
- •Творча спадщина максима созонтовича березовського (1745 - 1777)
- •Творчій і життєвий шлях композитора
- •Духовний концерт «Не отвержи мене во время старости»
- •Запитання та завдання для перевірки знань
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Музичний шлях дмитра степановича бортнянського (1751-1825)
- •Творчій шлях видатного українця
- •Італійський період творчості д.С. Бортнянського. Перші твори
- •Петербурзький період творчості д.С. Бортнянського
- •Духовні хорові концерти. Остання роки творчого життя композитора
- •Запитання та завдання для перевірки знань
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Творчий шлях та музична спадщина артема лук’яновича веделя (1767 — 1806)
- •Життєвий шлях українського композитора
- •Музична спадщина та невідомі сторінки творчого шляху композитора
- •Трагічна доля українського майстра духовної музики
- •Хорова творчість композитора
- •Запитання та завдання для перевірки знань
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
Запитання та завдання для перевірки знань
Біографічні дані М.С. Березовського.
Вчителі великого майстра М. Березовського.
Визначні твори М. Березовського.
Визначте особливості музичної форми духовного концерта «Не отвержи мене во время старости».
Питання для самостійної роботи
М. Березовський – засновник циклічного хорового концерту.
Творчі зв’язки М.С. Березовського.
Невідомі твори великого українського митця М.С. Березовського.
Музичний аналіз твору М.С. Березовського (за вибором студента).
Література
Архімович Л.Б. Українська класична опера. К.: ДВОМІМЛ, 1957.
Витвіцький В. Максим Березовський. – Львів, 1994. – С. 27.
Герасимова-Персидська Н.О. Хоровий концерт на Україні в XVII – XVIII ст. К.: Музична Україна, 1978.
Рыцарева М.Г. Композитор М.С.Березовский: Жизнь и творчество. Л., 1983 – 142 с.
Шагинян М.С. Встреча с Березовским. – “Музыкальная жизнь”, 1964, № 4.
Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. К.: Музична Україна, 1980.
Музичний шлях дмитра степановича бортнянського (1751-1825)
План
Творчій шлях видатного українця.
Італійський період творчості Д.С. Бортнянського. Перші твори.
Петербурзький період творчості Д.С. Бортнянського.
Духовні хорові концерти. Остання роки творчого життя композитора.
Творчій шлях видатного українця
Другу половину XVIII ст. дослідники недаремно називають «золотим віком» української музики. Адже тут поруч з корифеями –Березовським, Бортнянським, Веделем – працювали десятки талановитих композиторів і співаків, виконавців на різних інструментах і теоретиків. Але ніхто з них не здобув такої гучної, тривалої і заслуженої слави, як Дмитро Бортнянський, ніхто не став таким "улюбленцем долі", чия творчість, різноманітна, численна, звучала і в храмах, і в аристократичних салонах, і з нагоди державних свят. До сьогодні Бортнянський справедливо вважається одним з найславетніших українських композиторів, гордістю і славою вітчизняної культури, котрого знають не лише на Батьківщині, але й у всьому світі, виконують навіть у далекій Америці.
Він. народився 26 (28) жовтня 1751 року, як і Березовський, у Глухові. Його батько, ймовірно, походив із західних регіонів України, з Прикарпаття, з села Бортного, проте прагнув потрапити до гетьманської столиці. Бортнянський, як і його старший колега, дитиною навчався у знаменитій глухівській школі, та вже в семирічному віці, завдяки своєму чудовому голосу, був прийнятий у Придворну півчу капелу у Петербурзі. Як і більшість хористів Придворної півчої капели, поруч з церковним співом, він виконував також і сольні партії в італійських операх, причому спочатку в 11 - 12-річному віці - жіночі (така тоді була традиція, що жіночі ролі у операх співали молоденькі хлопчики), а вже пізніше - і чоловічі.
Італійський період творчості д.С. Бортнянського. Перші твори
Сімнадцятилітньому
Бортнянському, як особливо обдарованому
музикантові, теж призначають стипендію
-"пансіон" в Італію. Однак, він
вибирає місцем свого постійного
проживання вже не Болонью, як Березовський,
а інший важливий культурний центр –
Венецію. Це багате портове місто славилось
своїм оперним театром - першим публічним
театром у світі, де вистави могли
відвідувати всі бажаючі, а не лише
вельможі. У Венеції жив і його колишній
вчитель з Петербургу, італійський
композитор Бальтасаре Галюппі, котрого
він знав і шанував ще з років навчання
у Петербурзі. Галюппі допомагає молодому
музикантові здобувати професійні
знання, а окрім того, щоби поглибити їх,
Бортнянський
виїжджає
на навчання і до інших великих культурних
центрів - до Болоньї (до падре Мартіні),
і до Риму, і до Неаполю.
Італійський період був тривалим (близько 10 років) та напрочуд плідним у творчості Бортнянського - він написав тут три опери на міфологічний сюжет ("Креомт", "Алкід", "Квінт Фабій"), а також сонати, кантати, церковні твори. Ці опуси виявляють як блискучу майстерність автора у оволодінні композиторською технікою провідної європейської школи - італійської, так і близькість до пісенних джерел свого народу: не раз у блискучій мелодії арій відчувається наспівна українська лірика пісень та романсів.
У 1779 р. з Росії надходить лист з вимогою негайно повернутись у Петербург. Не надто охоче скорився Бортнянський цьому наказові - доля Березовського була йому добре відома - проте він вирушає у дорогу. На шляху до Петербургу на короткий час він затримується у іншому музичному центрі Європи, столиці Австрії, Відні, де зав'язує знайомство з відомим на той час італійським композитором А.Сальєрі, знаним в історії як суперник Моцарта.