Розділ 5. Як знімається кіно

З трьох актів - експозиції, ускладнення і кульмінації - складається не тільки фільм, але й кожний епізод, кожна сцена фільму. На відміну від художнього твору в сценарії, як правило, немає філософських міркувань чи описів почуттів героїв. Розповідається лише про місце дії, події, а також даються репліки персонажів.

Якість фільму залежить від того, як режисер уявляє собі історію, описану драматургом. Ланцюг подій може показатися йому як комічним, так і трагічним. Це тлумачення сценарію називається режисерською концепцією (лат. - «розуміння», «система»). Режисер виправляє в сценарії деякі сцени, підбирає акторів, художника, композитора, оператора, вибирає місця для зйомки. Погодивши свій погляд на фільм з драматургом, продюсером, режисер пише власний, режисерський сценарій - найдокладніший опис того, що буде відбуватися в кожному кадрі фільму. Кадр - дрібна одиниця в сцені картини, що включає один чи кілька рухів, реплік. Деякі кадри тривають усього кілька секунд. Всі кадри нумеруються, адже у фільмі їх число може перевищити кілька тисяч. Потім описуються час і місце зйомки. Приміщення кінематографічною мовою називається інтер'єром (з франц. - «внутрішній»), а вулиця, ліс, поле - натурою. Для кінематографістів, як і для всіх людей, існує чотири пори року, але доба в них поділяється тільки на три частини в залежності від освітленості: день, ніч і режим (ті двадцять хвилин, під час яких сонце зайшло за обрій, день закінчився, а ніч ще не наступила, і навпаки, ніч пройшла, а день ще не почався). У ці моменти можна зняти дивні за красою і ліричністю кадри. План - умовна позначка, що визначає, наскільки великим буде зображення на екрані. Сучасні глядачі, побачивши в одному з кадрів, як два чоловіки стоять посеред кімнати та з'ясовують стосунки, сприймають все це як цілком природне. Якщо у наступній сцені виникало великим планом обличчя чоловіка, а другий щось говорив, то глядачі перших фільмів гнівно кричали кіномеханіку: «Покажіть ноги! Куди ви поділи тіло?». Сьогодні глядач спокійно дивиться, як чергуються загальні, середні, великі плани, деталі зображення. Все це обумовлено в режисерському сценарії.

Спосіб зйомки визначається тим, рухається чи не рухається камера під час дії. Якщо вона нерухома, це статика (грец. - «стоячий»), а якщо рухається - панорама (грец. - «усі» і «вид», «видовище"). Режисер повинен точно прорахувати, скільки часу займуть всі рухи в кадрі. На секунду доводиться приблизно два метри плівки. Читаючи режисерський сценарій, будь-який учасник знімальної групи зрозуміє, що він повинний робити. До режисерського сценарію завжди додається розкадрування. Це всі кадри фільму, намальовані від руки. Як правило, малюється план кожної сцени, на якому видні рухи акторів і камери. Паралельно зі створенням режисерського сценарію відбувається підбор акторів - кастинг. Фахівці з кастингу виконують вказівки режисера, знаходять акторів, проводять кінопроби, укладають договори, починають репетиції. Коли режисерський сценарій готовий, створюється постановочний проект — повний опис всіх елементів майбутньої картини. В нього входять режисерський сценарій, розкадрування, фотографії відеозапису місць зйомки, ескізи декорацій, костюмів, реквізиту, варіанти гриму, список технічного устаткування. Над постановочним проектом режисер працює разом з художником, оператором, продюсером. В умовах сучасної кіноіндустрії картина знімається дуже швидко. Зйомки - процес дорогий, тому з кожної хвилини намагаються витягти максимальну користь. Якщо зроблені всі розкадрування і кожен день розплановано у підготовчому періоді, на зйомки повнометражного фільму (від години двадцяти хвилин до двох годин екранного часу) йде два-три тижня. За цей час у роботі беруть участь дуже багато людей. Усі вони складають знімальну групу, що поділяється на режисерську, операторську, художню групу, групу звукооператора.