10. Вибір облікової політики підприємства

Відповідно до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (стаття 1) облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Отже фінансова звітність підприємств відображає його облікову політику. Облікова політика базується на правах підприємства яке самостійно:

— визначає свою облікову політику;

— організовує форми бухгалтерської роботи, виходячи з типу підприємства і конкретних умов його господарювання;

— визначає форму і технологію обробки облікової інформації бухгалтерського обліку, ґрунтуючись на діючих загальних або галузевих формах;

— визначає метод оцінки запасів з дотриманням єдиних методологічних засад, встановлених діючим законодавством;

—- розробляє систему внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за здійсненням господарських операцій;

— визначає права працівників на підпис документів та їх обов'язки.

Самостійність вибору та здійснення облікової політики — обов'язкові умови економічної свободи підприємства різних форм власності, галузевих властивостей, наявності податкових пільг, кваліфікації персоналу, технічної бази управління, свободи в питаннях ціноутворення.

Головний бухгалтер при підготовці положення (наказу) про облікову політику підприємства повинен врахувати такі вимоги Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а саме:

— незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій і оцінки активів;

— повноту відображення в обліку за звітний період (місяць, квартал, рік) всіх господарських операцій, результатів інвентаризації розрахунків і зобов'язань;

— повноту і правильність віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів;

— відповідність даних аналітичного обліку на перше число кожного місяця даним синтетичного обліку;

— розмежування в обліку поточних витрат на ремонт основних засобів, які відшкодовуються за рахунок доходів поточного періоду від капітальних витрат, які відносяться на збільшення вартості основних засобів.

Відповідно до принципу послідовності підприємство повинно постійно дотримуватися обраної облікової політики. Тому до її формування слід підходити досить серйозно, оскільки вона встановлюється не на один рік.

Дотримання облікової політики є передумовою зіставності фінансових звітів протягом певних звітних періодів.

П(С)БО 1 п. 23 передбачає, що підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

— принципів оцінки статей звітності;

• методів обліку, обраних відносно окремих статей звітності.

Тобто, кожне підприємство повинно 2 січня відповідного року видати наказ чи розпорядження в якому повинна бути зафіксована його облікова політика або, якщо необхідно — внести зміни до діючого наказу.

11.Порядок підготовки облікових даних та складання фінансової звітності

Підприємства, установи складають фінансову звітність, яка повинна містити повну, правдиву і неупереджену інформацію про стан активів, зобов'язань і капіталу та результати діяльності. Для забезпечення цих та інших вимог до інформації головний бухгалтер підприємства, установи повинен організувати і виконати завершальні роботи перед складанням фінансової звітності. Обсяг цих робіт залежить від періоду, за який складається звітність. Найбільш широкий обсяг цих робіт проводиться перед складанням річного фінансового звіту. Послідовність цих робіт така:

1. Вивчення працівниками бухгалтерій нових нормативно-правових документів, змін і доповнень до чинних Законів і нормативних документів, що стосуються змісту, структури і порядку складання та подання звітності;

2. Підготовка головним бухгалтером наказу по підприємству, установі про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, визначення складу робочих інвентаризаційних комісій, строків проведення і визначення результатів інвентаризацій з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку.

3. Перевірка та уточнення показників періодичної і річної звітності на предмет їх порівнянності. Необхідність такої перевірки виникає у зв'язку з тим, що окремі закони та нормативні документи вводяться в дію не з дати їх затвердження, а з початку попередніх звітних періодів, а також у зв'язку із структурними змінами на підприємстві.

4. В сучасних умовах необхідно здійснювати переоцінку активів: дооцінка і уцінка основних засобів:

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від

його справедливої вартості на дату Балансу. Якщо здійснюється переоцінка об'єкта основних засобів, то на ту ж саму дату слід провести переоцінку всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

5. Узгодження доходів і витрат звітного періоду. Однією з умов забезпечення реальності даних є дотримання принципу погодженості доходів і витрат, що відносяться до звітного періоду. Тому необхідно нарахувати відповідні резерви, що передбачені наказом про облікову політику, відкоригувати ті, які були створені, але не використані в звітному періоді, і їх залишки не переходять на наступний фінансовий рік.

Списати витрати майбутніх періодів, в частині що відноситься до звітного періоду і відобразити усі доходи, які сприяли отриманню прибутку звітного року. Закрити усі опе-раційні(номінальні) рахунки, які мають відношення до звітного періоду.

6. Завершити записи на рахунках аналітичного обліку, скласти в необхідних випадках оборотні відомості за окремими субрахунками до синтетичних рахунків. Така робота необхідна як для забезпечення достовірності даних, так і для заповнення форм звітності.

7. Завершити записи у Головній книзі і скласти за синтетичними рахунками Головної книги зведену сторінку Головної книги при журнальній формі обліку для впевненості дотримання подвійного запису, або оборотно-сальдову відомість. Вивірити дані оборотної відомості за синтетичними рахунками з оборотними відомостями за аналітичними рахунками чи реєстрами аналітичного бухгалтерського обліку.

8. Заповнити фінансову звітність за формами, передбаченими Міністерством фінансів України, включаючи Примітки і пояснювальну записку до річного звіту та за формами відомчої звітності.

9. Перевірити взаємоузгодженість показників фінансової звітності в межах окремих форм і між окремими формами. Методика узгодженості показників звітності розроблена Міністерством фінансів України і може уточнюватися та доповнюватися міністерствами, відомствами з урахуванням відомчої звітності.

10. Розглянути і затвердити річну фінансову звітність відповідно до установчих документів підприємств, установ.

11. Подати фінансову звітність із супровідним листом за адресами, згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. № 419.

Заповнені та перевірені форми звітності підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства при цьому підписи повинні бути ідентифіковані, тобто вказуються прізвища осіб, що підписали.