
- •Розділ IV загальні відомості про метали
- •§ 22. Місце металів у періодичній системі елементів. Металічний зв'язок.
- •§ 23. Хімічні властивості металів
- •§ 24. Метали в природі. Загальні способи добування металів
- •§ 25. Електроліз
- •§ 26. Корозія металів
- •§ 27. Сплави
- •§ 28. Доменне виробництво чавуну
- •§ 29. Способи виробництва сталі
- •§ З0. Проблема безвідхідних виробництв у металургії й охорона довкілля.
- •§ 31. Застосування металів і сплавів у сучасній техніці
- •§ 32. З історії розвитку чорної металургії в україні
- •§ 33. Натрій і калій –лужні метали
- •§ 34. Кальцій та його сполуки
- •§ 35. Алюміній
- •§ 36. Сполуки алюмінію
- •§ 37. Ферум
- •§ 38. Сполуки феруму
- •Хімічні властивості металів
- •Розв'язування експериментальних задач з теми «Метали»
- •Тема 4. «Хімія і життя»
- •Органічні речовини як основа сучасних матеріалів
- •Тема 4. Хімія і життя
- •Органічні речовини як основа сучасних матеріалів Природні органічні сполуки
- •§ 28. Вуглеводи. Глюкоза і фруктоза
- •§ 29. Дисахариди
- •§ 30. Полісахариди
- •§ 31. Нуклеїнові кислоти
- •§ 32. Жири
- •§ 34. Алкалоїди. Антибіотики
- •Високомолекулярні органічні сполуки
- •§35. Загальна характеристика полімерів
- •§36. Добування високомолекулярних сполук
- •§ 37. Пластмаси
- •§38. Каучуки і волокна
- •Класифікація волокон
- •Хімія та здоров’я
- •Хімія та побут Класифікація товарів побутової хімії
- •Абразивні товари.
- •Засоби для прання та миття
- •Засоби для очищення
- •Лакофарбові товари
- •Інструменти для малярних робіт
- •Засоби по догляду за житлом, предметами домашнього побуту, садом і городом
§ 30. Полісахариди
Полісахаридами називають природні вуглеводи, молекули яких складаються з багатьох моносахаридних залишків.
Найважливіші полісахариди – крохмаль, глікоген і целюлоза. Вони мають однакову загальну формулу [С6Н10О5]n але значення п для кожної сполуки перебувають у певному числовому інтервалі.
Крохмаль. Ця речовина, як і цукор, дуже важлива в повсякденному житті, бо є складовою багатьох продуктів харчування. Крохмаль – своєрідний акумулятор енергії в рослинах, необхідний насамперед для розвитку їхніх зародків. Він утворюється в листі внаслідок процесу фотосинтезу і накопичується в насінні, бульбах, плодах, корінні. Його масова іастка в картоплі сягає 25 %, у пшеничному борошні – 75 %, а в рисі – 80 %.
Крохмаль – біла зерниста речовина, яка не має запаху і смаку, не розчиняється в холодній воді, а в теплій утворює колоїдний розчин (крохмальний клейстер). Зовні крохмаль схожий на борошно. Його можна відрізнити за такою ознакою: при розтиранні крохмалю пальцями відчувається поскрипування внаслідок взаємного тертя його зерен.
Крохмаль є сумішшю двох полісахаридів – лінійної (амілоза) і розгалуженої (амілопектин) будови.
Амілози в крохмалі у кілька разів менше, ніж амілопектину. Вона міститься всередині зерна, а його оболонка складається з амілопектину. При обробленні крохмалю теплою водою зерна руйнуються, амілоза переходить у розчин, а амілопектин лише набрякає.
Хімічні властивості. Під дією ферментів або при нагріванні з розбавленими мінеральними кислотами крохмаль зазнає гідролізу, який відбувається у кілька стадій:
(С6Н10О5)n → (С6Н10О5)m → C12H22O11 → C6H12O6
крохмаль декстрини мальтоза α-глюкоза
Декстрини мають меншу молекулярну масу, ніж крохмаль, добре розчинні у воді. Вони утворюються при термообробці продуктів, що містять крохмаль, – смаженні картоплі, борошна, круп, випіканні хліба. Суміш продуктів гідролізу крохмалю – декстринів, мальтози і глюкози називається патокою. Її використовують при виробленні солодощів у кулінарії.
