Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3с Tema 20-01 Л .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
225.28 Кб
Скачать

2.2. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на оборону

Підготовка бою (дій) роти включає: організацію бою (дій); підготовку управління та підрозділів до виконання поставленого завдання; підготовку району бойових дій підрозділів, зайняття вказаного району, проведення МПЗ, практичну роботу командира роти у підрозділах (з метою контролю та надання допомоги) та інші заходи.

Організація бою (дій) полягає в: усвідомленні завдання, оцінюванні обстановки та прийнятті рішення; постановці бойових завдань підрозділам; організації взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою (дій). У результаті організації бою (дій) детально розробляються послідовність, терміни та способи дій усіх сил і засобів, що відображаються у відповідних бойових та інших документах.

Роботу щодо організації бою (дій) командир роти розпочинає з отриманням попереднього бойового розпорядження або бойового наказу (цим визначається послідовний чи паралельний метод роботи).

Метод паралельної роботи застосовується в разі обмежених строків підготовки бою. З отриманням попереднього бойового розпорядження командир роти: усвідомлює завдання; проводить розрахунок часу; орієнтує командирів підрозділів щодо отриманого завдання; проводить розрахунок часу; доводить час і порядок організації взаємодії і роботи на місцевості; уточнює питання організації управління, розвідки, взаємодії та всебічного забезпечення; оцінює обстановку; визначає замисел і доповідає його командиру батальйону.

Після затвердження замислу – віддає попереднє бойове розпорядження командирам підрозділів.

Метод послідовної роботи застосовується, якщо є час на підготовку бою, та здійснюється на основі бойового наказу або бойового розпорядження.

Після віддання командиром батальйону бойового наказу командир роти: завершує прийняття рішення і доповідає його командиру батальйону; віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам; організує взаємодію та віддає вказівки щодо організації забезпечення бою (дій) та управління.

Після організації взаємодії і постановки завдань з організації управління і забезпечення бою (дій) командир роти здійснює контроль готовності підрозділів до бою (дій) і в установлений час доповідає командиру батальйону про готовність підрозділу до виконання поставленого завдання.

Залежно від обстановки і наявності часу, командир роти до послідовності організації бою (дій) має ставитися творчо. У всіх випадках свою роботу він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття і затвердження рішення, вчасну постановку завдань і надання більшої частини часу підпорядкованим підрозділам на підготовку до виконання завдання.

Усвідомлення завдання проводиться з метою визначення вихідних даних для підготовки бою (дій).

Під час усвідомлення отриманого завдання командир роти повинен зрозуміти мету майбутніх дій, замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль роти у бою (діях), витрати основних видів боєприпасів, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

За результатами усвідомлення завдання він повинен зробити висновки щодо організації бою (дій) і в інтересах замислу.

Оцінювання обстановки полягає у вивченні й аналізі факторів і умов, які впливають на якість виконання отриманого завдання. Оцінювання обстановки включає оцінювання противника, своїх військ, району бойових дій (місцевості), сусідів, стану погоди, пори року, часу та інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання. За кожним елементом оцінювання обстановки робляться висновки в інтересах елементів рішення.

Під час оцінювання противника прогнозуються: можливий склад, положення, стан і характер дій; найбільш важливі об’єкти (цілі); особливості обладнання району бойових дій; ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та уразливі сторони противника. Під час оцінювання своїх військ уточнюються: склад, стан, положення, характер дій штатних, доданих підрозділів і сусідів та умови взаємодії з ними; забезпеченість запасами матеріальних засобів; морально-психологічний стан особового складу. Під час оцінювання району бойових дій уточнюються дані про характер рельєфу, захисні і маскувальні властивості місцевості, стан шляхів маневру, підвозу, евакуації, прохідність поза дорогами, наявність і характер мінно-вибухових і невибухових загороджень, радіаційну, хімічну, біологічну та суспільно-політичну обстановку.

За результатами оцінювання обстановки командир роти робить висновки та намічає окремі елементи рішення.

Рішення командир роти приймає одноособово на основі усвідомлення отриманого завдання, оцінювання обстановки та вказівок КБ. Неповнота даних про обстановку не звільняє командира від своєчасного прийняття рішення.

У рішенні командир визначає: замисел бою (тактичних дій); бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

Замисел бою (дій) є основою рішення, залежить від отриманого завдання, місця роти у бойовому порядку батальйону і полягає у визначенні порядку і способів виконання отриманого завдання. У замислі визначаються: напрямок зосередження основних зусиль (у наступі – напрямок головного удару); способи розгрому противника (якого, де, у якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо введення його в оману); бойовий порядок.

Бойові завдання підрозділам перед боєм ставляться бойовим наказом (попередніми бойовими розпорядженнями), а в ході бою – бойовим розпорядженням.

В основних питаннях взаємодії командир роти визначає порядок взаємодії штатних, доданих, підтримуючих і взаємодіючих підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу.

