- •1. Чергування приголосних
- •2. Чергування голосних
- •12. Правила вживання м'якого знака в українській мові
- •В українських словах[
- •В іншомовних словах
- •М'який знак не пишеться
- •13. Правила вживання апострофа в українській мові
- •Загальні випадки
- •Інші випадки
- •Апостроф у словах іншомовного походження
- •Апостроф у прізвищах
- •Апостроф у географічних назвах
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •Правила скорочування слів
- •19. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок)
- •23. Ступені порівняння якісних прикметників
- •24,25 Відмінювання імен,прізвищ,по батькові
- •Тверда група
- •М'яка група
- •Тверда група
- •М'яка група
- •Мішана група
- •Творення та відмінювання імен по батькові
- •Відмінювання прізвищ
- •26. Передача російських власних назв українською мовою
- •Розряди числівників
- •32. Часи дієслів
- •Способи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Творення і правопис прислівників
- •Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні
- •52. . Характеристика
- •Доручення
- •Правила ділового спілкування
Дієвідмінювання дієслів
Зміна дієслів за способами часами і числами називається дієвідмінюванням. До І дієвідміни належать дієслова, які у 3-і особі множини мають закінчення — уть, — ють, до ІІ — з закінченням — ать, — ять. При дієвідмінювані дієслів можливе чергування приголосних. Дієслово бути у всіх особових формах однини і множини має одну форму — є.
33.
Дієслово, його особливі форми (дієприкметник, дієприслівник)
Дієсловом називається самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета як процес і виражає це значення в граматичних формах способу, часу, виду, стану, особи, перехідності/неперехідності. Дієслово відповідає на питання що робити? що зробити? що робить? що зробить? що зроблено? що робивши? тощо.
Основні форми дієслова: 1) Неозначена форма дієслова — означає дію, стан як процес, і відповідає на питання що робити? що зробити? (читати, прочитати). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, стан. У реченні може виступати будь-яким членом. 2) Особове дієслово— означає дію, стан предмета відносно до особи, відповідає на питання що роблю/зроблю? що робимо/зробимо? що робиш/зробиш? що робите/зробите? що робить/зробить? що роблять/зроблять?(читаю, прочитаю). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, стан, спосіб, час, число, особа або рід; у реченні виступає присудком. 3) Дієприкметник — вказує на ознаку предмета за дією, відповідає на питання який? яка? яке? які? (прочитаний, прочитані). Має такі морфологічні ознаки:стан (активний/пасивний), вид, час, число, рід, відмінок. У реченні виступає означенням або іменною частиною складеного іменного присудка. 4) Дієприслівник — означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши? (читаючи, прочитавши). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, час. У реченні виступає обставиною.
За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього для дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни — першу і другу. До І дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють). До ІІ дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).
У дієсловах на -ться вимовляється звук [ц'] і завжди пишеться м’який знак (вернеться, дивляться). У дієсловах на -шся вимовляється звук [с'], але м’який знак не пишеться (вернешся, задивишся).
Безособові дієслова
Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі дієслова називаютьсябезособовими:
Світає, морозить, вечоріє, дощить.
У таких реченнях не може бути підмета.
Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому й майбутньому часі нагадують форми третьої особи однини (морозить), а в минулому — форму однини середнього роду (посутеніло, не спалося).
Безособові дієслова означають явища природи, психічний або фізичний стан людини.
Деякі дієслова можуть вживатися і в особовому, і в безособовому значенні:
Повіває прохолодою (повіває — безособове дієслово). Вітерець повіває (3-тя особа однини).
Тягне на подвір'я (безособове). Мураха тягне соломину (3-тя особа однини).
34.
