5.Завдання для самоконтролю під час заняття:

Визначення

Абдомінальний ішемічний синдорм – це захворювання, котре виникає внаслідок оклюзії вісцеральних гілок черевної аорти та розвивається в зв*язку з дефіцитом кровопостачання органів травлення.

Епідеміологія

Частота за даними ангіографії – 41,1-53,3%; аутопсії-19,2-70%

Етіопатогенез

В основі виникнення хрогічного абдомінального ішемічного синдрому лежить атеросклероз (порушення реологічних властивостей крові,дислепідемії).Причинами гострої ішемії можуть бути:тромбоз,емболія,травма,лігірування вісцеральних артерій,післяопераційний синдром «обкрадання» при реваскуляризації артерій нижніх кінцівок,

Класифікація

1.За клінічним перебігом:

• Гострий

• Хронічний

2.За етіологічним фактором:

• Екстравазальнй (38%)

• Інтравазальний (62%)

3.За фрмою:

• Функціональний

• Органічний

• Комбінований

4.Клінічні форми:

• Черевна (в басейні черевного стовбура)

• Брижова ( а-проксимальна; б-дистальна)

• Змішана

5.За стадіями перебігу захворювання:

• Безсимптомний перебіг

• Мікросимптоматика

• Субкомпенсації

• Декомпенсації

• Стадія виразково-некротичних змін в органах травлення.

Клініка

Для абдомінального ішемічного синдрому характерна тріада:

1.біль у животі (інтенсивний,у вигляді спазмів або колік,який виникає через 20-40 хвилин після вживання їжі, який продов- жується до кількох годин.Переважно виникає у епігастральній ділянці живота,інколи поширюється на весь живіт).

2.порушення моторно-евакуаторної,секреторної та всмоктувальної функцій шлунково-кикового тракту (прояви характерні для динамічної кишкової непрохідності як спастичного, так і паралітичного характеру.Часто спостерігають нестійкість випорожнень-діарея та закрепи.Кал неоформлений,зловонний.

3.прогресуюча втрата ваги (за рахунок відмови від їжі внаслідок стаху перед появою болю,зневоднення організму,порушення білкового та вуглеводного обмінів).

Діагностика

-Скарги хворого, анамнез захворювання.

-Загальний огляд хворого.

-Проведення проб Міккельсона і «примусового харчування»

-Фіброгастроскопія

-Колоноскопія

-Ірігографія

-Аортографія або селективна целіако- і мезентерикографія

-Допплеросонографія

-Копрологічне дослідження

-коагулограма

-Біохімічний та загальноклінічнч дослідження крові і сечі.

Диференційна

діагностика

Диференційну діагностику необхідно проводити з:

• Гострим і хрон.панкреатитом

• Захворюваннями печінки

• Виразковою хворобою шлунка і ДПК

• Хворобою Крона

• Неспецифічним виразковим колітом.

Лікувальна

тактика

Основні напрями консервативного лікування:

• Дієтотерапія

• Судинорозширяючі засоби

• Фермантні препарати

• Корекція гіпер- і дісліпідемії (ессенціальні фосфоліпіди, статіни)

• Антіоксіданти

• Антіагрігантная терапія (клопідогрель)

Гіпоглікемічні засоби (за наявністю цукрового діабету).

Хірургічне лікування повинно бути спрямованим на ліквідацію клінічного сиптомокомплексу та попередження розвитку інфаркту кишки.

Паліативні операції – спланхгангліонектомія і пери артеріальна десімпатизація.( доцільна при дистальних формах ураження вісцеральних артерій і вторинному панкреатиті).

Декомпресійнї опрації :

• Серединна лігаментотомія (розрізання серпоподібної зв*язки,що здавлює черевний стовбур

• Круротомія ( перерізання однієї або обох ніжок діафрагми що здійснюють тиск на черевний стовбур

• Десолярізація ( видалення елементів сонячного сплетення і рубцевої тканини, що утворилась внаслідок запальних процесів.

Реконструктивні операції – накладання аорто-вісцеральних шунтів або протезування з застосуванням Ало- чи авто протезів.Операцією вибору при атеросклеротичному ураженні вісцеральних артерій є ендартеректомія.