- •12. Державні стандарти вищої юридичної освіти.
- •32 Загальні положення професійної атестації та дисциплінарної відповідальності юристів.
- •35 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ.
- •36 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність адвокатів.
- •37 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність нотаріусів.
- •39 Юридична практика: поняття, риси, структура.
- •40 Функції та види юридичної практики.
- •41 Поняття та види юридичної інформації. Вимоги до юридичної інформації.
- •42 Джерела юридичної інформації.
- •43 Різноаспектність професійної культури юриста.
- •44 Правова культура юриста: загальна характеристика та функції.
- •45 Особливості формування професійної правосвідомості юристів.
- •46 Деформації професійної правосвідомості юристів.
- •47 Моральна культура юриста та її структура. Поняття професійної етики юристів.
- •48 Моральні принципи та їх відображення в актах, що регламентують професійну діяльність юристів.
- •49 Моральна деформація представників юридичної професії, її причини та засоби подолання.
- •50 Поняття політичної культури юриста, її структура та види.
- •51 Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
- •52 Юридична мова: загальна характеристика та види.
- •53 Функціонально-стильові різновиди юридичної мови.
- •2. Науковий стиль
- •3 .Публіцистичний стиль
- •4. Розмовна мова
- •54 Усне мовлення юристів.
- •55 Роль психологічних та конфліктологічних знань в юридичній практиці.
- •56 Психологічні прийоми професійного спілкування юристів з громадянами.
- •57 Конфлікти в юридичній діяльності та способи їх вирішення.
- •58 Юридична діяльність в країнах романо-германської та англосаксонської правових сімей.
- •Ознаки систем англосаксонської правової сім'ї
- •59 Юридична діяльність в країнах релігійних та традиційних правових систем.
- •60 Роль юристів в правовій системі України
37 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність нотаріусів.
Кваліфікаційна комісія відповідно до покладених на неї завдань:
—розглядає заяви та проводить конкурсний відбір для визначення професійного рівня осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю;
—зараховує до резерву на заміщення посади ста-жиста;
—визначає керівника стажування;
—допускає осіб або відмовляє їм у допуску до складання кваліфікаційного іспиту;
—приймає кваліфікаційний іспит;
—приймає рішення про можливість чи неможливість допуску особи до нотаріальної діяльності.
Кваліфікаційний іспит приймається кваліфікаційною комісією, проводиться протягом місяця з моменту подання заяви про намір займатися нотаріальною діяльністю на підставі відповідної програми і містить відповіді на усні запитання, вирішення практичних завдань тощо.
На нотаріусів за вчинення правопорушень накладається стягнення у вигляді анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю.
Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути
анульоване Міністерством юстиції України за поданням Управління юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, зокрема, у випадках:
— неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грУбого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств,установ, організацій, громадян;
—порушення нотаріусом вимог щодо несумісності;
—порушення таємності нотаріальних дій.Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його одержання.
38 Оплата праці юристів, їх правовий та соціальний захист.
Оплата праці різних категорій юристів має певні особливості. Необхідно розмежовувати оплату праці юристів — державних службовців і юристів, що займаються приватною практикою. Грошове утримання юристів — державних служ-бовців складається з посадових окладів, надбавок за класи, класні чини, спеціальні звання,вислугу років тощо. Оплата праці цієї категорії юристів має забезпечувати достатній матеріальний рівень для належного виконання службових обов'язків, збереження у цих органах кваліфікованих юридичних кадрів.
Заходи правового і соціального захисту юристів-державних посадових осіб передбачають їх захист згідно з законодавством, а саме:
—встановлення відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень,образу, погрозу щодо них чи їх близьких родичів, знищення їх майна, інші насильницькі дії у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків або їх виконанню у минулому;
—відшкодування державою у повному обсязі за рахунок державного бюджету збитків, що заподіяні знищенням або пошкодженням майна їм, членам їх сімей і близьким родичам у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
—обов'язкове державне страхування їх життя і здоров'я за рахунок коштів відповідних бюджетів;
—виплата їм компенсації у разі каліцтва чи інвалідності, отриманих під час виконання службових обов'язків;
—виплата членам сім'ї чи утриманцям одноразової допомоги у випадку загибелі, що пов'язана з виконанням службових обов'язків, а також призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та збереження права на одержання житлового приміщення на умовах і підставах, які існували на час загибелі, що сталася у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
-щорічна відпустка згідно із законодавством;
—надання додаткової оплачуваної відпустки;
—оплата проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку;
—призначення пенсії за вислугу років за особливими правилами;
—безкоштовне користування за службовими посвідченнями на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі);
-користування під час службового відрядження правом бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документів;
—забезпечення житловою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку протягом визначеного законодавством строку.
Особи, що займаються приватною юридичною практикою, отримують плату своєї праці за рахунок доходів, які одержані від здійснення професійної діяльності після сплати встановлених законом податків. Оплата їх праці здійснюється на підставі домовленостей між громадянином, юридичною особою та юристом (юридичним об'єднанням), розмір якої встановлюється цими домовленостями, але не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати. Оплата праці юриста проводиться за фактично виконану роботу, якщо договір розривається достроково.
У випадках звільнення громадян від оплати юридичної допомоги через їх малозабезпеченість, праця юриста може винагороджуватися за рахунок держави.
Приватні юристи та їх помічники мають згідно із законодавством право на відпустку, всі види допомоги по державному соціальному страхуванню та призначення пенсій з коштів Пенсійного фонду України.
