11.Формування педагогічних поглядів я.А.Коменського під впливом роботу братських шкіл України та поширення його ідей на практику і теорію навчання, виховання в школах України.

Педагогічним поглядам і педагогічній діяльності Коменського були притаманні демократизм, гуманізм, життєрадісність, релігійність – визнання Бога як першопричини появи природи і людини; сенсуалізм, згідно з яким началом пізнання є відчуття, досвід. Майбутнє народу і держави залежить від того, як організовано освіту, навчання та виховання підростаючого покоління. Коменський висунув ідею всезагального початкового навчання. На думку Коменського, є три ступені, три задачі виховання:

• пізнання себе і навколишнього світу (розумове виховання);

• управління собою (моральне виховання);

• прагнення до Бога (релігійне виховання).

Виховання, на думку Коменського, має враховувати закони природи, бо людина – це частина природи, має бути природовідповідальним. Цей принцип став методологічною основою трактування ним процесу навчання і виховання та побудови шкільної системи. Він перший у світі піднявся до усвідомлення особливих законів у вихованні і навчанні.

Я.-А. Коменського вважають батьком дидактики. Він уперше створив вчення про сутність, основні принципи і методи навчання, класно-урочну систему. У “Великій дидактиці” (1632 р.) визначив завдання освіти; виступав за енциклопедичність, посильність, доцільність змісту освіти, єдність і наступність шкіл усіх типів, пропонував концентричний спосіб розміщення навчального матеріалу.

12.Острозька академія.

Острозька школа-академія є однією з перших шкіл вищого ступеня в Україні і найвизначнішою серед православних навчальних закладів XVI-XVII ст.. Школа-академія в Острозі була організована князем К. Острозьким на його кошти 1576 року. Тому в навчальному процесі багато уваги приділялося вихованню в учнів почуття патріотизму, любові до культури, мови, традицій свого народу.

У школі був високий рівень викладання. Її називали академією навіть прихильники і провідники католицизму. За кордоном її також знали як академію. Щоб досягти цього, К. Острозький запросив до неї найвизначніших українських і закордонних вчених. Тут працювали першодрукар Іван Федоров, відомий український письменник Герасим Смотрицький, польський математик і філософ Ян Лятос, доктори латинських і еллінських наук Кирило і Никифор Лукаріс, Данило Наливайко (брат керівника селянсько-козацького повстання Северина Наливайка) і ін.

Вчилися тут як діти шляхти, так і діти селян. Вихованці академії ставали вчителями, літераторами, друкарями, проповідниками.

13.Кисво-Могилянської академія.

Києво-Могилянська академія виникла 1632 року в результаті злиття Київської братської та Лаврської шкіл.

Києво-Могилянська колегія була загальноосвітнім всестановим закладом, в якому вчилися діти місцевої знаті, козаків, духівництва, міщан і селян. Тут вчилися Григорій Сковорода, Михайло Ломоносов, Феофан Прокопович і ін. видатні діячі. Колегія готувала не лише національні наукові кадри, але й стала кузнею діячів науки для всієї Росії і інших слов’янських країн. Українські визначні діячі, вихованці і професори Києво-Могилянської академії сприяли розвитку освіти в Росії. У колегії працювали найкращі українські й іноземні викладачі.

Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року.

Процес навчання в Київській Академії складав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика, музика, нотний спів, малювання, вищого красномовства, медицини, сільської та домашньої економіки. В 1751 р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в 1784 р. було заборонено читати лекції українською мовою

Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.

1701 року Петро I своїм указом надав колегії офіційний статус академії. Це робить її першим офіційно визнаним вищим навчальним закладом в Україні. Але ще й до надання їй цього статусу Києво-Могилянська колегія нічим не поступалася перед західноєвропейськими університетами. З 1753 р. навчання в академії проводилося лише російською мовою.