ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри військової підготовки

полковник В.О. ФІЛАТОВ

«_____» _________________________ 20___ р.

ЛЕКЦІЯ

для проведення заняття із студентами __ 2___ курсу

ВОС 021000 з тактичної підготовки

(найменування предметів. дисципліни)

Тема 20 механізована рота в обороні __

ЗАНЯТТЯ 1  ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ РОТОЮ В ОБОРОНІ_______________________________________________

Розробив:  КВН, працівник ЗС України Д.В. Зайцев

1. Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. році.

Протокол ____ від "___"_____________20___ р.

2. Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. Році.

Протокол ____ від "___"_____________20___ р.

3. Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. Році.

Протокол ____ від "___"_____________20___ р.

м. Ірпінь

І. Мета заняття:

Навчальна:

1. Надати студентам знання з порядку організації оборони механізованою ротою.

2. Ознайомити студентів з порядком роботи командира та управління роти при підготовці (організації) та веденні оборонного бою.

Виховна:

1. Виховувати у студентів почуття відповідальності за прийняті рішення та збройний захист держави.

Час: 2 години

Місце: лекційна аудиторія

Метод проведення заняття: лекційно-груповий

Іі. Література, яка використовується для проведення заняття:

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ (батальйон, рота). К.: Варта. Затверджено КСВ ЗСУ 24.12.2010, ст.14-69.

2. Мотострелковый (танковый) батальйон в бою. М.: ВИ, 1986. ст.26-49.

3. Мотострелковый (танковый) батальон в бою./ Д.А. Драгунский, Ю.И. Пивовар, С.И. Ткач и др. Под ред. Д.А. Драгунского. – М.: ВИ, 1986.

4. Тактика (рота, батальйон). Підручник. МО України. ОІСВ. 1997.

5. Тактика загальновійськових підрозділів: Навч. посібн. – К.: АЗСУ, 1998.

Ііі. Матеріальне забезпечення

1. Інтерактивна дошка.

2. Інфокус (проектор).

3. Програмне забезпечення.

4. Комплект слайдів.

5. План та матеріали лекції.

IV. Порядок проведення заняття

№	Зміст питання	Час проведення, хв.
І.	Вступна частина	5
ІІ.	Основна частина	70
	2.1. Основи оборони механізованої роти	15
	2.2. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання задачі на оборону	20
	2.3. Дії роти в обороні в умовах безпосереднього зіткнення з противником та без зіткнення з ним. Ведення оборонного бою, способи виконання бойових задач.	20
	2.4. Організація та ведення оборонного бою в особливих умовах (в місті, горах, лісі та взимку). Заміна підрозділів (вихід із бою)	15
ІІІ.	Заключна частина	5

1. Вступ

Основи загальновійськового бою – це система визначень, понять і категорій теорії і практики підготовки та ведення бою військовими частинами та підрозділами родів військ Сухопутних військ.

Бойові дії – форма оперативно-тактичного (бойового) застосування з’єднань, військових частин видів Збройних Сил (далі – ЗС) України для вирішення оперативних (тактичних) завдань у рамках операції міжвидового угруповання військ (сил) або самостійно, а також між операціями.

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Тактичні дії – це організовані дії військових частин і підрозділів під час виконання поставлених завдань.

Основними формами тактичних дій є бій, удар і маневр.

Бій – основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу.

Бій може бути загальновійськовим, вогневим, повітряним, протиповітряним, морським.

Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

Способи ведення загальновійськового бою – це обраний порядок застосування сил і засобів підрозділу з метою вирішення поставлених завдань. На вибір способу ведення бою впливають умови обстановки, зброя і техніка, яка залучається до виконання бойового завдання.

Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром противника. При цьому важливе значення мають: надійне вогневе ураження противника з одночасним вогневим впливом на його резерви і важливі об’єкти вглибині; своєчасне зосередження сил і засобів для утримання важливих рубежів (районів, позицій) і нарощування зусиль для розвитку успіху на головному напрямку; постійна готовність військ до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження.