
- •Розділ IV загальні відомості про метали
- •§ 22. Місце металів у періодичній системі елементів. Металічний зв'язок.
- •§ 23. Хімічні властивості металів
- •§ 24. Метали в природі. Загальні способи добування металів
- •§ 25. Електроліз
- •§ 26. Корозія металів
- •§ 27. Сплави
- •§ 28. Доменне виробництво чавуну
- •§ 29. Способи виробництва сталі
- •§ З0. Проблема безвідхідних виробництв у металургії й охорона довкілля.
- •§ 31. Застосування металів і сплавів у сучасній техніці
- •§ 32. З історії розвитку чорної металургії в україні
- •§ 33. Натрій і калій –лужні метали
- •§ 34. Кальцій та його сполуки
- •§ 35. Алюміній
- •§ 36. Сполуки алюмінію
- •§ 37. Ферум
- •§ 38. Сполуки феруму
- •Хімічні властивості металів
- •Розв'язування експериментальних задач з теми «Метали»
- •Тема 4. «Хімія і життя»
- •Органічні речовини як основа сучасних матеріалів
- •Тема 4. Хімія і життя
- •Органічні речовини як основа сучасних матеріалів Природні органічні сполуки
- •§ 28. Вуглеводи. Глюкоза і фруктоза
- •§ 29. Дисахариди
- •§ 30. Полісахариди
- •§ 31. Нуклеїнові кислоти
- •§ 32. Жири
- •§ 34. Алкалоїди. Антибіотики
- •Високомолекулярні органічні сполуки
- •§35. Загальна характеристика полімерів
- •§36. Добування високомолекулярних сполук
- •§ 37. Пластмаси
- •§38. Каучуки і волокна
- •Класифікація волокон
- •Хімія та здоров’я
- •Хімія та побут Класифікація товарів побутової хімії
- •Абразивні товари.
- •Засоби для прання та миття
- •Засоби для очищення
- •Лакофарбові товари
- •Інструменти для малярних робіт
- •Засоби по догляду за житлом, предметами домашнього побуту, садом і городом
Органічні речовини як основа сучасних матеріалів Природні органічні сполуки
§27. Білки
У природі існують речовини, які мають надзвичайно велике значення для живих організмів. Це – білки.
Білки – високомолекулярні органічні сполуки, які містять молекули, побудовані із залишків α-амінокислот, і виконують особливі біологічні функції.
Без білків життя на нашій планеті було б неможливим. Вони здійснюють і регулюють обмін речовин у клітинах і водночас є «будівельним» матеріалом для цих клітин. Білки здатні реагувати на зміну зовнішнього середовища, змінюючись і пристосовуючись до нових умов. Вони забезпечують рухову діяльність організму, а білки-антитіла захищають його від чужорідних тіл. Усі реакції в клітинах відбуваються за безпосередньої участі білків-ферментів, які відіграють роль каталізаторів. Як бачимо, функції білків в організмі дуже різноманітні: енергетична, будівельна, сигнальна, рухова, захисна, каталітична та ін.
-
- Водневий
зв'язок
Мал.
21. Вторинна
структура білка
В усіх білках містяться п'ять основних елементів: Карбон (масова частка 50–55 %), Оксиген (21,5–23,5 %), Нітроген (15–17 %), Гідроген (6,5–7,3 %), Сульфур (0,3–2,5 %), а також невеликі кількості Фосфору, Йоду, Феруму, інших елементів.
Для білків характерні високі значення молекулярних мас – від десятків тисяч до кількох мільйонів. Формули молекул білків є дуже складними.
Класифікація. Розрізняють прості і складні білки. До простих білків, або протеїнів, належать ті, молекули яких складаються лише із залишків амінокислот. Складні білки, або протеїди, містять ще й залишки молекул сполук небілкової природи: вуглеводів, ортофосфатної кислоти, нуклеїнових кислот та ін.
Будова молекул. Унікальність білків пояснюється їх будовою, якої не має жодна з вивчених вами сполук. Перший вагомий внесок у дослідження білків зробив німецький вчений Е. Фішер. Він довів, що їхні молекули побудовані із залишків молекул α-амінокислот, які сполучені пептидними атомними групами.
Існує 4 рівні організації білкових молекул.
Первинна структура білка – це довгий поліпептидний ланцюг, якому властива чітка послідовність амінокислотних залишків:
H2N – CH – CO -NH – CH – CO –NH - СН - СООН.
׀ ׀ ׀
R1 R2 Rn
Молекула гормону інсуліну, який виробляється підшлунковою залозою і регулює вміст цукру в крові, складається з двох поліпептидних ланцюгів. Один побудований із 21 амінокислотного залишку, а другий – із 30.
