• Музична спадщина та невідомі сторінки творчого шляху композитора

Ще за часи навчання в КМА А. Ведель паралельно почав писати музику. Музична діяльність Веделя 1792-1796 рр. була дуже плідною. За 1793-1795  рр. він написав 6 концертів, можливо, ще й низку інших композицій, які не ввійшли до відомого автографа.

У березні 1796 р. генерала Леванідова призначено генерал-губернатором Харківського намісництва. До Харкова переїхав також і композитор, взявши з собою найкращих співаків і музикантів. Тут він організував новий намісницький хор і оркестр, викладав спів і музику в Казенному училищі при Харківському колегіумі.

Продовжував композитор і творчу працю. Написав 3 концерти: «Воскресни Боже» та «Услыши Господи глас мой» (6 жоатня 1796 р.) та ін. Названо лише датовані твори, але в цей час композитор міг написати ще ряд інших композицій, зокрема двохорний концерт «Господь спасет мя». У Харкові дуже високо цінували композитора та його твори. Концерти Веделя вивчалися й виконувались у Харківському колегіумі, їх співали у церквах.

На початку 1797 р. за наказом імператора Павла І корпус Леванідова розформовано, Харківське намісництво ліквідовано, і Леванідов залишив Харків. Царським указом усі «не положені» за штатним розписом полкові капели було ліквідовано,-- і Ведель подав рапорт із проханням про відставку.

Указом Державної військової колегії від 12 жовтня 1797 р. Ведель: «от воинской службы на собственное пропитание отставлен с тем же чином с ношением мундира». Перейшов працювати у цивільне відомство Олексія Григоровича Теплова, губернатора новоствореної Слободсько-Української губернії.

Теплов у молодості дістав прекрасну музичну освіту. Він ставився до Веделя якнайкраще. Композитор продовжував свою музичну діяльність, розпочату при генералові А. Леванідові: керував губернською капелою, був капельмейстером вокального класу у Казенному училищі при Харківському колегіумі, його учні посідали найперші місця у придворній капелі Санкт-Петербурга, Москви та Петербурзьких митрополичих хорах. Диригент Санкт-Петербурзької придворної капели, видатний композитор Дмитро Бортнянський відгукувався про веделівські вокальні класи як про «музичну академію». Але поступово культурно-мистецьке життя Харкова занепадає. Ліквідовано театр, губернський хор й хори у військових частинах, симфонічні оркестри, виконання творів Веделя у церквах заборонено.

Наприкінці літа 1798 Ведель виїхав до Києва. Жив у батьківському домі на Подолі, працював над новими творами. Написав два концерти: «Боже законоприступницы восташа на мя» (1798) і «Ко Господу всегда скорбыти ми». Виконувалися ці концерти у Київському Братському Богоявленському й Софійському соборах. Але можливостей застосувати свої здібності Ведель, очевидно, не бачив. Він писав своєму учневі: «Я цілком невлаштований у моїй долі. Ні се ні те, але що робити?»

За роки життя А. Ведель працював у Москві, Харкові, Києві. Музичні твори Веделя маловідомі, за винятком кількох особливо популярних, як «Покаянія отверзі», «На ріках Вавілонських», літургія тощо. Ведель як композитор, можливо, для свого часу був консерватором, бо ставився проти італійських течій і, навпаки, базувався на старих українських традиціях. До Італії композитор не їздив, навпаки – його завжди тягло до Київської лаври з її старими традиційними лаврськими розспівами.