
- •Питання до іспиту з Історії української культури
- •1. Поняття «культура».
- •2.Поняття «цивілізація».
- •3.Поняття «традиція».
- •4.Поняття «національна культура»
- •5.Дохристиянські вірування слов’янських народів.
- •Особливості української міфології та головні її персонажі.
- •Джерела української культури: загальна характеристика.
- •.Трипільська культура та її пам’ятки.
- •Скіфський період проукраїнської історії, його пам’ятки.
- •10. Культурні наслідки християнізації Київської Русі.
- •11. Кирило та Мефодій – перші просвітники слов’ян.
- •12. Література та освіта Київської Русі
- •13. Памятки архітектури Київської Русі
- •14. Художня культура Київської Русі
- •15. Роль Галицько-Волинського князівства в розвитку давньоруської культури.
- •16. Велике князівство Литовське: Особливості взаємодії давньоруської та литовської культур.
- •17. Католицька експансія та її наслідки в культурі XIV-XV ст.
- •18. Поширення в українських землях ідей гуманізму та реформації.
- •19. Розвиток гуманістичних ідей в українській культурі 15-16 ст.
- •20. Братства та їх роль в розвитку української культури.
- •21. Особливості руху Реформації на українських землях
- •22. Козацтво як явище української культури.
- •23. Роль козацтва у становленні української національної культури.
- •24. Козацькі літописи, їх культурне значення.
- •25. Києво-Могилянська академія, її роль в українській культурі.
- •26. Початок книгодрукування в українських землях
- •27. Полемічна література на Україні 16-17 ст.
- •28. Народні думи та історичні пісні про події національно-визвольної війни в Україні.
- •29. Розвиток української культури у 17-18 ст. Загальна характеристика.
- •32. Петро Могила – політичний та культурний діяч України
- •33. Розвиток музичної культури та музикознавства у 17-18 ст.
- •34. Розвиток образотворчого мистецтва в український культурі 18 ст.
- •35. Особливості українського бароко.
- •36. Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії у 18 ст.
- •37. Філософська думка в українській культурі 18 ст.
- •38. Постать Сковороди в в українській культурі.
- •39. Розвиток української культури в першій половині XIX ст.
- •40. Система освіти в українській культурі XIX ст.
- •41. Розвиток просвітницьких ідей в українській культурі XIX ст.
- •42. Становлення національної української класичної літератури.
- •43. Становлення українського професійного театрального мистецтва.
- •44. Становлення української композиторської школи
- •45. Українське образотворче мистецтво XIX ст.
- •46. І. Котляревський – фундатор української світської літератури
- •47. Постать Тараса Шевченка в українській літературі.
- •48. Кирило-Мефодіївське братство та його духовні орієнтири.
- •49. Українська культура в другій половині XIX століття.
- •50. Театр Корифеїв, та його роль в українській культурі.
- •51. Національне-культурне піднесення в українській культурі 20-х рр. 20 ст.
- •52.Український неоромантизм
- •53. Національно-культурне піднесення в українській культурі в 20-х роках XX ст.
- •54. Культурний контекст горбачовської «перебудови»
- •56. Хрущовська «відлига» як чинник активізації національної самосвідомості українців.
- •58. Культурний контекст горбачовської «перебудови».
- •59. Українське кіномистецтво.
- •60. Культурні процеси в незалежній Україні.
33. Розвиток музичної культури та музикознавства у 17-18 ст.
В епоху бароко, на зміну одноголосному знаменному співу приходить багатоголосний партесний спів, що сприяв розвитку мажорно-мінорної системи, і на основі якого розвинувся духовний концерт. Серед видатних музичних діячів цього часу – Микола Дилецький, автор «Мусікійської граматики» (1675) – першої музикознавчої праці, яка пояснила суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесних композиції. Важливою подією цього часу стало відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися також і музичні предмети. Її вихованці популяризували вертеп. Серед випускників Академії багато українських митців, зокрема Григорій Сковорода та Артемій Ведель. Світська професійна вокальна та інструментальна музика, що існувала в поміщицьких маєтках, військових частинах, з 17 століття розвивається в містах. Створюються музичні цехи, при магістратах – оркестри, капели. На основі народно-пісенних традицій у 18 столітті початку 19 століття розповсюджується пісня-романс на вірші різних поетів. Один з перших її авторів – Г. С. Сковорода ввів у пісенний жанр цивільну, філософську та ліричну тематику.
Величезне значення в українській музичній культурі XVIII століття мало створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 р. Глухівської співочої школи, вихованцями якої стали Дмитро Бортнянський, Максим Березовський та Артемій Ведель. Після закінчення Глухівської школи Бортнянський і Березовський продовжували своє навчання в італійських музичних школах, які були центрами тодішньої європейської музики. Поєднання традицій партесного співу і сучасних технік європейського листа зумовило унікальність творчості цих композиторів. Ставши придворним капельмейстером в Петербурзі, а з 1796 року – керівником придворної капели, складеної майже виключно з вихованців Глухівської співочої школи, Бортнянський значно вплинув і на розвиток російської музичної культури. Він був також першим композитором у Російській імперії, музичні твори якого почали виходити в світ.
34. Розвиток образотворчого мистецтва в український культурі 18 ст.
Наприкінці XVIII ст. з поширенням у скульптурі та живопису ідей просвітительства церковно-релігійна тематика відходить на другий План. Українське мистецтво поступово звільняється від середньовічних канонів та набуває світського характеру. Великими майстрами українського живопису були Д.Левицький, А.Лосенко, В.Боровиковський. Поряд із творами митців тоді набули поширення народні картини із зображенням легендарного козака Мамая.З життям і побутом українського народу нерозривно пов'язане декоративно-ужиткове мистецтво — один з важливих видів художньої культури. Досить високим був рівень народних промислів, які продовжували реалістичні традиції минулого, розвивали такі види мистецтва як художнє ткацтво, вишивка, кераміка, художнє різьблення, народний розпис.У побуті українських селян широко використовувалися художні тканини. Колір і характер малюнка у кожній місцевості були різними. Неоднаковими були й орнаментальні композиції та кольорове вирішення виробів. Досить інтенсивно розвивалося килимарство з різноманітними — рослинним (Полтавщина), геометричним (Буковина, Гуцульщина) — орнаментами.Одним з найбільш поширених видів народного мистецтва стала вишивка, що відзначається чіткою композицією, різноманітною технікою виконання хрестиком, мережкою, низзю, гладдю. Широкого розвитку в Україні набуло мистецтво гутного скла, з якого виготовляли посуд, підсвічники, люстри. Побутову українську кераміку випалювали на Полтавщині, Київщині, Гуцульщині. Серед виробів — керамічний посуд, кахлі для облицювання печей, іграшки. У XVII-XVIII ст. важливу роль у розвитку національного художнього мистецтва відігравали мистецька школа при Києво-Печерській лаврі та Києво-Могилянська академія. Визначним мистецьким осередком у Харкові були «додаткові класи» при Харківському колегіумі, які фактично були справжньою академією мистецтва.Розквіт світського портретного живопису припадає на другу половину XVIII століття. Саме тоді багато талановитої української молоді навчалося та працювало в Петербурзькій академії мистецтв.