Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості

Степова місцевість являє собою значну за площею рівнину, покриту трав’янистою рослинністю. Здебільшого така місцевість має властивості відкритої місцевості. Іноді степова місцевість пересічена глибокими ярами і балками.

Рівнинні форми рельєфу, слабо розвинена мережа доріг, незначна рослинність або повна її відсутність створюють особливості в підготовці та веденні оборонного бою ротою.

У степовій місцевості рота займає оборону на найбільш вірогідному напряму наступу противника. Рота може будувати оборону на більш широкому фронті в один ешелон з виділенням резерву, за умови добре організованої системи вогню з широким маневром резервом.

У степовій місцевості відсутні місцеві предмети, які могли б бути орієнтирами, і це ускладнює завдання командирам щодо цілевказівки.

Опорний пункти роти підготовлюється для ведення кругової оборони.

Під час організації оборонного бою у степовій місцевості командир роти, крім звичайних питань, повинен передбачити: ведення розвідки на більшу, ніж у звичайних умовах, глибину; ураження противника, що наступає, з граничних відстаней; встановлення в районі оборони (опорному пункті) добре видимих і стійких позначок для висування і переходу в контратаку резерву; на місцевості з відсутністю джерел води – забезпечити запас питної води в підрозділах.

Вогневе ураження противника, який наступає, розпочинається з максимальних дальностей. З підходом противника до переднього краю оборони вогонь усіх вогневих сил і засобів доводиться до максимального напруження. Під час спроби противника обійти район оборони (опорний пункт) з флангів командир здійснює маневр вогнем на цей напрямок. У разі вклинення противника в опорний пункт йому завдається ураження вогнем артилерії і мінометів, впертим утриманням опорних пунктів зупиняється наступ противника. За сприятливих умов противник, що вклинився, знищується рішучою контратакою резерву та відновлюється втрачене становище.

3. Заключна частина

Оборона на початковому періоді війни є основним видом бойових дій і потребує уміння та навиків як командирів всіх ступенів, так і особового складу швидко приймати рішення, ставити бойові завдання та вміло маневрувати на полі бою.

Виросло значення практичної роботи офіцерів підрозділів по підготовці особового складу до ведення бойових дій та постійного контролю в ході бою за своєчасним і точним виконанням прийнятого рішення. Все більше ускладнюються питання підготовки та ведення оборонного бою.

В сучасному загальновійськовому бою рішуча роль належить воїну. Він повинен володіти високими морально-політичними, бойовими та психологічними якостями. Ці якості виробляються системою політичного і військового навчання і виховання, систематичною роботою командирів.

Навчання та виховання військ підпорядковано підтримці високого рівня бойової готовності підрозділів і частин, їх здібності в разі необхідності негайно приступити до виконання бойових завдань.

Доцент кафедри військової підготовки

працівник ЗС України Д.В. ЗАЙЦЕВ

26