57. Порядок заповнення розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 9.07.2003р. № 1058-IV і відповідно Інструкції про порядок обчислення і сплату страхувальними особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1) платники внесків до Пенсійного фонду, як і раніше, зобов'язані щомісячно подавати Розрахунок сум страхових внесків за формою гідно з додатком 23 до Інструкції.

Розрахунок зобов'язані складати:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян й інші юридичні особи;

2) філії, відділення, інші відокремлені підрозділи платників податків, перелічених у п.1, які не мають статусу юридичної особи і які розміщуються на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

3) приватні підприємці, які використовують працю найманих працівників (у тому числі й ті, які працюють на спрощених системах оподаткування, оскільки вони при цьому зобов'язані утримувати з найманих працівників збір у розмірі 1-2%).

Розрахунок подають до органів Пенсійного фонду щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. При цьому платники збору мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання надіслати його до органу Пенсійного фонду поштою з повідомленням про вручення.

Заповнюючи Розрахунок, слід дотримуватись таких правил:

1) у Розрахунку зазначають усі передбачені в ньому показники. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операцій його прокреслюють;

2) Розрахунок заповнюють чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності;

3) у Розрахунку не повинно бути ніяких підчисток, помарок. Виправлення помилок проводять з дотриманням правил оформлення бухгалтерських документів;

4) Розрахунок заповнюють у гривнях без копійок;

5) усі примірники розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підписують керівник, головний бухгалтер підприємства, установи організації та звіряють печаткою. Оригінал Розрахунку платник подає до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням незалежно від того, чи виникло у звітному періоді зобов'язання.

58 Звітн до соц страх з тимч втрати працездатності

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 р. № 2240-111 передбачено матеріальне забезпечення та соціальні послуги, які надаються Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Загальнообов'язковому соціальному страхуванню підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Джерела формування коштів загальн державн соціальн страх у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, такі:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб;

2) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

3) асигнування з державного бюджету України;

4) інші надходження відповідно до законодавства.

Розмір страхових внесків на страх з працездатн щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб.

Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11 січня 2001 р. № 2213-111 встановлено такі розміри внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

• для роботодавців — 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

• для роботодавців — на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС — 0,5 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

• для найманих працівників — від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, — 0,5 %, а для найманих працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС, — 0,25 % суми оплати праці;

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

• 60 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

• 80 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

• 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

• 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до категорій 1—4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• 100 % у зв'язку з вагітністю і пологами.