Іі. Основна частина Вступ

Під час ведення бойових дій в сучасних умовах загальновійськові підрозділи будуть здійснювати переміщення своїм ходом – маршем. Своєчасне прибуття підрозділів в указаний район, або на указаний рубіж у великій мірі залежить від надійної охорони військ та ведення розвідки.

Механізований взвод на БМП на марші може діяти як розвідувальний дозор, а тому це заняття і буде присвячене вивченню питань підготовки взводу та дії механізованого взводу як РД.

І. Отримання завдання. З’ясування завдання і оцінка обстановки та дії взводу в рд. Прийняття рішення і віддача бойового наказу.

Отримання завдання і оцінка обстановки

Розвідувальний дозор (РД) у складі підсиленого взводу висилається від батальйону (роти), які діють у складі розвідувального дозору (РЗ).

В дозорі на марші взвод діє на БМП і тільки у виняткових випадках – в пішому порядку.

Головне завдання дозору, не вступаючи в бій з розвідкою та охороною противника, приклавши усі сили та вміння до того, щоб вийти до його головних сил і розвідати їх.

Бойове завдання командир взводу отримує від командира роти, у складі якої він діє, як правило, на командно-спостережному пункті роти.

При з’ясуванні завдання та оцінці обстановки командир взводу повинен зрозуміти і зосередити основну увагу на вивченні головних питань:

• де знаходиться і що робить основна група противника на напрямку майбутніх дій взводу до моменту початку розвідки;

• які розвідувальні данні і до якого часу повинен зробити дозор;

• де і до якого часу закінчити розвідку, коли і куди доповісти отримані дані, та що робити після виконання завдання;

• вивчити по карті місцевість на напрямку дій, помітити на карті маршрут руху основних сил дозору;

• визначити похідний порядок дозору та порядок руху окремих його елементів на різних рубежах та ділянках місцевості;

• визначити завдання, маршрут руху, об’єкти огляду місцевості та порядок дій дозорних машин (відділень, піших дозорів) під час розвідки;

• визначити рубежі імовірної зустрічі з противником і порядок дій дозору на кожному рубежі.

Дії взводу в розвідувальному дозорі

Розвідувальний дозор діє на віддаленні до 10 км від своїх підрозділів і виконує завдання спостереженням, засадами, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених та вивченням документів, озброєння та техніки противника. Для огляду місцевості та місцевих предметів у напрямку руху розвідувального дозору і в сторони висилаються дозорні відділення (БМП) та піші дозорні. Дозорне відділення висилається в напрямку руху або в бік на відстані 400-1000 м забезпечуючи зоровий зв’язок та вогневу підтримку дійсним вогнем озброєння, завдання вирішуються двома способами:

• на відстані від противника, коли зустріч з ним малоймовірна, вони можуть рухатися уздовж дороги з максимально можливою швидкістю. Місцевість та місцеві предмети оглядаються по ходу руху;

• з підходом до району (рубежу) імовірної зустрічі з передовими підрозділам противника вони пересуваються в стороні від доріг, приховано, від одного укриття до іншого, ведуть спостереження, не виявляючи себе.

При необхідності, особливо на закритій та сильно пересічній місцевості, коли спостереження з машин неможливе або є ознаки наявності противника, для більш детального огляду місцевих предметів із складу дозорного відділення можуть бути виділені піші дозорні (один – два солдата) на відстань до 300 м (забезпечуючи їх прикриття дійсним вогнем із автоматів).

Особовий склад відділення в цей час знаходиться в готовності прикрити вогнем дії дозорних. З виконанням завдання дозорні приєднуються до основних сил дозорного відділення. При цьому особливо ретельно оглядаються населені пункти, узлісся лісу, гаї, кущі та інші місця, де можливе приховане зосередження противника та його зненадський напад із засідки.

Розвідка на марші має цілий ряд особливостей, які необхідно ураховувати командиру взводу, призначеному в розвідку:

• необхідно ухилятися руху по дорогам (особливо по шосейним та магістральним) так як на них можуть бути мінно-вибухові та інші інженерні загородження;

• в районах можливої зустрічі з противником рух взводу повинно здійснюватись стрибками глибиною 2-4 км (в залежності від глибини можливого спостереження на даній місцевості);

• після закінчення огляду місцевості командир дозору визначає наступну позицію для спостереження і швидко виводить на неї дозор з максимально допустимою швидкістю, щоб продовжити спостереження та переміщення в напрямку розвідки;

• особливу увагу командир дозору повинен звернути на постійну взаємодію та зв’язок з підрозділами похідної охорони, тому що вони мають завдання не допустити проникнення розвідки противника до своїх головних сил, а наша розвідка може зустрітися з нею раніше похідної охорони і попередити її про появу та намір противника;

• дозор ніколи не повинен вступати в боротьбу з повітряними цілями противника, з тим щоб не виявити себе і не привернути до себе уваги наземного противника, виняток може складати повітряний десант, який викинутий безпосередньо в районні дії дозору.

Прийняття рішення і віддача бойового наказу

На основі з’ясування завдання та оцінки обстановки командир взводу приймає рішення, в якому визначає:

• порядок ведення розвідки;

• шикування взводу для виконання поставленого завдання;

• завдання відділенням взводу;

• сигнали взаємодії та управління.

Після прийняття рішення командир взводу віддає бойовий наказ. Бойовий наказ командир взводу віддає усьому особовому складу, виділеному дозору.

В бойовому наказі командир взводу вказує:

1. Склад положення та характер дії противника, розташування його вогневих засобів та резервів.

2. Напрямок (об’єкт) розвідки та завдання дозору.

3. Завдання відділення по веденню розвідки.

4. Час початку та кінець ведення розвідки.

5. Своє місце та місце заступника.

Після віддачі бойового наказу командир взводу вказує порядок дії особового складу при зустрічі з противником; порядок підтримання зв’язку; сигнали сповіщення, управління, взаємодії та порядок дії по них.