Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття «міжнародні розрахунки» та назвіть їхні форми.

2. Що таке акредитив?

3. Які ви знаєте форми, види та конструкції акредитиву?

4. Визначте поняття «валютного кліринг», назвіть його форми.

5. Що таке валюта ціни та платежу?

6. Які ви знаєте умови платежу міжнародних контрактів ?

7. Яку роль відіграють банки в здійснення міжнародних розрахунків?

8. Охарактеризуйте сучасні міжнародні комунікаційні мережі.

Глосарій

Аванс — грошова сума або майнова цінність, що передається продавцеві покупцем до відвантаження товару чи навіть його виробництва в рахунок виконання зобов’язань за контрактом.

Акредитив — це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитиву) зобов’язаний: виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги; надати повноваження іншому банку (банку-виконавцю) здійснити платіж.

Банківський переказ — просте доручення комерційного банку своєму банку-кореспонденту сплатити відповідну суму на прохання та за рахунок клієнта іноземному партнеру з зазначенням способу відшкодування банку-платнику сплаченої ним суми.

Валюта платежу — це валюта, яка сплачується за зобов’язання покупця.

Валюта ціни — валюта, у якій визначається ціна міжнародного кон­тракту.

Валютні кліринги — це взаємні угоди між урядами різних держав про обов’язковий взаємозалік міжнародних вимог та зобов’язань.

Дорожній чек — платіжний документ (наказ) сплатити зазначену на ньому суму його власнику.

Єврочек — чек у євровалюті, що виписується банком та сплачується в будь-якій країні—учасниці угоди «Єврочек».

Інкасо — це банківська розрахункова операція, згідно з якою банк за дорученням свого клієнта отримує на основі розрахункових документів суми, сплачені покупцем за відвантажені товари чи послуги, та зараховує ці кошти на рахунок клієнта в банку.

Міжнародні розрахунки — це грошові розрахунки між суб’єктами міжнародної діяльності, що пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей і послуг у міжнародному обігу.

Переказний вексель (тратта) — це письмовий документ законодавчо встановленої форми, безумовний наказ кредитора позичальнику про сплату у вказаний строк визначеної суми названій у векселі третій особі чи пред’явнику.

Пластикова картка — це персоніфікований платіжний документ, що надає власнику можливість безготівкової оплати товарів і послуг, отримання готівки в банках і банкоматах.

Платіж на відкритий рахунок — періодичні платежі покупця продавцю у встановлені строки.

Подвійний рахунок — ведення рахунків, де кожна міжнародна операція враховується два рази – один раз в дебеті, а потім у кредеті.

Простий вексель — зобов’язання векселедавця сплатити кредитору певну суму в обумовленому місці в зазначений термін.

Чек — це письмова безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної суми власнику чека готівкою або в безготівковій формі.

Тема 7. Платіжний баланс країн світу Лекція 1

Питання:

1. Економічний зміст та структура платіжного балансу.

2. Основні теорії платіжного балансу.

3. Фактори, які впливають на стан платіжного балансу.

Мета: сформувати у студентів систему знань щодо основних теорій платіжного балансу та факторів, що впливають на них; засвоїти структуру платіжного балансу.

Література: 3; 4; 9; 11; 16; 20; 23; 24.