Вторинна структура білка – це певна просторова форма (здебільшого спіраль), якої набуває поліпептидний ланцюг. Між атомом Оксигену СО-групи одного витка спіралі й атомом Гідрогену NH-групи сусіднього витка утворюється водневий зв'язок . Вуглеводневі радикали амінокислотних залишків розміщуються із зовнішньої сторони спіралі.
Третинна
структура білка
утворюється внаслідок згортання спіралі
поліпептидного ланцюга в клубок
(глобулу). Існування нової, складнішої
просторової форми можливе завдяки
взаємодії між функціональними групами
амінокислотних залишків. Так, під час
зближення карбоксильної групи та
аміногрупи утворюється сольовий «місток»
(-COO-...+NH3-),
атомів Сульфуру – дисульфідний (-S-S-).
Четвертинна структура білка є системою надзвичайно складної форми з двох або більшої кількості поліпептидних ланцюгів. Це – єдиний комплекс, який виконує певну функцію в живому організмі. Четвертинну структуру має гемоглобін. До складу його молекули входять чотири поліпептидні ланцюги.
Розрізняють фібрилярні і глобулярні білки. Фібрилярні білки мають витягнуту структуру, погано розчиняються у воді. З них складаються волокна живих тканин, шовк, шерсть, волосся, роги, кігті. Глобулярні білки відрізняються від фібрилярних компактною структурою і розчинністю у воді. Вони регулюють біохімічні процеси. До цієї групи білків належать ферменти, багато гормонів, гемоглобін та ін.
Фізичні властивості. Білки не мають температур плавлення і кипіння. При нагріванні вони темніють і починають розкладатися, поширюючи запах паленого пір'я. Деякі білки розчиняються у воді з утворенням колоїдних розчинів.
При добавлянні до розчину білка концентрованих розчинів кислот, лугів, солей Купруму (П), Плюмбуму (ІІ), інших («важких») металічних елементів, а також органічних розчинників відбувається осадження білка (явище денатурації). Аналогічний ефект спостерігають і при нагріванні. Це спричинено руйнуванням просторової будови білка (його четвертинної, третинної і вторинної структур). У результаті він втрачає здатність виконувати свою біологічну функцію.
Хімічні властивості. Білки, як і амінокислоти, є амфотерними сполуками і мають слабко виражені основні та кислотні властивості.
За наявності кислот або ферментів білки зазнають гідролізу. Кінцевими продуктами цього перетворення є амінокислоти, залишки яких входять до складу білка. Гідроліз відбувається в кілька стадій:
білок → поліпептиди →дипептиди → амінокислоти.
Існують характерні реакції за участю білків. Вони супроводжуються зміною кольору, тому їх називають кольоровими. До цих реакцій належать біуретова, ксантопротеїнова та ін.
При взаємодії білків із розчином солі Купруму (П) в лужному середовищі виникає фіалкове забарвлення. Це – біуретова реакція, яка є якісною на пептидні групи.
Якщо білки або їхні розчини нагрівати з концентрованою нітратною кислотою, то залишки ароматичних амінокислот, наявні в білках, взаємодіють із цією кислотою з утворенням нітросполук жовтого кольору (ксантопротеїнова реакція). Потрапляння концентрованої нітратної кислоти на шкіру викликає появу на ній жовтої плями, яка не змивається водою.
Практичне значення. Білки є найважливішою складовою харчування людини і раціону тварин. Добова потреба в білках дорослої людини становить у середньому 80 г. У тваринництві й птахівництві з метою збільшення харчової цінності кормів їх збагачують білками, виробленими за допомогою мікробіологічного синтезу.
Широке застосування мають різноманітні речовини і матеріали, основу яких складають білки. Серед них – вовна, шовк, шкіра, хутра, клеї, желатина тощо. У пральні порошки вводять біодобавки. Це – ферменти, які каталізують розпад білкових забруднень білизни та одягу.
Білки, як відомо, є поліпептидами. Чи всі поліпептиди, на ваш погляд, можна називати білками?
Яка різниця між протеїнами і протеїдами?
Охарактеризуйте первинну, вторинну і третинну структури білка.
Що таке денатурація білка? Чим вона може бути зумовлена?
Чому білкову їжу не можна замінити їжею, складовими якої є жири або вуглеводи?
Масова частка білків у листі шпинату становить 2,3 %, а середня масова частка Нітрогену в білках – 16 %. Яка маса Нітрогену міститься в 1 кг шпинату?