Безвідходне споживання
Проблеми екології та раціонального природокористування, як правило, пов’язують з діяльністю промислових підприємств. Проте безліч природних ресурсів прямо чи опосередковано використовуються в нашому побуті. Проблема побутового ресурсоспоживання є дуже важливою і заслуговує на серйозну увагу.
Матеріальні цінності, що задовольняють потреби населення, істотно відрізняються від матеріальних цінностей виробничої сфери. Тому шляхи переходу до «безвідходного типу споживання» мають свої матеріальні та економічні особливості. Насамперед усі обслуговуючі галузі мають набагато нижчий рівень технологічності з огляду на безвідходність. Обсяги відходів на окремих підприємствах та конкретних споживачів незначні, ці відходи дуже різнорідні й багатокомпонентні. Крім того, сфера споживання важко піддається економічному регулюванню, бо необхідність підвищення рівня життя людей не залежить від економії навіть найдефіцитніших ресурсів. Треба враховувати також, що сфера споживання завжди орієнтована на конкретних споживачів, які живуть з додержанням численних національних традицій, мають певний рівень культури тощо.
Отже, проблема раціонального використання природних ресурсів у сфері споживання є складною соціально-економічною проблемою, вирішити яку можна завдяки проведенню комплексу заходів, які умовно ножна поділити на дві групи:
1) заходи економічного регулювання;
2) заходи регулювання споживання через систему виховних заходів щодо свідомого ставлення до ресурсів.
В житті ці заходи взаємопов'язані і взаємозалежні. Наприклад, впровадження нових, удосконалених технічних рішень щодо економії ресурсів має супроводжуватись їх пропагандою і створенням умов для використання.
Один із найбільш використовуваних ресурсів у побуті - вода. Найбільшим її споживачем після промисловості і сільського господарства є житлово-комунальне господарство. Вода створює нам комфортні умови життя — ми користуємося душем, ванною, пральними машинами, миємо подою автомобілі тощо. Витрати води на душу населення є певним барометром рівня життя людей.
Сучасне місто витрачає щодня 300 — 500 л води з розрахунку на одну людину, що значною мірою перевищує мінімальну норму, яка дорівнює 25 л. Вирішення проблеми раціонального споживання питної води неможливе без свідомого ставлення до неї кожної людини. Наприклад, за одну добу з крана цівкою, товщина якої не більша за товщину сірника, витікає понад 480 л води. Близько 20 % питної води йде в каналізацію без використання. Найчастіше втрати води зумовлюються технічними несправностями, порушеннями правил експлуатації водопроводів. Проте нерідко питну воду використовують не за призначенням (наприклад, для поливу зелених насаджень у містах доцільно використовувати неочищену воду).
За даними ООН, близько 250 млн населення планети сьогодні не мають якісної питної води. Водночас один житель Північної Америки споживає води в середньому в 70 — 75 разів більше, ніж житель Центральної Африки чи Аравійського півострова. Майже 70 % усієї прісної води, що споживається у світі, йде на зрошення, а половина її втрачається, не досягаючи кореневої системи рослин.
За даними Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, використання питної води на технологічні потреби становить близько 50 %, тоді як майже 90 % потреб у воді можна задовольняти за рахунок повторного використання води в системах промислового та комунального водозабезпечення. Втрати води під час транспортування становлять 10 — 20 %, нераціональне використання та втрати її у житловому фонді становлять понад 20 %, у промисловості - 20-30 %.
Такі самі проблеми існують і у використанні паливно-енергетичних ресурсів. Нині до 20% від усього обсягу їх споживає житлово-комунальне господарство країни, і цей показник постійно зростає. Наприклад, споживання електроенергії на побутові потреби останнім часом щороку збільшується на 10%, хоч таке збільшення не завжди виправдане. Розрахунки показують, що є всі можливості для економії електроенергії в побуті. У США тільки в 1987 р. використано в побуті електроенергії на 44% менше, ніж передбачалося, при цьому американці не відмовилися ні від телевізорів, ні від кондиціонерів. Спеціалісти підрахували, що коли кожний американець зменшить споживання електроенергії на 10- 30 %, відпаде потреба у 25 великих електростанціях. Якщо в такому місті, як Москва, щодня в коленій квартирі вимикати 60-ватну електричну лампу лише на 1 год., можна зекономити 240 тис. кВт /год. електроенергії, якої вистачить на освітлення житлового мікрорайону.
Ще одним важливим напрямом економії електроенергії є виробництво побутової техніки, яка забезпечує раціональне споживання електроенергії. Вітчизняна промисловість відстає у цьому від світових зразків. Використання люмінесцентних ламп знижує електроспоживання в 3-4 рази, крім того, їх світловіддача вища в 4-6 разів, а термін служби у 5-10 разів довший. Мікрохвильові плити споживають всього 1/3—1/2 тієї енергії, яку використовують звичайні електроплити. До того ж, не всі наші господарки знають, що правильний вибір посуду для приготування їжі на електроплитах дає можливість економити до 10-20 % електроенергії, навіть така дрібниця, як скривлене дно каструлі, призводить до перевитрат електроенергії на 40-60%.
