30Покажчик - адреса пам'яті, що розподіляється для розміщення ідентифікатора (ідентифікатор - ім'я змінної, масиву, структури, строкового літерала). Якщо змінна оголошена як покажчик, то вона містить адреса пам'яті, по якому може знаходитися скалярна величина будь-якого типу.  При роботі з покажчиками діють наступні правила: 

• при оголошенні змінної-покажчика перед ім'ям змінної вказується операція *; 

• якщо одним оператором оголошується кілька змінних-вказівників, то перед кожною такою змінною слід вказувати операцію *; 

• після оголошення покажчика його слід ініціалізувати адресою значення того ж типу, що й тип покажчика; 

• для отримання адреси змінної перед її ім'ям вказується операція взяття адреси &; 

• для отримання значення змінної за вказівником на неї перед покажчиком ставиться операція разименованія * (звана іноді операцією взяття значення); 

• покажчик рядка містить адресу першого символу рядка; 

• при збільшенні покажчика на одиницю значення, що міститься в змінній-покажчику, збільшується на число байт, яке відведено під змінну даного типу.

31Комбінований список або Поле зі списком (англ. combo box) — це компонент графічного інтерфейсу користувача (ГІК або GUI), що поєднує в собі текстове поле та випадний список. Компонент дозволяє або ввести необхідне значення у полі, або вибрати його із випадного списку. Інший компонент ГІК "Випадний список" (Drop-down list) зовнішньо не відрізняється від поля зі списком, проте не дозволяє вводити варіант з клавіатури, а лише вибирати значення за допомогою мишки. Щоправда сучасні реалізації комбінованих списків, можуть мати два режими з можливістю редагування в полі і без такої можливості.

Для зручності користувачів, комбіновані списки часто реалізовують автодоповнення ввідного тексту.

Комбіновані списки є альтернативою радіокнопкам. Перевагою є можливість додання великої кількості пунктів вибору і при цьому компонент займає небагато місця на екрані.

32Списком називається структура даних , кожен елемент якої за допомогою покажчика зв'язується з наступним елементом .

Кожен елемент пов'язаного списку , по-перше , зберігає яку інформацію, по-друге , вказує на наступний за ним елемент . Так як елемент списку зберігає різнотипні частини ( збережена інформація і покажчик ) , то його природно уявити записом , в якій в одному полі розташовується об'єкт , а в іншому - покажчик на наступний запис такого ж типу. Такий запис називається ланкою , а структура з таких записів називається списком або ланцюжком .

Описание списка

Пример описания списка

Type ukazat= ^ S;    S= record       Inf: integer;       Next: ukazat;    End;

Формирование списка

Чтобы список существовал, надо определить указатель на его начало.

Пример описания списка

Type ukazat= ^S;     S= record        Inf: integer;        Next: ukazat;     End;

33

Що таке файл?

Оксфордський тлумачний словник англійської мови подає слово "файл" так:  - це будь-який із різноманітних типів висувних шухляд, полиць, коробок тощо, як правило, з металевим стержнем для тримання паперів разом і в порядку так, щоб їх легко було відшукати;  - це ряд людей або речей, розташованих одне за одним.  Автори операційної системи MS DOS називають файлом іменовану область на зовнішньому носії інформації, наприклад, на дискеті. Ця область містить якусь інформацію, наприклад, програму чи вхідні дані до неї. Але як обробку цієї області задавати в Паскаль-програмі?  На це питання ми спробуємо відповісти. Принаймні частково й на прикладі системи Турбо Паскаль.

Файл — це самостійна послідовність символів, записана в постійну пам'ять комп'ютера. Це певна виділена  область інформації.

Існування файлів не залежить від  роботи якої-небудь програми і вони нікуди не зникають навіть при включенні і виключенні комп'ютера.

Файли можуть зберігати в собі різну інформацію. Це тексти, програми, віруси, картинки, інтернет сторінки і так далі.

Коли і навіщо треба використати файли?

Не завжди нам зручно користуватися командним рядком при введенні і виведенні інформації в програмі.  Наприклад:

•       необхідно зберігати вихідні дані при відладці;

•       велика кількість вхідних даних (той, хто вручну тестував програми із заповненням матриць, мене розуміє);

•      багатократне введення однієї і тієї ж інформації, з мінімальними змінами або зовсім без змін;

Так от в цих і деяких інших випадках до нас на допомогу приходить уміння працювати  з файлами.

Як описати файлові змінні?

У розділі опису наступний запис

var

f1, f2: text;

говорить про те, що змінні f1 і f2 це текстові файли (які ми можемо відкрити за допомогою блокнота, подивитися, і при необхідності редагувати).

Як встановити зв'язок між файловою змінною і самим фалом?

Для відповіді на це питання є спеціальна процедура

assign(f,'ім'я_файлу'); — встановлює зв'язок між файловою змінною і самим файлом

яка допомагає нам це зробити. Фактично ми говоримо, що змінній f відповідає таке-то ім'я файлу. Наприклад текстовий файл input.txt 

Тут мається на увазі, що файл з самою програмою знаходиться в тій же теці, що і текстовий файл input.txt. Якщо ж він в іншій теці, то нам треба вказати відносне розташування цього файлу.

‘Ім'я_файлу' — повний шлях до вказаного файлу, записаний у відносній або абсолютній формі.

Як створити, відкрити, зберегти і закрити файл?

Після того, як ми встановили відповідність файлової змінної і самого файлу ми можемо починати виконувати різні операції над цим файлом:

         Відкрити для читання  reset(f); Якщо файлу не існує, то буде виведена помилка.

         Створити або перезаписати  rewrite(f); Якщо файлу не існує, то він буде створений;

         Створити або відкрити і дописати в кінець файлу  append(f); Якщо файлу не існує, то він буде створений;

         Зберегти і закрити файл close(f);

 Те, що ми тільки що перерахували - це просто зовнішня робота з файлом.