- •12. Державні стандарти вищої юридичної освіти.
- •32 Загальні положення професійної атестації та дисциплінарної відповідальності юристів.
- •35 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ.
- •36 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність адвокатів.
- •37 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність нотаріусів.
- •39 Юридична практика: поняття, риси, структура.
- •40 Функції та види юридичної практики.
- •41 Поняття та види юридичної інформації. Вимоги до юридичної інформації.
- •42 Джерела юридичної інформації.
- •43 Різноаспектність професійної культури юриста.
- •44 Правова культура юриста: загальна характеристика та функції.
- •45 Особливості формування професійної правосвідомості юристів.
- •46 Деформації професійної правосвідомості юристів.
- •47 Моральна культура юриста та її структура. Поняття професійної етики юристів.
- •48 Моральні принципи та їх відображення в актах, що регламентують професійну діяльність юристів.
- •49 Моральна деформація представників юридичної професії, її причини та засоби подолання.
- •50 Поняття політичної культури юриста, її структура та види.
- •51 Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
- •52 Юридична мова: загальна характеристика та види.
- •53 Функціонально-стильові різновиди юридичної мови.
- •2. Науковий стиль
- •3 .Публіцистичний стиль
- •4. Розмовна мова
- •54 Усне мовлення юристів.
- •55 Роль психологічних та конфліктологічних знань в юридичній практиці.
- •56 Психологічні прийоми професійного спілкування юристів з громадянами.
- •57 Конфлікти в юридичній діяльності та способи їх вирішення.
- •58 Юридична діяльність в країнах романо-германської та англосаксонської правових сімей.
- •Ознаки систем англосаксонської правової сім'ї
- •59 Юридична діяльність в країнах релігійних та традиційних правових систем.
- •60 Роль юристів в правовій системі України
44 Правова культура юриста: загальна характеристика та функції.
Зміст правової культури юриста складають такі основні елементи:
— професійно-правова майстерність, всебічне і глибоке знання правових норм, специфіки їх практичної реалізації, висока нормативна культура, якісний рівень правового мислення, навички і вміння, необхідні для юридичної діяльності, оптимальна професійна підготовка і ефективне використання спеціальних юридич-них засобів;
— ціннісно-правові орієнтації в сфері права, належний рівень загальної правової культури, ступінь готовності послідовно і цілеспрямовано проводити в життя принципи права, вимоги конкретних правових норм,ставлення до чинного законодавства та практики його застосування, оцінка їх ефективності, стану і перспектив боротьби з правопорушеннями, мотиви вибору власної професії;
—високі моральні якості юриста, професійна бездоганність, службова дисциплінованість, добросовісність та чесність;
—соціально-політична і громадянська відповідальність за забезпечення прав і свобод громадян, які виступають не тільки як особисті цінності,але й як загальний суспільний інтерес;
—ґрунтовні знання у різних галузях суспільногожиття, належний ступінь глибини політичного іекономічного мислення, кругозір в сфері специфічнихпроблем.
Функції правової культури юриста: пізнавально-перетворююча функція,регулююча функція,ціннісна функція, правосоціалізаторськф функція,функція передавання правового досвіду,Функція прогнозування.
45 Особливості формування професійної правосвідомості юристів.
Правосвідомість — одна з форм суспільної свідомості. Кожна особа володіє правосвідомістю незалежно від того, усвідомлює вона це чи ні. Ставлення особи до права може бути як позитивним (людина розуміє значення та необхідність права), так і негативним (людина вважає, що право не потрібне).
Інформація про юридичні норми породжує у суб'єктів права комплекс психологічних реакцій: емоцій, переживань, з якими зв'язане виникнення певної мотивації поведінки.Для всебічного розуміння того, що є правосвідомістю, необхідно розглянути її різновиди, які поділяються за рівнем, глибиною усвідомлення права і відображення правової дійсності.
Перший рівень— повсякденна правосвідомість, притаманна більшості членів суспільства, формується в повсякденному житті у сфері правового регулювання. Вона складається стихійно, під впливом особистого досвіду. Повсякденна правосвідомість — уявлення, емоції, настрої з приводу права і законності, що поширені серед загалу. Ці почуття виникають під впливом безпосередніх умов життя людей.
Другий рівень — професійна правосвідомість, яка складається в ході спеціальної підготовки та в процесі здійснення практичної юридичної діяльності. Це правосвідомість юристів-практиків. Професійна правосвідомість — поняття, уявлення, переконання, традиції, стереотипи, що складаються в середовищі професіоналів-юристів.
Третій рівень — науково-теоретична правосвідомість, яка притаманна вченим-юристам, які займаються вирішенням теоретичних питань у правовій сфері. Формується на базі широких і глибоких правових узагальнень, знань закономірностей тощо.