Висновки до розділу 3

Проведений аналіз фінансових передумов неплатоспроможності та ознак банкрутства ТОВ «Кодак» засвідчив, що підприємство ТОВ «Кодак» має стійкий фінансовий стан і дуже низький рівень ймовірності банкрутства

За 2007 рік майно підприємства ТОВ “Кодак” зменшилося на 2475 тис. грн. (або на 5,4%) і станом на 31.12.07 р. становить 43025 тис. грн. Таким чином, спостерігається негативна тенденція - спад виробництва.

Зменшення загальних активів відбувалося: на 40,1% за рахунок зменшення необоротних активів; на 59,4% за рахунок скорочення оборотного капіталу.

Пасиви підприємства зменшувалися в 2007 році як за рахунок скорочення власного капіталу (на 682 тис. грн., що становить 27,6% від загального зниження пасивів), так і за рахунок скорочення позикового капіталу (у цілому на 1678 тис. грн., що становить 67,8% від загального зниження пасивів).

Позитивний приріст (+72,5%) має показник нерозподіленого прибутку підприємства.

Разом з тим, розраховані показники кредитоспроможності ТОВ «Кодак» свідчать про низькі шанси підприємства на отримання кредиту або високий ризик для кредиторів. Але проведені розрахунки реальних можливостей відновлення платоспроможності свідчать, що підприємство в найближчі 6 місяців має можливість відновити свою платоспроможність.

Розділ 4. Методика і організація аудиту фінансових передумов неплатоспроможності та банкрутства підприємства

4.1 Теоретичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту процесів ліквідації та банкрутства підприємства

Ринкова економіка висуває нові завдання у сфері контролю, від правильного вирішення яких залежать його подальший розвиток і удосконалення. Серед різних видів фінансового контролю чільне місце займає аудиторський незалежний контроль, який здійснює на договірних засадах перевірку достовірності звітних даних, балансів, законності господарських операцій, аналіз фінансового стану, і водночас надає консультаційні послуги з економіки, права, фінансів, обліку тощо.

Потреба в незалежному професійному фінансовому контролі (аудиті) викликана ринковими відносинами в економіці, приватизацією державного майна, самостійністю суб'єктів господарювання і в зв'язку із цим - необхідністю забезпечення користувачів (інвесторів, кредиторів, акціонерів, власників та ін.) інформацією про ділову активність підприємств, підтвердження достовірності даних їх обліку і фінансової звітності.

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудит є незалежною економічною експертизою господарської діяльності підприємств. Ця незалежність діяльності, а також високий професіоналізм виконавців при дотриманні конфіденційності дозволили аудиту стати необхідним для отримання достовірної і прозорої інформації про підприємство в умовах, коли інтереси власників і користувачів цієї інформації не збігаються.

Необхідність у наданні будь-якого виду послуг визначається, власне, станом ринку цих послуг. Теперішній стан розвитку економіки в Україні характеризується розширенням ринку послуг незалежних аудиторів.

Виступаючи в ролі консультанта, аудитор поєднує в собі знання аналітика, юриста, бухгалтера, економіста і фінансиста, адже його рішення підпорядковуються одній меті — визначенню доцільного рівня підприємницького ризику. Отже, визначальною причиною розширення ринку аудиторських послуг є становлення малого підприємництва, його державна підтримка.

Відповідно до Закону Україні "Про аудиторську діяльність" аудит провадиться з метою визначення достовірності звітності суб'єктів господарювання, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам.

Основною задачею аудиту є збирання та обробка достовірної інформації про фінансову діяльність суб’єкта господарювання та прийняття на цій основі аудиторського рішення.

З прийняттям Аудиторською Палатою України рішення щодо запровадження міжнародних стандартів аудиту (МСА) у якості національних, вимоги до аудиторів, в частині організації надання аудиторських послуг, значно підвищилися. Особливо це стосується процесу документування аудиту, який для більшості аудиторів України є малозрозумілим. За МСА кожна аудиторська фірма повинна розробити внутрішні стандарти методології аудиту. Такі документи вважаються інтелектуальною власністю аудиторської фірми і тому не розповсюджуються для загального застосування.