СН2ОН
с
о
он
н /Т'
?–v
н он
Ч'
Добування. Крохмаль добувають у промисловості переважно з картоплі й кукурудзи. Сировину подрібнюють, обробляють холодною водою, яка вилучає зерна крохмалю. їх відділяють відстоюванням або центрифугуванням.
Застосування. Крохмаль – важливий харчовий продукт, сировина для добування глюкози, декстринів, патоки. Його також використовують при виготовленні паперу, текстилю, деяких пластмас, у поліграфії, домашньому господарстві.
Глікоген, або тваринний крохмаль, міститься в клітинах тварин і людини, насамперед у печінці, м'язах. Він виконує в організмі таку саму функцію, що й крохмаль у рослинах. Глікоген виявлений у деяких бактеріях, вищих грибах.
Молекула глікогену, як і амілопектину, є розгалуженою і побудована із залишків молекул ос-глюкози, але містить їх значно більше.
Молекулярна маса глікогену може сягати 10 млн., тоді як амілопектину – 1 млн.
За властивостями глікоген подібний до крохмалю. З йодом дає червоне забарвлення різних відтінків, яке зникає при нагріванні й знову з'явдядться при охолодженні.
Целюлоза або клітковина, – «будівельний» матеріал рослин. Із цієї речовини утворені оболонки клітин. Найбільше целюлози – у бавовні (вміст у її насінні становить 95– 98%), у льоні, різноманітних рослинних волокнах. Деревина в середньому на 50 % складається із целюлози. Вона є і в харчових продуктах – борошні й виробах з нього, крупах, а також в овочах.
Будова. Молекули целюлози, як і крохмалю, є ланцюговими, але побудовані із залишків молекул β-глюкози.
Властивості. Чиста целюлоза – тверда волокниста речовина, нерозчинна у воді й органічних розчинниках, але розчиняється в концентрованій сульфатній кислоті. Целюлоза здатна розчинятися в аміачному розчині купрум (ІІ) гідроксиду, з якого при підкисленні осаджується. Не змінює забарвлення йоду в його спиртовому розчині.
|Гідроліз целюлози відбувається ступінчасто і завершується утворенням глюкози: [С6Н10О5]n + nH2O → nC6H12O6
Реакції естерифікації є характерними для целюлози. При взаємодії з нітруючою сумішшю утворюються три естери – мононітроцелюлоза [C6H7O2(OH)2ONO2]n, динітроцелюлоза [C6H7O2(OH)(ONO2)2]n тринітроцелюлоза [С6Н7О2(О2(NО2)3]n. Остання сполука є вибуховою речовиною (тривіальна назва – піроксилін), її використовують для виробництва бездимного пороху.
Не менш важливі з практичного погляду естери целюлози й оцтової кислоти СН3СООН. Діацетат [C6H7O2(OH)(OCOCH3)2]n і триацетат [С6Н7О2(ОСОСН3)з]n є вихідними речовинами у виробництві ацетатного шовку.
Застосування. Папір, картон, тканини, лаки, емалі, целофан, волокна – усе це виробляють із целюлози та її похідних. Головним джерелом целюлози є деревина.
Папір – один із найважливіших матеріалів на основі целюлози. Без нього важко уявити наше життя. Папір був винайдений в Китаї у II ст. н. є. Нині промисловість випускає багато видів паперу – газетний, для друку і письма, пакувальний тощо. Фільтрувальний папір – це майже чиста целюлоза.
Що спільного і що відмінного в будові молекул крохмалю і це люлози?
Як за допомогою якісних реакцій розрізнити глюкозу, крохмаль і целюлозу?
Чому крохмаль і целюлоза не виявляють відновних властивостей?
Як здійснити такі перетворення: целюлоза → глюкоза → етанол → → оцтовоетиловий естер? Напишіть відповідні хімічні рівняння і вкажіть умови, за яких реакції відбуваються.
У результаті гідролізу 100 кг деревини, яка містила 64 % целюлози за масою, добули 35 кг глюкози. Обчисліть вихід глюкози у відсотках відносно теоретичного.
Яку масу картоплі, що містить 20 % крохмалю за масою, потрібно взяти для добування 100 кг етанолу, якщо виробничі втрати становлять 15 %?
Обчисліть масу крохмалю, що утворився в результаті фотосинтезу, якщо рослини виділили 15 т кисню.