В основних питаннях управління командир роти уточнює місце і час розгортання командно-спостережного пункту, напрям і порядок його переміщення; визначає порядок управління підрозділами під час підготовки та в ході бою (дій), завдання і порядок роботи органів управління, заходи забезпечення стійкості і безперервності управління.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

У бойовому наказі командир роти вказує:

у першому пункті – стислі висновки з оцінювання противника;

у другому пункті – об’єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій, завдання сусідів, розмежувальні лінії з ними, порядок застосування повітряних десантів в інтересах роти;

у третьому пункті – бойове завдання роти та замисел бою (дій);

у четвертому пункті – після слова “наказую” ставляться бойові завдання: механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, у тому числі доданим; механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву; тактичним групам; бронегрупам і вогневим засідкам; передовому (рейдовому, обхідному) загону, підрозділам на передовій позиції (у бойовій охороні); підрозділам артилерії та ППО, іншим вогневим засобам, у тому числі доданим; гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою; іншим підрозділам підсилення і елементам бойового порядку;

у п’ятому пункті – витрату ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання;

у шостому пункті – час готовності до виконання завдання;

у сьомому пункті – об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, що містять небезпеки і знаходяться на напрямку майбутніх дій; визначний старшим начальником порядок супроводження військовополонених до пунктів їх збору;

у восьмому пункті – місце і час розгортання командно-спостережного пункту, та порядок його переміщення в ході бою, свого заступника та на кого покладається управління батальйоном на випадок виходу з ладу КСП.

У попередньому бойовому розпорядженні командир роти, як правило, вказує: відомості про противника; об’єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира; бойове завдання роті (взводу) зі ступенем деталізації, який відповідає прийнятому рішенню, на час віддання попереднього бойового розпорядження; час готовності й основні заходи щодо підготовки до бою (дій); час і способи доведення завдань та інші дані.

У бойовому розпорядженні командир роти вказує: короткі висновки з оцінювання противника; об’єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира; бойове завдання роті (взводу) та час готовності до дій. У разі потреби в бойовому розпорядженні можуть вказуватися завдання сусідів та інші дані.

Взаємодію командир роти організує, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) на всю глибину бойового завдання, за участю свого заступника, командирів взводів, командирів окремих, доданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів та визначає порядок взаємодії з іншими військовими формуваннями.

Під час організації взаємодії командир роти повинен: узгодити порядок дій штатних, доданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу; добитися єдиного розуміння всіма командирами мети бою (дій), бойових завдань і способів їх виконання; намітити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи щодо введення противника в оману, виходячи з характеру його можливих дій, а також указати сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Організація взаємодії може здійснюватися методом вказівок командира роти або методом доповідей командирів підпорядкованих підрозділів з послідовним відпрацьовуванням дій своїх підрозділів за завданням, часом, місцем і розіграшем основних тактичних епізодів за можливим варіантам дій. В умовах обмеженого часу взаємодія організується методом вказівок. У ході бою взаємодія здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а в разі різких змін обстановки організується заново.

Оповіщення підрозділів про повітряного противника, РХБ зараження здійснюється єдиними постійними сигналами, які повинен знати весь особовий склад.

Організація управління полягає в створенні системи управління, підтримці її у високій бойовій готовності та забезпеченні її стійкого функціонування в ході бою (дій). Під час організації управління командир роти визначає: місця і час розгортання КСП взводів і доданих підрозділів, порядок їх переміщення в ході бою (дій); порядок організації зв’язку та порядок ведення радіообміну; способи і терміни надання донесень; ступінь інженерного обладнання КСП і порядок їх охорони; заходи щодо відновлення порушеного управління (порядок розробки документів управління і передачі управління в разі виходу з ладу КСП).

Під час організації забезпечення бою (дій) командир роти вказує основні заходи забезпечення, порядок і терміни їх виконання, сили і засоби, які залучаються. У разі потреби можуть вказуватися й інші дані.

Під час організації бою (дій) у роті розробляються і оформляються: розрахунок часу, бойовий наказ, бойові розпорядження (попередні бойові розпорядження) підрозділам, робоча карта командира роти, розпорядження (вказівки) щодо всебічного забезпечення бою, донесення про бойовий і чисельний склад.

У роті ведеться журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому записуються всі отримані розпорядження (вказівки) старшого командира (штабу), розпорядження командира роти, що віддаються при підготовці бою (дій) та в ході виконання поставленого завдання.

На робочій карті командира роти відображаються: положення і склад противника; завдання роти; завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними (напрямки дій); завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира в інтересах батальйону (роти); рішення на бій (дії), завдання підрозділам; місця і час розгортання КСП; основні питання взаємодії й ін.

Рішення командира роти відображається на робочих карті заступника у обсязі, необхідному для виконання ними функціональних обов’язків.

Підготовка вогневого ураження (вогню) є найважливішою складовою частиною роботи командира роти з управління підрозділами.

Підготовка вогневого ураження включає організацію вогню та підготовку до виконання вогневих завдань.