За формою здійснення розрізняють аудит зовнішній та внутрішній.

Зовнішній аудит проводиться незалежним аудитором (аудиторською фірмою), який не має ніяких інтересів на підприємстві, яке перевіряється. Незалежність аудитора від замовника є головною ознакою зовнішнього аудиту.

Внутрішній аудит здійснюється спеціальним структурним підрозділом підприємства або його працівниками, які безпосередньо підпорядковані керівництву підприємства та є в штаті. Внутрішні аудитори, окрім основної діяльності з питань удосконалення системи обліку та внутрішнього контролю на підприємстві, можуть виконувати й окремі спеціальні завдання керівництва підприємства.

У сучасних нестабільних та кризових умовах господарювання підвищується значення санаційного аудиту. Санаційний аудит можна розглядати як один з інструментів зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для інвесторів, кредиторів та інших осіб, які бажають узяти участь у фінансовій санації неспроможного підприємства.

Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів та цілей проведення. Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявного плану фінансового оздоровлення.

З ухваленням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [5], яким передбачено можливість досудової санації, а також укладання мирової угоди в ході провадження справи про банкрутство, питання проведення саме санаційного аудиту підприємств набуває надзвичайної актуальності. Адже рішення санаторів, кредиторів, арбітражного суду щодо застосування процедури санації чи мирової угоди значною мірою залежить від висновків санаційного аудиту підприємства, що перебуває у фінансовій кризі.

Загалом, аудит - це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, повноти обліку і його відповідності чинному законодавству, а також формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства.

Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб. Звичайний аудит проводиться зовнішніми, незалежними від підприємства органами, як правило, спеціалізованими аудиторськими фірмами або аудиторами.

Метою аудиту фінансових передумов неплатоспроможності та банкрутства підприємства є висловлення аудитором висновку про фактичний фінансовий стан підприємства та надання пропозицій щодо його поліпшення.

Метою аудиту процесів ліквідації та банкрутства підприємства є висловлення аудитором висновку про відповідність дій підприємства нормам чинного законодавства щодо організації та проведення ліквідаційного процесу.

Основними задачами аудиту процесів ліквідації є:

- відповідність дій підприємства нормам чинного законодавства щодо організації та проведення ліквідаційного процесу;

- аудит фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи;

- аудит установленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна та зобов’язань юридичної особи і складання балансу.

Законом №2372-III (ст. 166) [9] запроваджено відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи

№ з/п	Зміст порушення	Особа, на яку накладається штраф	Міра відповідальності
1	Неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою або подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи	Голова ліквідаційної комісії, ліквідатор	Штраф від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 — 1020 грн.)
2	Ведення з порушенням установленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна та зобов’язань юридичної особи і складання балансу	Особа, відповідальна за ці операції	Штраф від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 — 1020 грн.)
3	Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна та зобов’язань юридичної особи і складання балансу	Голова ліквідаційної комісії, ліквідатор, інші залучені до ліквідації особи	Штраф від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 — 1700 грн.)
4	Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою ст. 1666 (пункти 1 — 3 цієї таблиці), вчинені особами повторно протягом року	Особи, протягом року піддані адміністративному стягненню за такі самі порушення	Штраф від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 — 2040 грн.)

Незалежно від того, є аудиторська перевірка обов’язковою згідно з чинним законодавством чи проводиться за власною ініціативою підприємства, вона здійснюється на договірній основі. Підприємство-клієнт на адресу аудитора (аудиторської фірми) повинно звернутись, як правило, у письмовому вигляді з листом-пропозицією, зразок якого наведено у додатку К. Для здійснення аудиту із замовником (підприємством) укладається договір (додаток Л) та складається лист-зобов’язання (додаток М).