
- •Гомологічний ряд, номенклатура і фізичні властивості насичених альдегідів
- •Альдегіди CnH2nO
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Гомологічний ряд, номенклатура і фізичні властивості насичених кетонів
- •Кетони (CnH2nO)
- •Хімічні властивості кетонів
- •Насичені одноосновні карбонові кислоти
- •Складні естери
- •Аміди карбонових кислот r–co–nh2
- •Нітрили карбонових кислот r–c≡n
- •Сульфокислоти r–so3h
- •Нітросполуки r–no2
- •Якісні реакції на окремі класи органічних сполук
Якісні реакції на окремі класи органічних сполук
Клас сполуки |
Реагент |
Схема реакції |
Що спостерігається |
1. |
2. |
3. |
4. |
Алкени |
1. бромна вода 2. Розчин KMnO4 |
**С=С**+ Br2 → **CBr–CBr**; **С=С** + KMnO4 + HOH → → **СOH–СOH** + MnO2 + KOH. |
Знебарвлення розчину бромної води. Знебарвлення розчину KMnO4, і утворення розчину бурого кольору. |
Алкіни |
1. бромна вода
|
R–C≡C–H + Ag2O→R–C≡C–Ag + H2O |
Аналогічно до попереднього. Утворення розчину ацетелиніду срібла срібного кольору. |
Ароматичні вуглеводні |
HNO3; H2SO4 |
C6H6 + HO–NO2 (+H2SO4) → →C6H5NO2 + H2O |
Після додавання води до реакційної суміші утворюється масляниста рі-дина (осад) з запахом гіркого магда-лю. |
Гомологи бензену |
Розчин KMnO4 |
C6H5–R + KMnO4 → C6H5–COOH + +H2O + CO2↑ + MnO2 + KOH |
Знебарвлення розчину KMnO4 при нагріванні і утворення бурого осаду. |
Галогенпохідні |
1. Мідний дріт (проба Бельштейна) 2. Спирт, натрій, розчин AgNO3 (Степанов) |
R–Cl + CuO → CuCl2 + CO2↑ +H2O R–OH + Na → R–ONa + [H] R–Cl + 2[H] → R–H + HCl HCl + AgNO3 → AgCl↓ + HNO3 |
Забарвлення полум'я в зелений колір (купрум галогеніди). Утворення аргентум галогені дів. |
|
1. Натрій 2. ZnCl2 + Hclконц. (проба Лукаса) 3. Cu(OH)2 |
2R–OH + 2Na → 2R–ONa + H2↑ R3C–OH + HCl → R3C–Cl + H2O
|
Виділення газоподібного водню при розчиненні натрію. Трет. – утворення маслянистого; шару. Втор. – помутніння розчину; Перв. – р-н залиш. прозорим. Утв. Вомплю солі міді синього кольору |
Феноли |
FeCl3 |
6ArOH + FeCl3 → [Fe(O–Ar)6]3- + 6H+ + 3Cl- |
Поява синього, фіолетового, або іншого забарвлення компл. Солі заліза |
Карбонільні сполуки |
Ag2O в NH4OH Cu(OH)2 |
RCHO + Ag2O → RCOOH + 2Ag
RCHO+2Cu(OH)2→RCOOH+Cu2O↓ |
Утворення осаду срібла (срібне дзеркало); утворення червоного осаду Cu2O |
Альдегіди і кетони |
2,4–динітрофенілгідразин NaHSO3, йод, крохмаль J2 + NaOH |
NaHSO3 + J2 + H2O → NaHSO4 + 2HJ –CO–CH3 + 3NaOJ → –CO–CJ3 + +3NaOH –CO–CJ3 + NaOH → –COONa + CHJ3 |
Утворення 2,4–фенілгідразонів. В присутності –С=О – утворення синього забарвлення після додавання крохмалю. Утворення жовтого осаду йодоформу. |
Карбонові кислоти |
NaHCO3 NaOH, AgNO3 |
R–COOH + NaHCO3→ RCOONa + + H2O + CO2↑ RCOONa+AgNO3→RCOOAg+NaNO3 |
Розчинення в розчині NaHCO3 з виділенням газоподібного CO2. Утворення білого осаду погано розчинної срібної солі. |
Типи реакцій класів органічних сполук
Характерна група |
Клас |
Типи реакцій |
Реагенти |
–CH2–CH2– |
Алкани |
S H E H2 |
