ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. СТВОРЕННЯ МАКЕТУ ВИДАННЯ КАТАЛОГУ ЗАСОБІВ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ 4

1.1 Підготовка макету 4

1.2 Методи роботи із сторінками публікації 8

1.3 Імпорт зображення 11

1.4 Організація роботи із складеною публікацією 13

1.5 Зміст публікації 18

1.6 Створення каталогу 20

2. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ 25

ВИСНОВОК 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 31

ВСТУП

Програма Adobe PageMaker є складовою частиною лінійки програмних продуктів фірми Adobe, до складу якої крім того входять Adobe Table, Adobe FrameMaker, Adobe PageMill, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Adobe Streamline, Adobe Premier. Практично кожна з цих програм є світовим лідером в своїй області. Маючи на увазі, що для поліграфічного виводу документів широко використовується створена фірмою Adobe технологія Type 1, можна прийти до висновку, що фірма Adobe є фактичним монополістом в області видавничих та графічних систем.

Видавничі системи використовуються для взаємного розташування тексту і графічних зображень в публікації, підготовки публікації до друку і т.ін.

Переваги програм комп'ютерної верстки найбільш яскраво виявляються в зручності макетування і компоновці текстового і графічного матеріалу. Якщо набір, правку і редагування тексту простіше і зручніше виконувати в текстовому процесорі Microsoft Word, а обробку графіки - в спеціалізованих додатках, таких, як CorelDRAW і Photoshop, то для верстки, безумовно, набагато краще підходить PageMaker.

Актуальність теми на сьогоднішній момент в тому що багато редакцій створюють за допомогою Adobe PageMaker газети, буклети, каталоги, брошури, візитки, бланки.

PageMaker володіє могутніми засобами, що полегшують процес розміщення об'єктів на смузі і забезпечують верстальнику повну свободу для реалізації своїх творчих задумів.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні навички роботи з програмою Adobe PageMaker 7.0 та створення за допомогою неї каталогу засобів обчислювальної техніки.

Метою даної роботи є ознайомлення та вивчення функцій даної програми та створення за допомогою неї каталогу.

1. Створення макету видання каталогу засобів обчислювальної техніки

1. Підготовка макету

Макет – це взірець публікації, виготовлення якої є етапом підготовки видання і має на меті остаточну перевірку правильності написання і розташування текстового та ілюстраційного матеріалу.

Макетом видання називається взаємне розміщення елементів макету: колонок, текстових блоків, графічного матеріалу, колірних рішень, а також колонтитулів, розділових ліній, рамок і інших елементів оформлення.

Етапи макетування:

• Створення ескізу ( Композиційне розміщення елементів на листі заданого формату).

• Створення макету.

• Виготовлення оригінал-макету.

Ціль макетування – упорядкувати документ, зробити його легким для читання. При цьому потрібно врахувати:

• Загальні елементи публікації.

• Кількість рівнів заголовків.

• Розміщення тексту на сторінках.

• Місце ілюстрацій.

Вимоги до елементів макету

Колірна модель. Всі елементи макету, включаючи растрові та векторні ілюстрації, повинні бути у колірній моделі, що точно відповідає колірній моделі, що буде використовуватися під час друку публікації. Тобто:

1. Якщо публікація буде друкуватися стандартними фарбами, що змішуються CMYK, то всі ілюстрації повинні бути виконані у колірному просторі CMYK, текст і всі елементи оформлення повинні бути «поділені» у той же колірний простір. Тобто у публікації не повинно бути ілюстрацій у колірних просторах, відмінних від CMYK або Grayscale, не повинно бути текстів або елементів оформлення, пофарбованих у плашкові (Spot) кольори.

2. Якщо публікація буде друкуватися фарбами, що змішуються CMYK плюс додаткові плашкові фарби (наприклад, CMYK + Pantone), то ілюстрації й елементи оформлення можуть мати колірну модель CMYK або лише ті плашкові кольори, якими реально буде здійснюватися друк. У разі, коли потрібно у растровій ілюстрації змішати CMYK і плашкові фарби, необхідно зберегти ілюстрацію у форматі Adode PhotoShop EPS DCS 2 (при цьому треба пам'ятати, що найменування додаткових фарб у файлі DCS і в програмі верстки повинні збігатися літерами з урахуванням регістру).

3. Якщо публікація буде друкуватися в одну фарбу (наприклад, Pantone або чорно-біле видання) всі ілюстрації й елементи оформлення повинні бути пофарбовані у той самий колір. Рекомендуємо використовувати колірну модель GrayScale.

4. Якщо у публікації буде застосовано місцеве лакування, то лакове виконання має бути виконане у вигляді додаткової плашкової фарби та мати атрибут Overprint («Запечатати по поверхні»). Те ж саме стосується тиснення та додаткової обробки - висічка, бігування та ін.

Використання в макеті колірної моделі RGB не допускається.

У поліграфії використовується лише модель CMYK!

Використання в макеті кольору Registration не рекомендується. Він призначений тільки для технологічних елементів, наприклад, для приводних хрестів.

Не створюйте у дизайні копій основних (Cyan, Magenta, Yellow, BlacK) кольорів та не використовуйте їх для оформлення елементів полоси.

