Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Практична реалізація зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на підставі застосування певних правових норм, закріплених в міжнародних та національних нормативних документах, тому вивчення цих документів займає важливе місце серед питань організації, порядку проведення та обліку зовнішньоекономічних операцій. Дані документи є методологічною основою організації зовнішньоекономічної діяльності та її обліку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України у грошовій одиниці України визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів».
За порушення чинного законодавства України в сфері зовнішньоекономічної діяльності всі суб’єкти, як іноземні, так і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, несуть майнову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється державою, недержавними органами управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торгово-промислові палати України) та самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Метою такого регулювання є:
створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці;
захист економічних інтересів України та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
заохочення конкуренції та ліквідація монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;
забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку.
Органи, які здійснюють валютний контроль, мають право вимагати та отримувати від резидентів та нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій та стан банківських рахунків в іноземній валюті.
З метою підвищення ефективності валютного контролю та вдосконалення інформаційного співробітництва між органами валютного контролю Національний банк України створив систему інформаційного обміну даними.
Далі наведемо перелік органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх функції:
Верховна рада:
створює законодавчу базу у сфері ЗЕД;
затверджує головні напрями ЗЕД;
визначає структуру органів державного регулювання ЗЕД;
укладає і ратифікує міжнародні договори України;
встановлює правові режими на території України.
Кабінет міністрів:
здійснює координацію зовнішньоекономічних зв’язків;
затверджує нормативні акти з питань ЗЕД;
веде переговори та укладає міжнародні договори;
забезпечує складання платіжного балансу.
Національний банк України:
реалізує валютну політику держави;
регулює курс національної валюти;
здійснює зберігання та використання золотовалютного резерву;
представляє інтереси держави (в частині, що стосується НБУ);
видає ліцензії комерційним банкам на здійснення операцій в іноземній валюті.
Міністерство економіки:
забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики;
здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законів України.
Антимонопольний комітет:
здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:
здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.
Державна митна служба:
здійснює митний контроль на території України;
затверджує акти з питань митної політики держави.
Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю:
здійснюють реєстрацію суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (як суб’єктів господарської діяльності);
контролюють функціонування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.
Для проведення певних видів зовнішньоекономічної діяльності Міністерство економіки застосовує їх ліцензування і квотування.
Особливе місце у системі заходів державного регулювання належить валютному контролю, основною метою якого є дотримання валютного законодавства при проведенні операцій в рамках зовнішньоекономічної діяльності.
Основними завданнями валютного контролю є:
контроль за надходженням виручки за експортовані товари;
контроль за проведенням обов’язкового продажу валютної виручки експортерами;
контроль за надходженням товарів в Україну за імпортними операціями;
контроль за надходженням товарів за бартерними операціями.
Валютний контроль проводиться за наступними напрямками (рис. 1.1).
Напрямки валютного контролю |
визначення відповідності валютних операцій, що здійснюються, чинному валютному законодавству і наявність необхідних ліцензій та дозволів на них |
П |
еревірка
виконання резидентами зобов’язань
в іноземній валюті перед державою, а
також зобов’язань з продажу іноземної
валюти на внутрішньому ринку
Перевірка обгрунтованості платежів в іноземній валюті |
Перевірка повноти та об’єктивності обліку та звітності за проведеними операціями, а також за операціями нерезидентів у національній валюті України |
Рис. 1.1. Напрямки валютного контролю [60, с. 24]
Такий контроль в більшості випадків проводиться на підставі зовнішньоекономічних контрактів та первинних документів.
Все вищесказане в розділі 1 можна коротко підсумувати наступним чином:
зовнішньоекономічна діяльність підприємств може здійснюватись в найрізноманітніших формах – від найпростіших (експорт, імпорт) до більш складних (спільна підприємницька діяльність, міжнародна кооперація тощо);
мету обліку зовнішньоекономічної діяльності становлять завдання методологічного, організаційного, методичного та технічного характеру;
принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності визначені в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є фізичні та юридичні особи, а також інші господарські суб’єкти, передбачені законодавством України;
учасниками валютних відносин на території України є резиденти та нерезиденти, умови приналежності до яких також передбачені даним Законом;
регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється державою, недержавними органами управління економікою, а також самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.