Cl2, Br2, HO–NO2, HO–SO3H, Cl–SO2–Cl, Cl2+SO2, TO(Cl2O3) |
CH2=CH2 |
Алкени |
А по С=С |
H2, Br2, Cl2, HBr, H–OH, HO–SO3H, [O], O3, NH3 |
–C≡CH |
Алкіни |
A по C≡C Iн, біля С≡ |
H2, Br2, Cl2, HCl, H–OH, HCN, HOR H–O–C–R, Na, Na–NH2, Ag2O, R–MgJ, H2C=O |
C6H6 |
Ароматичні |
SEH в ядрі А по ядру |
HO–NO2, HO–SO3H, Hal2, R–Cl, R–OH, R–CCl, R–CH=CH2(AlCl3) Cl2(hυ)-тільки бензен, H2 |
***C–Hal |
Галагенопохідні |
I Hal E H Hal |
H–OH, NaOH, NaCN, AgNO3, Na–OR, Na–O–CO–R, NH3, MgTo(NaOH, спиртовий розчин) |
***C–OH |
Спирти |
SH в OH S OH E–H–OH |
Na, R–CO–OH HBr, HCl, PCl5, NH3 To(H2SO4), To(Al2O3) |
**C=O |
Кетони |
А по С=0 S O в C=0 |
H2, HCN, H–SO3–Na, H–OR, R–MgJ, PCl5, H2N–X (де Х=H, OH, NH–C6H5) |
*(C=O)–H |
Альдегіди |
А по С=0 S по C=0 Окислення |
Див. кетони Див. кетони Ag2O, Cu(OH)2 |
*(C=O)–OH |
Кислоти |
S OH в COOH |
NaOH, CaO, Mg, Zn PCl5, R–OH, NH3(To) |
–NH2 |
Аміни |
SH в NH |
R–Cl, R–Br, R–C≡0, Cl2, (R–C≡0)2O, HO–NO |
Реакції що призводять до збільшення довжини карбонового ланцюга
N п/п |
Назва реакції |
Вихідна сполука |
Схема реакції |
||
Збільшення ланцюга на один атом карбону |
|||||
1. |
Оксосинтез |
Алкен |
R–CH=CH2 + CO + H2 → R–(CH2)2–CHO |
||
2. |
Етиленування |
Ацетилен, Фоформальдегід |
HC≡CH + H–(C=O)–H → HC≡C–CH2OH |
||
3. |
Одержання нітрилів |
Галоген алкан |
RBr + KCN → RC≡N + KBr |
||
4. |
Синтез з реактивів Гріньяра |
Галогеналкан |
RBr+Mg→RMgBr (+CO2)→R(C=O)–O–MgBr |
||
5. |
Оксонітрильний синтекз |
Карбонільна сполука |
R–COO* + HCN → R–(COH)*–CN |
||
6. |
Амінонітрильний синтез |
Карбонільна сполука |
RCOO* + NH4CN → R–(CNH2)*–CN |
||
Збільшення ланцюга в двоє |
|||||
1. |
Пірозі метану |
Метан |
2CH4 → HC≡CH + H2↑ |
||
2. |
Реакція В’юрка |
Галоген алкан |
2RBr + 2Na → R–R + 2NaBr |
||
3. |
Ди і Тримеризація ацетилену |
Ацетилен |
2HC≡CH→H2C=CH–C≡CH |
||
4. |
Альдольна (кротонова) конденсація |
Альдегід |
2R–CH2CHO→RCH2CHOH–CHR–CHO |
||
Збільшення ланцюга на будь-яку кількість атомів карбону |
|||||
1. |
Синтез з допомогою ацетелинідів |
Ацетилинід металу |
R–C≡C–Na + R'Br → RC≡CR' + NaBr |
||
2. |
Синтез з реактивів Гріньяра |
Карбонільна сполука |
R–CO– + R'MgBr → R–(C*–R')–OmgBr |
||
3. |
Реакція фіделя–Крафтса |
Ароматичні сполуки і галогеналкани |
C6H6 + RCl → C6H5R + HCl |
Етан
Метан→Хлорметан→Метанол→Формальдегід
↓
Дихлорметан→Динітрил→Малонова кислота
Алкан (алкен)→Галогеналкан→Нітрил→Амін
↓
Карбонова кислота
Алкен→Дигалогеналкан→Динітрил→Двохосновна кислота
Метан→Ацетилен→Етаналь→Етиловий спирт
↓ Оцтова
кислота
Альдоль, кротоновий альдегід
Ацетилен→Вінілацетилен→Дивініл→1,4-дибромбутан
↓ ↓
Хлоропрен Динітрил
↓
Адипінова кислота
Ацетилен→Ацетеленід→Алкілацетилен→Кетон
↓ ↓
Алкілетилен Спирт
↓
Алкан
Ацетилен→Етаналь→Оксінітрил→Оксикислота→Акрилонітрил→Амінонітрил→Амінокислота→Акрилова кислота
Ацетилен→2-пропінол-1→пропанол-1→пропіонова кислота
2-пропенол-1→2-пропеналь→акрилова кислота
Ацетилен→бензол→алкілбензол→бензойна кислота
нітробензол→анілін→сіль→фенол