2. Суть порівняльного підходу

Сутність порівняльних підходів оцінки вартості об'єктів нерухомості полягає у визначенні рівня ціни, яку за­платить покупець (інвестор) за нерухомість аналогічної кори­сності. Порівняльний підхід оцінки нерухомості базується на врахуванні того, що найбільш ймовірним розміром вартості оцінюваного об'єкта нерухомості може бути реальна ціна продажів аналогічних об'єктів, зафіксована ринком. При ви­користанні порівняльного підходу оцінки об'єктів нерухомо­сті оцінювач використовує як орієнтир реально сформовані ринком ціни на аналогічні об'єкти нерухомості. За наявності розвинутого ринку відповідних об'єктів нерухомості ціна ку­півлі—продажу конкретного об'єкта як в цілому, так і окремої його частини найбільш інтегрально враховує багаточисельні фактори, що впливають на розмір вартості об'єкта нерухомос­ті. До таких факторів належать співвідношення попиту і про­позиції щодо певного виду об'єктів нерухомості, рівень ризи­ку, конкретні характеристики об'єкта нерухомості та інше.

3. Основні принципи відбору аналогів

принципи відбору об’єктів-аналогів. Існують такі фактори порівняння:

• Право власності;

• Місце розташування;

• Умови фінансових розрахунків;

• Умови продажу;

• Динаміка угод на ринку;

• Фізичні характеристики;

• Економічні характеристики;

• Функціональне використання.

Основні переваги методу попарних порівнянь полягають у тому, що:

– має місце порівняння кожної роботи з іншими за більшим числом факторів пріоритетності для підприємства, завдяки чому підвищується точність оцінки і відкривається можливість вивчати якість більшого числа сторін об'єкта дослідження, ніж при використанні інших методів;

– опускається вимірювання нерівномірно змінної важливості показників, що необхідне для розв’язання більшості практичних економічних задач;

– експерт у процесі експертизи зосереджує свою увагу не на всіх роботах відразу, а тільки на двох, порівнюваних у кожен даний момент, – це полегшує роботу і сприяє підвищенню її якості;

– метод дозволяє одержати не тільки середню оцінку роботи, дану кожним експертом, але і дисперсію цієї оцінки, що дає можливість провести надалі більш глибокий економіко-математичний аналіз.

Теорія та практика оцінки різних видів майна та бізнесу свідчать про те, що одним із вагомих та трудомістких етапів оцінки є етап, зв’язаний з виявленням необхідної інформації про оцінюваний об’єкт, встановленням можливих джерел її отримання, проведенням збору і первинної обробки інформації.

Для вибіркових даних існує загальноприйнята класифікація:

1. Часові ряди - реалізація випадкового процесу, набір послідовних результатів спостереження, якщо дані зафіксовані через послідовні проміжки часу.

• Одномірні часові ряди

• Багатомірні часові ряди

2. Просторові ряди – всі дані відносяться до одного і того ж періоду часу.

• Одномірні

• Багатомірні