Розраховано, що тільки через недостатнє ущільнення стулок вікон і дверей втрачається 14% теплоти. Низькими темпами впроваджуються спеціальні системи, які забезпечують раціональний режим опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Дуже великі втрати теплоти зумовлюють незадовільна ізоляція теплотрас, витік гарячої води тощо. Через нещільно прикриті двері в холодну пору року дише в одній квартирі «виходить» 4кг вугілля за годину; незаощадливе ставлення до збереження тепла в одній квартирі за опалювальний сезон призводить до втрат 7,5т вугілля. За кордоном для обігрівання домівок використовують сонячну енергію, енергію термальних джерел, вітру тощо. Так, у м. Шварцвальд (Німеччина) споруджено житловий будинок, на даху якого розміщена сонячна батарея потужністю 1,8 кВт, котра влітку забезпечує потреби мешканців в електроенергії повністю, а взимку — на 90%; є тут і колектори для дощової води, що використовується в туалетах.
Нині в Україні фактично ще не встановлено норм споживання води, палива, електроенергії у побуті, тоді як у багатьох країнах світу у квартирах встановлено відповідні лічильники, і за перевищення існуючих норм споживання підвищується оплата. У Німеччині ще у 1903р. було засновано одну з перших фірм з виробництва приладів для обліку використаних теплоти і води. В Україні нині створено спільне німецько-українське підприємство «Ценнер-Україна» — одне з найбільших виробників водо- і теплолічильників. Вартість одного водолічильника становить 50грн, він дає змогу заощаджувати майже 13грн сімейного бюджету щомісяця, а головне, фіксувати реальний об’єм витраченої води. Уряд нашої країни прийняв конкретну програму поетапного встановлення в 1996-2000рр. в усіх будинках житлового фонду засобів обліку та регулювання витрат води і теплової енергії.
Поліпшення навколишнього середовища має не тільки економічне значення, а й істотно підвищує якість життя людей, їхнього фізичного і морального здоров’я. Охорона довкілля - це тільки витрати коштів на очисні споруди, лісонасадження, не тільки вжиття адміністративних заходів проти порушників природокористування. Це насамперед екологічний спосіб мислення, психологічна готовність кожного з нас охороняти і зберігати всі наші природні цінності завжди і всюди, навіть у повсякденному побуті. Нині існує думка про те, що екологічна криза може перейти в глобальну екологічну катастрофу переважмо через непомірне і невиправдане зростання людських потреб. З цього приводу відомий американський економіст Д. Гелбрайт писав, що частина продуктів харчування, які ми виробляємо, сприяє не втамуванню голоду, й ожирінню; частина тютюну, який ми виробляємо, забезпечує не насолоду, а карциному; частина нашого одягу створюється не для того, аби прикрити наготу, а щоб згадати про неї.
Навіть дуже короткий огляд резервів заощаджень у побуті доводить, що ці резерви дуже великі. Економія в побуті - це невеликий крок у великій загальній справі економії та збереження довкілля. Вона дає змогу задовольняти зростаючі потреби людини і вирішувати водночас загальноекономічні та екологічні проблеми. Справді культурна людина завжди є ощадливою, розумно використовує матеріальні блага, платні й безоплатні.
Для довідки:
У багатьох країнах світу відмова від споживацького підходу до життєвих благ заохочується. Так, у США для більш повного використання предметів побуту і зменшення обсягу відходів проводиться розпродаж книг, одягу, різного майна, які вже не потрібні їх власникам. Це дає економічну вигоду, оскільки ці речі можуть придбати небагаті люди, і екологічну — продовжується термін використання предметів побуту, заощаджуються енергія і ресурси, відповідно зменшується забруднення довкілля.
Це цікаво знати
Промислово розвинені країни споживають дуже велику кількість паперу. Наприклад, у США для пакування використовують 50% паперу, що виробляється, в Німеччині — близько 40%. Кожний житель Швеції споживає у два з лишком рази більше паперу, ніж кожний житель сусідньої Норвегії. Аналогічне спостерігається і для вторинного паперу який виготовляють з макулатури. Збільшення ролі вторинного паперу дасть можливість хоча б частково зменшити вирубування лісових масивів. Нині вже з’явився термін «екологічний папір», це папір, який на 100% виробляють з макулатури. У Німеччині такий папір використовують для письма, для друкарських машин, для ЕОМ.
Ще одним істотним заходом щодо зменшення побутових відходів є зміна виду упаковки товарів. Наприклад, у ряді країн Західної Європи вже іноді відмовляються від упаковування молочних та деяких інших продуктів (вода, соки) у пластико-картонні пакети і віддають перевагу скляним пляшкам та банкам багаторазового використання. У США останнім часом розгорнулася ціла політична кампанія так званих «пляшкових законів», які зобов'язуватимуть виробників товарів повернутися до використання багаторазової тари.
Контрольні запитання
Назвіть та дайте пояснення основним принципам раціонального природокористування?
Що таке стандарти якості навколишнього середовища і на основі чого вони складаються?
У чому полягає зв’язок екології і економіки?
Які особливості виробництва з екологічною економікою?
На яких засадах має здійснюватись екологізація економіки?
Яка технологія є безвідходною?
Чи може технологія бути повністю безвідходною ?
Чому впровадження безвідходних технологій у різних галузях відбувається низькими темпами?
Знайдіть приклади застосування безвідходних технологій в металургії, хімічній, деревообробній та інших галузях промисловості.
Що таке відходи? Які види відходів Ви знаєте?
Чому останнім часом проблема переробки і використання відходів набула великого значення?
Як можна використовувати відходи з користю для суспільства?
З кожним роком кількість промислових і побутових відходів у світі збільшується і до 2025 р. може зрости в 10 разів. Опишіть негативний вплив їх на навколишнє середовище і здоров’я людей.
Що таке біотехнологія? На чому вона ґрунтується? Які основні напрями біотехнології, у чому вони полягають?
Які характерні ознаки безвідходного споживання?
Крім економії води та електроенергії, які ще заходи раціонального споживання в побуті ви можете назвати?