25. Основні напрямки оптимізації товарознавчо-технологічних рішень стосовно вибору каналу збуту та технології товароруху продовольчих товарів;

1. Товарознавчі складові маркетингових комунікацій.

Просування товарів на ринок – це будь – яка форма повідомлення, яка використовується фірмою для інформації, переконування чи нагадування споживачам про свої товари, послуги чи саме підприємство. Існують основні то допоміжні форми просування товару на ринок:

• Основні – реклама і особистий продаж;

• Допоміжні – пропаганда і стимулювання збуту.

В умовах ринку реклама є оплаченою формою комунікації, яка дозволяє перевести якість товарів на мову запитів та вимог споживачів. Цілі реклами: звернути увагу на певний товар, фірму; постійно інформувати про товар, фірму; нагадувати про товар, фірму; подолати упередженість, недовіру стосовно рекламованого товару, фірми; формувати позитивне ставлення до фірми з боку суспільства.

2. Товарознавче забезпечення рекламно – інформаційних заходів

Дослідження товару та складання тексту рекламних звернень потребує застосування спеціальних товарознавчих знань та навичок. Рекламний текст повинен у раціональній формі поєднувати зміст, форму, структуру.

3. Оцінка ефективності реклами.

Оцінка ефективності рекламних заходів дозволяє отримати інформацію про доцільність реклами і результатів окремих засобів реклами, визначити умови оптимального впливу реклами на потенційних покупців.

Оптимізація процесу товароруху базується на наступних принципах:

• Вибору найкоротших шляхів товароруху;

• Оптимізація ланцюга товароруху

• Уніфікації технологічних систем і структур

• Оптимізація торговельно – технологічних операцій;

• Ефективному використанні транспортних засобів, обладнання.

4. Характеристика критеріїв та факторів конкурентоспроможності товару

Критерій конкурентоспроможності – це якісні і (або) кількісна характеристика продукції, яка є підставою для оцінки її конкурентоспроможності.

По відношенню до кількості характеристик, що враховують при оцінці конкурентоспроможності, розрізняють:

* одиничний критерій конкурентоспроможності – одна з простих характеристик, що визначають конкурентоспроможність

* комплексний критерій конкурентоспроможності – сукупність характеристик, що визначають конкурентоспроможність

Комплексний критерій конкурентоспроможності:

- груповий критерій конкурентоспроможності – інформативність, рівень якості, імідж, рівень новизни, ціна споживання

- узагальнений критерій конкурентоспроможності – рівень конкурентоспроможності товару, рейтинг товару

Груповий критерій конкурентоспроможності – це комплексний критерій, який відноситься до групи характеристик, що визначають конкурентоспроможність товару з того чи іншого боку.

Узагальнений критерій конкурентоспроможності – це комплексний критерій конкурентоспроможності, за яким приймають рішення про результати оцінки конкурентоспроможності.

Критерії конкурентоспроможності з точки зору підприємства-виробника та фактори конкурентоспроможності з точки зору споживача: виробничі, збутові, ринкові.

Критерії конкурентоспроможності товарів: рівень якості та його стабільність, рівень новизни товару, імідж товару, інформативність товару, ціна споживання товару.

Рівень якості – це відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовим значенням відповідних показників.

Новий товар – це предмет споживання, який задовольняє нові потреби людини або у порівнянні з товаром, який замінюється, більш повно задовольняє потреби, що склалися.

Імідж – репутація підприємства як надійного партнера, здатного забезпечити якість товарів, а також вчасно виконувати свої зобов’язання.

Інформативність товару – характеризує якість інформації про конкурентні переваги товару (текст і (або) маркування, експлуатаційний документ).

Ціна споживання товару – відображає повні витрати споживача на придбання і експлуатацію продукції протягом певного терміну експлуатації.

Фактори конкурентоспроможності – безпосередня причина, наявність якої необхідна і достатня для зміни одного або декількох критеріїв конкурентоспроможності.

Фактори конкурентоспроможності:

- вимоги користувача – прицільна якість, наявність супутніх товарів та послуг, сумісність товару, ефективний сервіс, глобалізація, індивідуалізація

- вимоги покупця – наявність та доступність інформації про товар, доступність товару, розумні ціна, привабливі умови оплати

- вимоги індивідуума – відповідність товару соціальним особливостям споживача, модність товару, позитивний вплив на здоров’я, економічність товару

Прицільна якість – рівень якісних параметрів, який максимальною мірою відповідає потребам та можливостям споживачів відповідного сегменту.

Глобалізація - метод конкурентної боротьби, який передбачає перехід від системи «потреба-товар» до системи «проблеми, що хвилюють споживача – глобальне вирішення проблеми».

Індивідуалізація товару – максимальні його відповідність особливостям мконкретного споживача.