Організація вогню включає: визначення порядку ВУП в бою (під час ведення дій); постановку завдань з вогневого ураження; узгодження дій сил і засобів вогневого ураження в ході організації взаємодії; визначення заходів щодо всебічного забезпечення вогневого ураження. Періоди ВУП визначаються видами бою.

Для управління підрозділами і вогнем призначаються єдині орієнтири, кодуються топографічні карти та місцеві предмети, до командирів доводяться радіодані та сигнали, на озброєння і військову техніку наносяться пізнавальні знаки й умовні номери.

Під час усвідомлення отриманого завдання та оцінки обстановки командир роти зобов’язаний вивчити призначені старшим командиром єдині орієнтири і сигнали; об’єкти (цілі), які уражаються старшим начальником в інтересах роти; оцінити вплив місцевості, погоди, часу доби на виконання вогневих завдань, а також визначити заходи, які необхідно провести для підготовки озброєння до бойового застосування.

При прийнятті рішення, визначаючи порядок і способи виконання отриманого завдання і завдань ротам (взводам), мінометній батареї, доданим підрозділам, командир роти розкриває порядок і способи ВУП по завданнях, видах зброї і вогню, способах його ведення, напрямках, напруженості і способах стрільби.

При організації взаємодії і управління командир роти узгоджує зусилля штатних і доданих вогневих засобів щодо черговості виконання вогневих завдань і знищення найбільш важливих цілей, визначає порядок цілевказівок і корегування результатів стрільби; встановлює сигнали (команди) на відкриття, перенос і припинення вогню. Крім того командир роти визначає порядок ведення вогню по повітряних цілях механізованими, танковими підрозділами.

Підготовка підрозділів до бою (дій) полягає в їх доукомплектуванні особовим складом, озброєнням і технікою; забезпеченні необхідними матеріальними засобами; підготовці командирів, штабу і особового складу до виконання поставленого завдання, а озброєння і техніки – до бойового застосування (використання); проведенні заходів усебічного забезпечення.

Контроль готовності підрозділів до бою (дій) здійснюється командиром батальйону (роти) або заступниками і полягає в детальній перевірці готовності до виконання поставленого завдання та наданні необхідної допомоги. При цьому перевіряється точність виконання відданого бойового наказу, знання підлеглими противника і своїх завдань; визначається відповідність прийнятих командирами рот (взводів) рішень поставленим бойовим завданням; розбираються разом з підлеглими доцільні способи виконання завдань; організуються і проводяться заходи щодо підготовки до бою (дій); контролюється виконання заходів щодо організації вогневого ураження, взаємодії, управління і всебічного забезпечення; оцінюється морально-психологічний стан особового складу і готовність підрозділів до виконання бойових завдань у точно встановлений час; надається допомога в забезпеченні підлеглих усім необхідним. Виявлені недоліки усуваються в найкоротші терміни.

Управління діями роти під час виконання поставлених завдань полягає в спостереженні за результатами дій та вогню, прийнятті рішень відповідно до обстановки, яка склалася, постановці (уточненні) завдань підрозділам (підлеглим) і вогневим засобам.

Робота командира роти під час виконання поставленого завдання спрямовується передусім на втілення в життя прийнятого рішення.

Вона включає:

постійний збір даних про обстановку та її оцінювання, своєчасне уточнення рішення у міру зміни обстановки, доведення уточнених завдань до підлеглих;

підтримання безперервної взаємодії та всебічного забезпечення бою (дій);

здійснення контролю за виконанням наказів і своєчасне надання підрозділам необхідної допомоги.

Під час виконання поставленого завдання можуть уточнюватися окремі питання рішення, бойові завдання підрозділам, питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

У разі різкої зміни обстановки, коли немає можливості виконати своє рішення, командир роти зобов’язаний приймати за своєю ініціативою нове рішення (уточнити раніше прийняте рішення) та за першої нагоди доповісти про нього командиру бригади, полку, (батальйону).

У ході бою (дій) командир роти повинен своєчасно уточнювати бойові завдання підрозділам.

У бойовому розпорядженні, яке віддається в ході виконання поставленого завдання, як правило вказуються: нові дані про противника; об’єкти, які уражаються в інтересах батальйону (роти) старшим начальником; завдання роти (взводу); основні питання взаємодії; час виконання поставленого завдання.

У ході виконання поставлених завдань штаб постійно підтримує в бойовому стані та широко використовує всі засоби зв’язку й автоматизації. Кожен офіцер штабу зобов’язаний уміти вести прямі переговори з відповідними посадовими особами підпорядкованих і взаємодіючих підрозділів; знати обстановку, бути готовим її доповісти з необхідними довідками, розрахунками і висновками. Обстановка в ході бою (дій) відображається на робочих картах командира батальйону (роти), його заступників, начальника штабу та інших посадових осіб. Робочі карти повинні відображати положення своїх підрозділів і противника, динаміку дій і мати відповідні пояснювальні надписи. Обстановка на картах повинна легко читатися і не затінювати топографічну основу карти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]