Не змінюйте значень треппінгу, що існують за умовчанням після інсталяції пакету верстки, якщо Ви не цілком упевнені. За призначення об'єктам у верстці ручного трепінгу (відмінного від налаштувань за умовчанням) відповідальність несе замовник.

Обрізний формат сторінки. Більшість програм верстки дозволяє виносити елементи полоси видання за межі обрізного формату сторінки. Рекомендуємо Вам довідатися у друкарні про розмір припуску на обрізання для зображень, заверстаних під обріз.

Товщина ліній. Лінії товщиною менш ніж чверть пункту, мають вигляд на роздруківках лазерних принтерів значно більш щільних, ніж вони є насправді. Не використовуйте для оформлення типографічних елементів смуги ліній з атрибутом Hairline. Мінімально можлива товщина лінії, відтворена вивідним пристроєм, може виявитися замалою. Мінімальна товщина лінії, що рекомендується – 0,25-0,3 pt.

Масштабування зображень. При заверстуванні у полосу всі зображення повинні бути доведені до потрібного масштабу не засобами програми верстки, а засобами Photoshop. Масштабування зображень у програмі верстки призводить до збільшення витрат часу на растрування файлу та може призвести до погіршення якості або перекручування зображення.

Кадрування зображень. Всі зображення повинні бути максимально точно кадровані не засобами програми верстки, а у Photoshop, перед заверстуванням їх у полосу. Кадрування зображень у програмі верстки призводить до збільшення витрат часу на растрування файлу – це сповільнює обробку Вашої роботи.

При верстці оригінал-макетів повнокольорової продукції потрібно враховувати наступне:

а) відносно невеликі об'єкти чорного кольору (текст кеглем до 20 пт, лінії та ін.) завжди повинні друкуватися поверх іншого зображення (overprint black);

б) більші об'єкти чорного кольору (тексти більших кеглів, більші плашки) необхідно розфарбовувати так званим «складеним чорним» (З:55-M:45-Y:45-B:100). У протилежному випадку ми одержимо плашку або «лису», тобто сіру або прозору, коли з-під неї помітно фонове зображення.

Будь ласка, не вбудовуйте в напівтонові зображення колірні профілі, якщо ви не цілком упевнені.

Варто всіляко уникати передачі штрихових зображень (логотипи, мальовані знаки, схеми, діаграми та ін.) у напівтоновому форматі. Для одержання максимальної якості такі зображення треба «векторизувати», тобто малювати у векторній програмі (Adobe Illustrator) або переводити у векторний формат за допомогою програм-трасувальників типу Adobe Streamline (другий спосіб набагато гірше). Потрібно усвідомлювати, що відсканований логотип буде виглядати гірше від мальованого, а логотип, узятий з web-сайту відповідної фірми (GIF 72 dpi) взагалі призведе до отримання відбитку неприпустимо низької якості.

Переваги програм комп'ютерної верстки найбільше яскраво проявляються в зручності макетування й компоновки текстового й графічного матеріалу. Якщо набір, виправлення й редагування тексту простіше й зручніше виконувати в текстовому процесорі типу Microsoft Word, а обробку графіки - у спеціалізованих додатках, таких, як CorelDRAW і Photoshop, то для верстки, безумовно, набагато більше підходить PageMaker.

PageMaker має потужні засоби, що полегшують процес розміщення об'єктів на смузі й що забезпечують верстальщику повну волю для реалізації своїх творчих задумів.

Для підготовки каталогу нам потрібно буде верстати і розмістити декілька десятків або навіть сотень сторінок. Такий об'єм роботи необхідно чітко організувати. Каталог, що випускається, має бути єдиним по оформленню і усі необхідні матеріали мають бути розташовані в суворій послідовності. Крім того, в каталогах є і особливі елементи верстання - зміст, предметний покажчик, суцільна або роздільна пагінація, іноді - рухливі колонтитули. Про те, як правильно організувати структуру публікації великого об'єму, і піде мова в цій роботі.

У загальному випадку будь-який багатосторінковий документ має бути розбитий на дещо дрібніший. У каталозі розбиття найчастіше здійснюється по розділах. Така організація роботи дає користувачеві ряд переваг. В першу чергу, це підвищення стійкості роботи PageMaker. Чим більше файл, тим більше вірогідність внутрішнього збою в ньому. Розбиття великого файлу публікації на декілька файлів меншого об'єму знижує цю вірогідність. Окрім того, в окремі файли виносяться зміст і предметний покажчик.

Ці два компоненти каталогу складаються автоматично. Рекомендується залишати їх в окремому файлі для прискорення доступу до них з будь-якої публікації. При розбитті каталогу на файли розділів ми зможемо автоматизувати її збір за допомогою команди Книга, у тому числі оформити суцільну пагінацію, зміст і предметний покажчик усієї книги. Нарешті, при такій структуризації матеріалу каталогу можлива роздільна пагінація, наприклад для основного тексту і додатків.

Не дивлячись на те, що великі документи прийнято розбивати на частини, кожен з файлів частин може налічувати десятки сторінок. Особливо це стосується книг, каталогів де простота верстання дає можливість зберігати великий об'єм тексту у файлі цілком допустимого розміру.