28. Обґрунтування необхідності складання звіту про рух грошових коштів

У процесі діяльності підприємство витрачає та отримує грошові кошти, тобто відбувається їх рух. У балансі підприємства показується кількість грошових коштів на початок та кінець періоду, з чого можна визначити лише величину їх збільшення чи зменшення. У Звіті про фінансові результати відображено лише суму нарахованих доходів та витрат, їх структуру, а також отриманий протягом звітного періоду прибуток, а інформація про джерела надходження та напрямки витрачання коштів відсутня.

Зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації цікавить питання, що ж було основним джерелом надходження грошових коштів, операційна діяльність чи інші надходження (вимушена реалізація необоротних активів, запасів, отримання кредитів), чи спрямовувались грошові надходження на розширення виробництва чи погашення боргів, чи вміє підприємство належним чином управляти власними коштами тощо.

Відповіді на ці запитання, які допомагають достовірно оцінити фінансовий стан підприємства, його спроможність генерувати позитивні грошові потоки, наводяться у Звіті про рух грошових коштів.

У короткостроковому плані призначення управління грошовими коштами полягає у тому, що підприємство повинно мати достатню кількість коштів для забезпечення своїх поточних зобов'язань. У довгостроковому плані підприємство повинно забезпечити відтворення довгострокової економічної вигоди, тобто продовжувати вкладення капіталу в нове виробництво і обладнання.

Короткострокове управління грошовими коштами називають управлінням оборотним капіталом. За більш довгий час підприємство має покрити інвестиції довгостроковим фінансуванням. Якщо підприємство купує необоротні активи з 5-річним строком служби при 30-відсотковій валовій ставці прибутку на додатково вкладений капітал (без урахування амортизації), то був би сенс запозичити кошти під 5 % річних. Однак, якщо фінансування призначене для одного року, то у другому році у підприємства, при цій ставці прибутку після сплати відсотків за запозичення, залишиться 25 % прибутку до амортизації, після перерахування яких в рахунок запозичень залишиться ще борг у розмірі 75 % первісної вартості інвестиції. Ця потреба мати безпечне і надійне фінансування є однією з головних причин популярності оренди.

Часова відмінність, тобто короткостроковість та довгостроковість, є фундаментальною для управління грошовими коштами підприємства. У короткостроковому плані підприємство намагається збалансувати оборотні активи з поточними зобов'язаннями, а в ідеалі оборотні активи повинні перевищувати зобов'язання. Якщо, наприклад, дебітори довго не розраховуються, то грошові кошти заморожуються, те ж саме відбувається і при збільшенні запасів понад міру. У такому разі для збалансування активів і зобов'язань підприємство може збільшити кредиторську заборгованість чи уповільнити оплату.

У довгостроковому плані управління грошовими коштами являє собою інвестиційне рішення. Вирішуючи питання інвестицій, необхідно виходити не лише з можливості інвестиції приносити доход, а й визначити надійне джерело її фінансування.

У зв'язку з викладеним важливим завданням підприємства є прогнозування грошових потоків на тиждень, місяць, рік тощо. Потік грошових коштів - це надходження та витрачання грошей підприємства.

Управління грошовими потоками використовується не лише для захисних цілей або як реакція на надзвичайні події, а є необхідною умовою функціонування (виживання) підприємства.