Харчові добавки, які подовжують термін зберігання харчових продуктів

Консервування харчових продуктів застосовують для запобігання їх псуванню. Причину псування в більшості випадків становить розмноження в них мікроорганізмів

У сучасних умовах життя виникає необхідність тривалогозберігання харчових продуктів, яке можна подовжити, додаючи речовини, які затримують або припиняють ріст і розмноження мікроорганізмів – ці речовини називають хімічними консервантами. До них належать: двоокис сірки; бензойна і сорбінові кислоти, перекис водню, гексаметилентетрамін та інші харчові речовин

Слід зазначити, що використання хімічних консервантів у технологічній переробці харчових продуктів дедалі частішає

До хімічних консервантів висуваються такі вимоги:

• вони повинні справляти ефективну антимікробну дію

• не змінювати органолептичних властивостей харчових продуктів

• бути безпечними для організму людини

К онсервуючі властивості окремих хімічних сполук не залежать від рівня кислотності (рівня рН)

Ефективність консервантів залежить від їх концентрації в середовищі

Більшість консервуючих органічних кислот практично не розчинні у воді, у зв’язку з чим використовуються їх солі

У зв’язку з різною антимікробною активністю доцільно використовувати разом декілька консервантів (антимікробна дія при цьому посилюється), а також у присутності аскорбінової кислоти

Жоден із консервантів не є універсальним, тобто придатним для всіх харчових продуктів

Останніми роками спеціалісти з харчування велику увагу приділяють харчовим волокнам як одному з важливих компонентів їжі

Харчові волокна в організмі людини виконують життєво важливі функції: механічно стимулюють роботу шлунка, адсорбують отруйні хімічні сполуки та важкі метали і виводять їх із організму

Джерелом харчових волокон є овочі та фрукти, висівки злакових культур

Найбільшого використання набули такі добавки, як пектин, метилцелюлоза. Їх можна використовувати і як загусники, і як джерело харчових волокон

Метилцелюлозу використовують як піноутворювач у виготовленні солодких страв на основі плодових соків і пюре (кремів, мусів і самбуків) вітамінно-кислородних коктейлів, молочно-фруктових прохолоджувальних напоїв і як стабілізатор для м’якого фризерного морозива

4. Методи контролю за вмістом чужорідних хімічних речовин у харчових продуктах