8. Опишіть метод вартості чистих активів

Однією із модифікацій балансового методу оцінки вартос­ті підприємств є метод чистих активів. Базовою формулою визначення вартості підприємств при використанні методу чистих активів є:Власний капітал = Активи - Зобов'язання. Чисті активи — це величина, що визначається шляхом від­німання від суми активів підприємства суми його зобов'язань.Активи, що враховуються в розрахунках — це грошове і негрошове майно підприємства, до складу якого входять такі групи. Необоротні матеріальні активи — це активи, для яких існує ринок і які можуть бути представлені у реконструйова­ному балансі за переоціненою вартістю, що є справедливою ринковою вартістю на дату балансу. Для цього здійснюється переоцінка початкової вартості та суми зносу таким чином, щоб залишкова вартість дорівнювала ринковій вартості. Пе­реоцінці підлягають усі групи необоротних матеріальних ак­тивів, крім тих, для яких не існує ринку і переоцінка яких здійснюється за залишковою вартістю заміщення.За статтею «інші необоротні активи» в розрахунок при­ймається заборгованість підприємства за продане йому майно.Запаси і витрати, кошти, розрахунки та інші активи — за даними, відображеними у другому розділі бухгалтерського балансу

.Пасиви, що враховуються в розрахунках, — це зо­бов'язання підприємства, до складу яких входять такі статті: цільове фінансування та надходження; довгострокові зо­бов'язання банкам та іншим юридичним і фізичним особам; короткострокові зобов'язання банкам та іншим юридичним та фізичним особам; розрахунки та інші пасиви, крім сум, ві- дображених за статтями — «Доходи майбутніх періодів» та «Фонди споживання». Алгоритм розрахунку вартості підприємства методом чистих активів містить такі етапи:1.   Переоцінка нерухомого майна підприємства за обґрун­тованою ринковою вартістю. 2.   Визначення обґрунтованої ринкової вартості машин і обладнання. 3.   Виявлення і оцінка нематеріальних активів. 4.   Визначення ринкової вартості довгострокових та коро­ткострокових фінансових вкладень підприємства. 5.   Оцінка товарно-матеріальних запасів за їх поточною вартістю. 6.   Оцінка дебіторської заборгованості. 7.   Оцінка витрат майбутніх періодів. 8.   Оцінка зобов'язань підприємства за їх поточною вартістю. 9.   Визначення вартості власного капіталу шляхом відра­хування із обґрунтованої ринкової вартості суми активів по­точної вартості всіх зобов'язань

11) Методи визначення коефіцієнта капіталізації

Коефіцієнт (ставка) капіталізації застосовується для визначення вартості об'єкта, виходячи з очікуваного чистого прибутку від його експлуатації за умов стабільності економічних процесів на прогнозований період. Загальна ставка капіталізації характеризує норму прибутку на увесь інвестований капітал (незалежно від джерела походження) і норму його поверненняСтавка капіталізації для підприємства звичайно виводиться зі ставки дисконту шляхом його зменшення за очікуваними середньорічними темпами зростання прибутку або грошового потокуВизначення норми відшкодування капіталу можливо за наступними методами: метод прямолінійного відшкодування (Метод Рінга)— розрахунок за прямолінійною схемою, яка передбачає рівномірне повернення вкладеної суми з поступовим зменшенням її реальної вартості. Метод Інвуда (фонду відшкодування) — встановлення норми відшкодування передбачає повернення капіталу з урахуванням його знецінення, тобто із зростанням щорічно повернених сум Використання такого методу уможливлює реінвестування повернутих сум капіталу від певного проекту за тією самою ставкою дохідності. Він використовується за рівновеликих періодичних платежів (аннуітет) отриманих від експлуатації об'єкта.(метод повернення капіталу за фактором фонду відшкодування та базовою ставкою дисконту ) Метод Хоскольда — повернення капіталу базується на використанні норми, яка включає коефіцієнт відшкодування капіталу (Pt) за безризиковою ставкою дисконту (г) та проміжок часу (я), за який очікується повернути інвестований капітал. Застосування розглянутих методів оцінки вартості об'єкту потребує докладного аналізу чинників, що на неї впливають