- •Питання до іспиту з Історії української культури
- •1. Поняття «культура».
- •2.Поняття «цивілізація».
- •3.Поняття «традиція».
- •4.Поняття «національна культура»
- •5.Дохристиянські вірування слов’янських народів.
- •Особливості української міфології та головні її персонажі.
- •Джерела української культури: загальна характеристика.
- •.Трипільська культура та її пам’ятки.
- •Скіфський період проукраїнської історії, його пам’ятки.
- •10. Культурні наслідки християнізації Київської Русі.
- •11. Кирило та Мефодій – перші просвітники слов’ян.
- •12. Література та освіта Київської Русі
- •13. Памятки архітектури Київської Русі
- •14. Художня культура Київської Русі
- •15. Роль Галицько-Волинського князівства в розвитку давньоруської культури.
- •16. Велике князівство Литовське: Особливості взаємодії давньоруської та литовської культур.
- •17. Католицька експансія та її наслідки в культурі XIV-XV ст.
- •18. Поширення в українських землях ідей гуманізму та реформації.
- •19. Розвиток гуманістичних ідей в українській культурі 15-16 ст.
- •20. Братства та їх роль в розвитку української культури.
- •21. Особливості руху Реформації на українських землях
- •22. Козацтво як явище української культури.
- •23. Роль козацтва у становленні української національної культури.
- •24. Козацькі літописи, їх культурне значення.
- •25. Києво-Могилянська академія, її роль в українській культурі.
- •26. Початок книгодрукування в українських землях
- •27. Полемічна література на Україні 16-17 ст.
- •28. Народні думи та історичні пісні про події національно-визвольної війни в Україні.
- •29. Розвиток української культури у 17-18 ст. Загальна характеристика.
- •32. Петро Могила – політичний та культурний діяч України
- •33. Розвиток музичної культури та музикознавства у 17-18 ст.
- •34. Розвиток образотворчого мистецтва в український культурі 18 ст.
- •35. Особливості українського бароко.
- •36. Вплив української культури на розвиток культурних процесів Росії у 18 ст.
- •37. Філософська думка в українській культурі 18 ст.
- •38. Постать Сковороди в в українській культурі.
- •39. Розвиток української культури в першій половині XIX ст.
- •40. Система освіти в українській культурі XIX ст.
- •41. Розвиток просвітницьких ідей в українській культурі XIX ст.
- •42. Становлення національної української класичної літератури.
- •43. Становлення українського професійного театрального мистецтва.
- •44. Становлення української композиторської школи
- •45. Українське образотворче мистецтво XIX ст.
- •46. І. Котляревський – фундатор української світської літератури
- •47. Постать Тараса Шевченка в українській літературі.
- •48. Кирило-Мефодіївське братство та його духовні орієнтири.
- •49. Українська культура в другій половині XIX століття.
- •50. Театр Корифеїв, та його роль в українській культурі.
- •51. Національне-культурне піднесення в українській культурі 20-х рр. 20 ст.
- •52.Український неоромантизм
- •53. Національно-культурне піднесення в українській культурі в 20-х роках XX ст.
- •54. Культурний контекст горбачовської «перебудови»
- •56. Хрущовська «відлига» як чинник активізації національної самосвідомості українців.
- •58. Культурний контекст горбачовської «перебудови».
- •59. Українське кіномистецтво.
- •60. Культурні процеси в незалежній Україні.
25. Києво-Могилянська академія, її роль в українській культурі.
Значним досягненням козацької доби стало створення першої вищої школи й визначного культурно-освітнього центру в Україні — Києво-Могилянської академії. Вона була створена у 1632 р. унаслідок об'єднання школи Києво-Печерської лаври з Київською братською школою і спершу називалася Києво-Могилянською колегією (Могилянською на честь свого протектора П. Могили). У 1701 р. вона отримала титул і права академії. У ній навчалися діти козацької старшини, шляхти, духівництва і заможних міщан.
Окрім звичайних на той час дисциплін, в академії викладали три стародавні мови: давньогрецьку, латинську і староєврейську, а також слов'яно-руську. З перших десятиліть існування Київської колегії в ній зароджуються свої традиції, які згодом стануть її обличчям. Одна з таких традицій — публічні диспути, що проходили наприкінці навчального року та в особливі пам'ятні дні. Також у Київській колегії силами студентів регулярно організовувалися театралізовані вистави, сценарії для яких писали професори.
Києво-Могилянська академія підготувала багато освічених фахівців для України, Білорусі, Росії, а також для Болгарії, Сербії, Волощини, Молдавії, Греції. Тут навчалися такі видатні діячі української культури, як І. Гізсль, І. Галятовський, С. Яворський, Ф. Прокопович, II. Сковорода та ін. Києво-Могилянська академія значною мірою сприяла створенню у 1687 р. Слов'яно-греко-латинської академії в Москві.
Гордістю Академії була її унікальна бібліотека. Збирання книг, започате в Київській колегії ще за життя Петра Могили, завжди вважалося пріоритетним завданням. Такі видатні вихованці Академії, як Єпифаній Славинецький, Симеон Полоцький, святитель Димитрій Ростовський, митрополит Іоасаф Кроковський і багато інших заповіли своїй alma mater особисті зібрання книг. 1780 року бібліотека нараховувала дванадцять тисяч томів.
26. Початок книгодрукування в українських землях
Видатною подією національно-культурного відродження стало розповсюдження друкарської справи, що значно прискорило культурний розвиток в Україні.
Точна дата початку книгодрукування в Україні не відома. Першим друкованим твором вважається «Апостол», виданий 1574 р. у Львові. Іваном Федоровим. Найновіші дослідження свідчать, що перша українська друкарня ймовірно існувала у Львові ще за століття перед тим. Багатий львівський міщанин Степан Дропан 1460 р. подарував церкві Св. Онуфрія і монастиреві при ній свою власну друкарню, яку польський король Казимир IV підтвердив привілеєм 1469 р.
1574 р. у Львові у друкарні Федорова вийшов перший український друкований підручник «Буквар». Іван Федоров під час перебування в Острозі, куди його запросив князь Острозький, видав «Новий Завіт» (1580 р.) і справжній шедевр з-поміж стародруків Острозьку Біблію (1581 p.). Це було перше повне друковане видання Біблії слов'янською мовою.
З-поміж перших українських книжок були граматики (підручники для вивчення мов): «Адельфотес» (1591 р.)та «Граматика словенська» (1596 p.). «Адельфотес» — греко-слов'янська граматика, складена у Львівській братській школі. «Граматику словенську» видав у Вільні український учений Лаврентій Зизаній. Він був також автором «Лексиса» — першого українського друкованого словника, де церковнослов'янські слова перекладалися українською мовою. Чималий вплив на розвиток української науки й шкільництва мала «Граматика» Мілетія Смотрицького, що вийшла друком 1619 р. Протягом двох століть вона залишалася основним підручником граматики в школах України, Білорусії, Росії, Болгарії та Сербії.