
- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
Метод частіше за все використовується, коли земля надається в оренду окремо від будівель і споруд. При цьому щорічний прибуток від оренди, який визначається як різниця між розміром орендної плати та податками на власність і експлуатаційними витратами, може бути переведений у вартість земельної ділянки шляхом (прямої та непрямої) капіталізації.
Найпростішим способом визначення ставки (норми) капіталізації є аналіз співвідношення орендної плати до ціни продажу земельних ділянок. Однак його застосування можливе лише при умові розвинутого ринку землі.
Тому доцільніше норму капіталізації визначати аналогічно ставкам позичкового проценту, що отримують інвестори на розміщення капіталу з тим самим ступенем ризику, шляхом підсумовування:
- безризикової процентної ставки;
- проценту за ризик, пов’язаного з інвестиційними вкладеннями в країні;
- проценту за інвестиційний менеджмент;
- проценту за низьку ліквідність.
Спочатку методом капіталізації чистого прибутку від експлуатації будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, встановлюють вартість забудованої ділянки. При цьому оцінюють і капіталізують те значення прибутку, який приносила б земельна ділянка за умови її забудови відповідно до визначеного для неї найбільш ефективного використання.
Потім визначають внесок проведених покращень в загальну вартість земельної ділянки, який віднімають від неї за методом залишку для землі. Різниця являє собою вартість власне земельної ділянки.
Капіталізацією доходу називають перерахунок потоку майбутніх доходів від використання земельної ділянки у поточну вартість.
Методами даного підходу є пряма капіталізація та непряма капіталізація доходу. Вибір конкретного методу залежить від обсягу наявної ринкової інформації щодо очікуваних доходів від володіння (використання) земельною ділянкою, стабільності їх одержання, мети оцінки тощо.
При прямій капіталізації чистого доходу оцінна вартість земельної ділянки визначається за формулою:
,
(17.4)
де Цкп – оцінна вартість земельної ділянки (визначена шляхом прямої капіталізації чистого доходу), грн;
До – річний чистий дохід (фактичний або очікуваний), грн;
Ск – ставка капіталізації (у відсотках).
Ставка капіталізації залежить від ринкових умов, що склалися на момент оцінки (наприклад, 12,5 %).
Ставка (норма) капіталізації – коефіцієнт перерахунку річного чистого доходу в поточну вартість земельної ділянки.
Враховуючи, що метод капіталізації передбачає оцінку доходів від орендної плати за декілька років, необхідно дисконтувати грошові надходження, що очікуються за холдинговий період, в їх поточну вартість. Для цього використовується формула непрямої капіталізації (дисконтування грошових потоків):
,
(17.5)
де Цкн – оцінна вартість земельної ділянки, визначена шляхом непрямої капіталізації чистого доходу, грн;
Доі – очікуваний чистий дохід за 1-й рік, грн;
t – період (у роках), який враховується при непрямій капіталізації чистого доходу (строк холдингового періоду).
Ставка капіталізації чистого доходу визначається співвідношенням між чистим річним доходом та ціною продажу подібної земельної ділянки або кумулятивним способом – як сума безризикової процентної ставки, ризику на інвестування та ліквідність земельної ділянки.
При визначенні ставки капіталізації чистого доходу як співвідношення між чистим річним доходом та ціною продажу подібної земельної ділянки використовується формула:
,
(17.6)
де Цан – ціна продажу подібної земельної ділянки за ринкових умов, грн.
В кумулятивний спосіб величину ставки капіталізації чистого доходу визначають за формулою:
,
(17.7)
де Бк – безризикова процентна ставка (коефіцієнт);
Ір – ризик на вкладення інвестицій (коефіцієнт);
Лр – ризик на ліквідність земельної ділянки (коефіцієнт).
Крім зазначених у формулі (7.7), можуть враховуватись також ризики, пов’язані з управлінням інвестиціями, інфляційними очікуваннями, станом економіки в конкретній галузі та ін.
Чистий річний дохід із забудованої земельної ділянки прирівнюється до валового доходу, за винятком витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією забудованої ділянки, в тому числі об’єктів нерухомого майна, які на ній розташовані. В іншому випадку чистий річний дохід із забудованої земельної ділянки прирівнюється до доходу від оренди ділянки за ринкових умов.
Якщо використання земельної ділянки нерентабельне, за основу береться річний дохід від подібної за цільовим призначенням земельної ділянки або очікуваний дохід за умов ефективного використання земельної ділянки.
Крім прямої і непрямої (дисконтування грошових потоків) капіталізації існують такі способи капіталізації як:
- іпотечно-інвестиційна техніка Елвуда;
- модель Гордона та ін.
Вони враховують характер і тривалість потоку прибутків від володіння землею, передбачуваний прибуток від наступного перепродажу, інші види прибутків від передачі частини майнових прав.
Дисконтування – це процедура приведення майбутніх потоків готівки до поточної вартості.
Коефіцієнт зв’язку між майбутньою і поточною вартістю грошових потоків називають ставкою дисконту.
Те, що ризик є суб’єктивною категорією й оцінка його різними інвесторами може бути різною, знаходить висвітлення в різних концепціях (видах або стандартах) вартості. При визначенні ринкової вартості необхідна норма прибутку і відповідно ставка дисконту відображають оцінки ризику, властиві ринку капіталу, тобто типовому на даному ринку або «середньому» інвестору.
Класичними методами визначення ставки дисконту можуть бути такі:
- метод підсумовування премій за ризик – модель поводження типового інвестора при формуванні ним своїх вимог до норми прибутку на інвестиції;
- метод оцінювання капітальних активів, заснований на теорії рівноважної залежності між необхідною нормою прибутку на капітал, вкладений у будь-який актив, і ризиком, з яким пов’язане одержання даного прибутку;
- метод дисконтування дивіденду (вимірювання норми прибутку за дивідендом), який ґрунтується на допущенні, що вартість простої акції дорівнює поточній вартості майбутніх дивідендних виплат. Ця модель може бути також названа моделлю безкінечного періоду володіння;
- екстракція з даних про трансакції на ринку – найочевидніший і дуже ненадійний метод, суть якого полягає у визначенні фактичної прибутковості інвестицій в акції підприємства – аналога на короткостроковому інтервалі (наприклад, рік). Метод ґрунтується на понятті «загальної норми прибутку».
Вартість земельної ділянки може бути визначена також поєднанням методу капіталізації та методу залишку для землі.
За цим підходом оцінка вартості До (чистий операційний дохід земельної ділянки) визначається як залишок між очікуваною ціною Цо продажу забудованої земельної ділянки (або капіталізованим чистим річним доходом від її використання) та всіма витратами Вос на експлуатацію нерухомого майна за формулою:
.
(17.8)
В Івано-Франківській області найчастіше здійснюється надання в оренду земельних ділянок разом з будівлями та спорудами, що потребує подальшого виділення внеску земельної ділянки в обчислений дохід, який має значну частку суб’єктивності.
Для розрахунку оцінної вартості земельної ділянки за цим підходом є умови здавання об’єкта в оренду та отримання потенційного валового доходу, тобто:
,
(17.9)
де Цо – капіталізований дохід від здачі об’єкта в оренду, грн;
S – площа приміщень, що здаються в оренду, м2 ;
С – ринкова ставка, грн/м2.