єрiв

Мета гри:

— формувати вмiння володiти рiзними формами рольових комунiкацiй;

— удосконалювати особистiснi навички емоцiйного реагування й самоконтролю пiд час спiлкування ;

— розвивати навички розумiння стилю поведiнки спiврозмовника;

— виховувати повагу, терпимiсть, шанобливе ставлення до спiврозмовника.

Сутність гри:

1. Проблема: «Подолання бар’єрiв рольової поведiнки в спiлкуваннi керiвника й пiдлеглих».

2. Учасники гри та їх функції:

2.1. Модель керiвиика гри — науково-педагогiчного працiвника:

Науково-педагогічний працiвник:

— пояснює сутнiсть гри, правила та регламент;

— пропонує перелiк ситуацiй;

— призначає експертну групу;

— пiдводить пiдсумки.

2.2. Модель учасникiв гри:

Учасники гри:

— демонструють типи рольової поведiнки вiдповiдно до запропонованих ситуацiй.

Експерти:

— оцiнюють демонстрацiю студентами типiв рольової поведiнки;

— визначають переможцiв.

3. Порядок проведення ділової гри: до участi в грi залучаються всi присутнi студенти, з яких науково-педагогiчний працiвник формує експертну групу (три студети).

Завдання учасникам команди — до кожної iз заданих ситуацій необхідно пiдiбрати три типи вiдповiдей (впевнену, невпевнену, агресивну й продемонструвати.

Ситуації:

а) зробiть зауваження пiдлеглому, який запiзнився на роботу;

б) пояснiть пiдлеглому, що вiн належним чином не виконує свої функцiональні обов’язки;

в) попросiть пiдлеглого вийти на роботу в суботу;

г) підлеглий розважає Вас розмовою, а Вам треба працювати.

Для розв'язання поставленої задачi студентам надається 5 хв. Пiсля того кожен зi студентiв демонструє варіанти вiдповідей.

Експерти оцiнюють виступ кожного учасника та оголошують переможцiв.

Після гри науково-педагогічний працiвник проводить обговорення , який тип відповiдi й ким був краще продемонстрований; якi бар’єри виникали при формуваннi того чи iншого типу вiдповiдi?

1. Підведення пiдсумкiв гри: за вдалу демонстрацiю типу рольової поведiнки — 1-3 бали.

Цiкаво знати!

Цікавою є японська культура, у якiй дуже поширена ввічливiсть. Японець намагається не допускати занадто категоричних формулювань, висловлювань. Той, хто говорить, не стверджує: «Я вважаю, що...», а говорить; «Менi здається, що...».

Тi, хто обговорюють проблему, не заявляють, що попереднiй партнер по спiлкуванню не має рацiї. Просто думка одного пiдхоплюється й розвивається у висловлюваннi iншого з певними змiнами. У зв’язку з цим у повсякденному життi з двох фраз «будь ласка, встаньте» i «чи не встанете Ви» з з точки зору японця, прийнятнішою буде друга фраза, оскiльки в ній немає характеру примусу, залишається свобода вибору.

Способи управлінського впливу

Дiлова гра

Талант керiвннка

Мета гри:

— формувати та розвивати в студентiв навички та вмiння управлiнсъкого впливу;

— розвивати в них умiння знаходити форму психологiчного виливу вiдповiдно до управлiнської ситуації;

— навчити використовувати форми звернення керiвника до пiдлеглих;

— навчити пiдбирати адекватнi мовні словосполучення.

Сутнiстъ гри:

1. Ситуація:

1.1. Два директори агрофiрм розговорилися про те, як вони дають вказiвки пiдлеглим. Один із них стверджує: головне — що сказано, а не як сказано. У мене немає часу, щоб пiдбирати для кожного форму висловлювання. Iнший вiдповiв: «Може, в твоєму господарствi люди не вміють ображатися, бо менi постiйно доводиться продумувати, як, де й з ким краще говорити». Якому керiвнику Ви надасте перевагу й чому?

1.2. Ідуть збори. Один iз пiдлеглих говорить про Вашi органiзаторськi здiбностi, вмiння надихати людей тощо,приводить конкретнi приклади. Як би Ви відреагували на його виступ у своєму заключному словi?

1.3. Одного разу Вас як керiвника покритикували на зборах. Критика була рiзкою, але багато фактiв безпосередньо Вас не стосувалися. Як би Ви вiдповiли на таку критику?

2. Учасники гри та їх функції:

2.1. Модель керiвника гри — науково-педагогiчного працiвника:

Науково-педагогiчний працiвник:

— пояснює сутнiсть гри,її правила та регламент;

— повiдомляє проблему;

— формує команди;

— призначає експертну групу;

— пропонує експертнiй групi також вирiшувати ситуацiї, щоб у майбутньому їм було нескладно коментувати рiшення команд;

— пiдводить пiдсумки.

2.2. Модель учасникiв гри:

Учасники команди:

— готують матерiали для вирiшення поставленої проблеми;

— обмiнюються думками, висувають варiанти рiшення проблеми, приймають командний проект реалізації проблеми, який оголошують.

Експерти:

— аналiзують команднi пропозицiї вирiшення проблеми, коментують їх переваги та недолiки;

— визначають команду,яка перемогла.

3. Порядок проведення ділової гри: науково-педагогiчний працiвник повiдомляє проблемну ситуацiю. До участi в грі залучаються всi присутнi студенти. З них вiн формує команди (максимум — десять осіб в однiй командi) та експертну групу з найбiльш пiдготовлених студентiв.

Завдання гри учасникам команд — проаналiзувати управлiнськi ситуацiї та знайти рацiональне їх вирiшення.

Науково-педагогiчний працiвник призначає експертiв, якi оцiнюють рiшення команд.

Для вирiшення поставленого завдання командам надається 15- 20 хв. Пiсля того повiдомляють команднi рiшення.

Експерти оцiнюють управлiнське рiшення кожної команди, коментуютъ їх i оголошують команду,яка перемогла.

На завершення науково-педагогiчний працiвник висловлює свою думку, підводить пiдсумки гри.

4. Пiдведення пiдсумкiв гри: обгрунтування рiшення — 1-3 бали, наукова достовiрнiсть рiшення — 5 балiв, правильне прогнозування результатiв прийнятого рiшення — 1-5 балiв.

Цiкаво знати!

За переказами одного з африканських племен, Бог при заселенні мешканців континенту створив спочатку барабанщика й тiльки потiм — мисливця й коваля.

Мудрий африканський Бог розумiв: плем’я виживе не стiльки завдяки влучному мисливцевi або спритному ковалевi, скiльки при наявностi вмiлого барабанщика, який у хвилину небезпеки миттєво збере всiх одноплемiнникiв: i тих, хто метушиться по хатинах, i тих, хто розбрiвся по навколишнiх заростях. Барабан у життi африканських племен вiдiграє настiльки значну роль, що кожному з немовлят дається два iменi — одне iм’я звичайне, мовне, а друге — барабанне iм’я!

«Барабанну мову» розумiє практично кожен африканець, народжений у селищi.

На думку Л. Фробенiуса, за допомогою звукiв барабана, якi чути на вiдстанi декiлькох верст, рiзнi селища переговорюються одне з одним про найiнтимнiшi речi, дражнять одне одного, оголошують одне одному вiйну й повiдомляють про стан здоров’я та засiдання суду, навiть лають одне одного. Таку саму функцiю «колективного органiзатора» виконував вiчовий дзвiн на Русі.